© EPA-EFE/ANTHONY ANEX Аналітик розповів про ставлення громадян країн Латинської Америки, Африки та Південної Азії до допомоги Україні.
У Фонді “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва проаналізували глобальне соціологічне дослідження щодо підтримки у світі спротиву України російський агресії.
Канадська компанія GlobeScan у липні-серпні цього року запитала у громадян 30 країн світу, чи мають їхні уряди підтримувати Україну в боротьбі проти агресії РФ. Загальна картинка виглядає доволі оптимістично: після 18 місяців повномасштабного вторгнення РФ у середньому сім із десяти опитаних вважають, що їхні уряди повинні підтримувати Україну в боротьбі проти агресії РФ.
ZN.UA
Але є дуже важливі нюанси, про які розповідає політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський у статті “Чому більшість людства стоїть на боці України”.
Опитування відбулося до трагічних подій на Близькому Сході, які нині змінюють інформаційну картину світу, але не змінюють глобальних тенденцій.
За результатами опитування GlobeScan, у низці країн Латинської Америки, Африки та Південної Азії ставлення до боротьби України краще, ніж у таких усталених європейських демократіях, як Франція чи Німеччина. У країнах-сусідах у Латинській Америці та Азії також помітні суттєві відмінності в оцінці важливості надавати допомогу Україні.
Аналітик наголошує, що єдиного підходу для просування інтересів України на так званому Глобальному Півдні бути не може.
“Опитування GlobeScan свідчить, що з кожною країною, її урядом і суспільством треба працювати окремо. Враховувати при цьому рівень демократії та плюралізму в цих країнах, чинники економічного та політичного життя цих суспільств”, – підкреслює Бурковський.
ZN.UA
У Мексиці 46% опитаних згодні повністю/частково допомагати Україні та 54% – не згодні.
На думку аналітика, невелике переважання незгоди пов’язано з особистістю популярного президента Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, якого мексиканці називають АМЛО.
Обрадор систематично критикує зовнішню політику США – найбільшого торговельного партнера його країни. Та час від часу повторює, що США і НАТО несуть відповідальність за війну в Україні, а РФ захищає свої національні інтереси.
За словами автора, ситуація може змінитися 2024 року, коли відбудуться вибори в Мексиці та США.
“Якщо переможе Байден, новий мексиканський президент може погодитися скоригувати риторику стосовно України, і громадська думка може поступово змінитися на нашу користь”, – наголошує аналітик.
У Колумбії громадська думка стосовно підтримки України теж розділена, як і в Мексиці. Новообраний лівий глава держави Густаво Петро повторював схожі антиамериканські тези з вересня 2022-го до липня 2023-го. Петро навіть спільно з президентом Аргентини Альберто Фернандесом підписав заклик європейських лівих “зупинити війну”. Президент Колумбії був змушений засудити РФ після ракетної атаки окупантів по Краматорську, коли постраждали відомі колумбійські діячі та загинула українська письменниця Вікторія Амеліна. Однак загалом його антиамериканська риторика не змінилася.
“У Колумбії антиамериканізм активно використовується Росією, щоб придушувати будь-яку позитивну думку про Україну”, – додає Бурковський.
Респонденти з Бразилії та Аргентини більш прихильні до України. Ці країни з кінця ХІХ століття стали домівкою для сотень тисяч українських емігрантів. На відміну від Мехіко, у Бразиліа та Буенос-Айреса все-таки менше історичних підстав для упередженого ставлення до Штатів. На думку аналітика, безпосередня громадянська активність аргентинських і бразильських українців цілком можливо посприяла більшій прихильності щодо підтримки України урядами Бразилії та Аргентини.
Автор також наголошує, що президент Бразилії, і будь-який кандидат, що вийде переможцем із нинішніх президентських виборів у Аргентині, будуть зосереджені на питаннях внутрішньої політики.
“Тому важливо для нашої дипломатії та громадянського суспільства не втратити наявного ресурсу суспільної підтримки у цих країнах і активніше співпрацювати з українською діаспорою”, – зазначає Бурковський.
