© Офіс генпрокурора Широкий спектр злочинів росіян вимагає багато роботи і нових підходів при документуванні.
За словами генерального прокурора України Андрія Костіна, український уряд зібрав докази близько 109 тисяч воєнних злочинів Росії, включаючи фізичні та кібератаки. Про це Костін повідомив POLITICO у суботу, 18 листопада, в кулуарах Міжнародного безпекового форуму в Галіфаксі.
Він також розповів, що ідентифіковано понад 400 підозрюваних у скоєнні цих злочинів. Близько 300 з них уже висунуті звинувачення, а 66 — засуджені.
“Широкий спектр, великий масштаб цих інцидентів і воєнних злочинів вимагає багато роботи і багато нових підходів. Ми зобов’язуємося документувати і притягувати до відповідальності за кожен інцидент, тому що кожен випадок воєнних злочинів має свої жертви”, – сказав Костін.
Київ збирає докази воєнних злочинів з початку повномасштабного вторгнення минулого року, щоб представити їх у Міжнародному кримінальному суді.
Переважна більшість звинувачень, що розглядаються, вважаються злочинами проти людяності, такими як масові розстріли українців у Бучі в 2022 році.
Цифри, які назвав Костін, також включають 265 розслідувань екологічних злочинів, таких як руйнування Каховської ГЕС.
Чотири справи також відкриті за звинуваченнями у злочинах, пов’язаних з кібервійною.
Костін сказав, що внесення кіберзлочинів та екологічних злочинів до доказової бази МКС є новою ініціативою України під час цієї війни.
Він також визнав, що засудження російських громадян, які можуть перебувати за межами України або уникати затримання, є складним завданням, хоча зазначив, що деякі з них уже були притягнуті до відповідальності.
“Більша частина – це російські воєнні злочинці, яким ми висуваємо звинувачення і яких ми судимо заочно. Це досить тривалий процес, тому що він вимагає більше процесуальних дій. При цьому всі вони отримують захист, наша позиція полягає в тому, щоб забезпечити справедливий суд для всіх, включаючи російських воєнних злочинців”, – заявив Костін.
Злочини, скоєні російською армією, вражають не лише жорстокістю, а й масштабами. Водночас, їх фіксація — неабиякий виклик для правової системи України.
Через умови бойових дій правоохоронні органи не завжди мають змогу вчасно зафіксувати інформацію. Як наслідок, виникає ризик втрати цінних доказів. В таких ситуаціях представники ЗСУ, в тому числі й Сил територіальної оборони, мають унікальний доступ до місць події та можуть документувати порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права, щоб сприяти забезпеченню правосуддя. Детальніше про це у статті Гюндуза Мамедова та Віталія Хекала “Міжнародні злочини Росії: що треба знати про роль військовослужбовців у їх документуванні”.
