КИЇВ. 13 липня. УНН. Світовий державний борг зріс до рекордних 92 трильйонів доларів у 2022 році, на тлі того, як уряди країн використовували кошти для протидії кризам, таким як пандемія COVID-19, а тягар при цьому гостро відчувають країни, що розвиваються, заявляють в ООН, пише УНН з посиланням на Reuters.
Деталі
Внутрішній і зовнішній борг у всьому світі збільшився більш ніж у 5 разів за останні два десятиліття, випереджаючи темпи економічного зростання, а валовий внутрішній продукт лише потроївся з 2002 року, йдеться у звіті ООН, опублікованому в середу напередодні зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків G20, яка відбудеться 14-18 липня.
Країни, що розвиваються, мають борг обсягом майже 30% від світового державного боргу, з яких 70% припадає на Китай, Індію та Бразилію. 59 країн, що розвиваються, мають співвідношення боргу до ВВП вище 60% – це поріг, що вказує на високий рівень заборгованості.
“Борг перетворюється на значний тягар для країн, що розвиваються, через обмеженість фінансування, зростання вартості запозичень, девальвацію валют і повільне зростання”, – додається в доповіді ООН.
“В Африці сума, витрачена на виплату відсотків, перевищує витрати на освіту або охорону здоров’я”, – йдеться в доповіді.
Загалом 3,3 мільярда людей живуть в країнах, які виплачують більше відсотків по боргу, ніж витрачають на охорону здоров’я або освіту.
Заборгованість приватним кредиторам – власникам облігацій та банкам – становить 62% від загального обсягу зовнішнього державного боргу країн, що розвиваються. В Африці ця участь кредиторів зросла з 30% у 2010 році до 44% у 2021 році, а у Латинській Америці частка приватних кредиторів становить 74%.
В ООН заявили, що багатосторонні кредитори повинні розширити своє фінансування за допомогою таких заходів, як тимчасове призупинення надбавок МВФ – комісій, що стягуються з позичальників, які активно користуються його кредитними лініями – і розширення доступу до фінансування для країн, які перебувають у борговій скруті. Механізм врегулювання заборгованості також необхідний “для подолання повільного прогресу в межах спільної програми G20”, зазначають автори доповіді, не пояснюючи, як цей механізм повинен працювати.
Довідково
Рамкова програма врегулювання заборгованості була ухвалена G20 у жовтні 2020 року і має на меті включити в процес полегшення боргового тягаря країни, які не є членами Паризького клубу, такі як Китай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Індія не планує запрошувати Україну на саміт G20 у вересні
