© unsplash.com/reinf Якщо минулої весни потік західної допомоги можна було порівняти з рікою, то зараз це скупі сльози.
Впродовж більш ніж 600 днів повномасштабної війни США були найбільшим рятівником України, надаючи зброю, гроші і багато іншого, щоб допомогти відбити вторгнення Росії.
Зараз Америка стала однією з найбільших проблем для України. Її допомога швидко закінчується, а дисфункція Конгресу блокує нову допомогу. Ніхто не впевнений, коли і чи буде вона відновлена взагалі. Наслідки такого становища відчутні на фронті.
«Навесні потік військових поставок лився широкою рікою. Влітку це вже був струмок. Зараз це кілька крапель сліз», – сказав The Economist неназваний співрозмовник з України.
Київ зустрічає похмуру зиму в умовах великої невизначеності: контрнаступ не зміг прорвати російські лінії, ворог нарощує виробництво зброї; а життєво важливий союзник паралізований політичними потрясіннями і відволікається на війну між Ізраїлем і ХАМАС в Секторі Гази.
Міністр оборони США Ллойд Остін відвідав Київ 20 листопада, щоб запевнити, що США будуть підтримувати Україну «і зараз, і в майбутньому». Проте Остін знає, що влада над гаманцем в руках Конгресу. А баланс сил в американському парламенті визначає ізоляціоністське крило Республіканської партії. Особливо це стосується Палати представників, де один з симпатиків цього крила зараз обіймає посаду спікера. Двічі з вересня Конгрес ухвалював тимчасові бюджетні рішення, щоб не допустити зупинку роботи уряду. Але кожного разу допомога Україні була виключена з розглянутих законопроектів.
Сенат спробує розблокувати допомогу в грудні, перш ніж у січні знову виникне загроза зупинки роботи уряду. Президент Джо Байден запросив додатковий пакет у розмірі 106 мільярдів доларів, з яких 61 мільярд був би призначений для України, а решта – для Ізраїлю та інших пріоритетів національної безпеки. Республіканці пов’язують надання допомоги Україні з посиленням заходів зі стримування міграції через американський кордон з Мексикою. Учасники переговорів кажуть, що сторони все ще дуже далекі від будь-яких домовленостей.
«Чим довша затримка, тим більше партії занурюються в передвиборчу лихоманку. Дехто в Конгресі побоюється, що якщо до Різдва не вдасться укласти угоду, новий транш допомоги може бути відкладений до виборів у листопаді 2024 року, а якщо президентом буде обраний Дональд Трамп, то вона може бути припинена взагалі», – пише видання.
«Час – не наш друг», – каже один похмурий проукраїнський сенатор.
Принаймні публічно українські лідери відкидають думку про те, що Америка може відмовити їхній країні в підтримці. Втім, The Economist допускає, що з огляду на виснаження військових запасів на Заході, а також кризу на Близькому Сході і потенційну кризу навколо Тайваню, американське керівництво може не захотіти віддавати більше, ніж можна купити для поповнення запасів.
Пакети допомоги для України скоротилися з середнього показника понад 1 мільярд доларів на місяць (у січні був встановлений рекордний пакет на 5 мільярдів доларів) до 350 мільйонів доларів у жовтні і лише 250 мільйонів цього місяця. Окремий фонд під назвою «Ініціатива з надання допомоги Україні у сфері безпеки» (USAI) складався з 18 мільярдів доларів, але вже майже вичерпався. Він використовувався здебільшого для фінансування довгострокових поставок від американських компаній. Озброєння в рамках програми продовжуватиме надходити навіть без нового пакету допомоги.
Верховний представник ЄС з зовнішньої політики Жозеп Боррель закликав європейські країни перехопити ініціативу в США, якщо це буде необхідно. І останнім часом справді прозвучало багато нових обіцянок. Німеччина заявила, що планує подвоїти свою підтримку Україні наступного року до 8,5 мільярдів доларів, а також надати більше систем ППО. Нідерланди, Фінляндія і Литва оголосили про нові пакети військової допомоги. Але попри це на Україну насуваються чорні хмари.
«Рішення конституційного суду в Німеччині, схоже, може завадити планам збільшення допомоги. Ультраправа «Партія свободи» Герта Вілдерса, яка отримала найбільшу кількість місць на нещодавніх виборах у Нідерландах, виступає проти надання зброї, що ставить під сумнів можливість країни очолити коаліцію з постачання Україні винищувачів F-16. Новий уряд Словаччини вже припинив надавати військову допомогу. Українці побоюються, що без американського лідерства європейці можуть швидко занепасти духом», – пише The Economist.
За словами Майкла Кофмана з американського аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace, Україна вже страждає від «снарядного голоду» в умовах артилерійської війни. Він вважає, що влітку Україна випускала 220-240 тисяч снарядів великого калібру на місяць, але інтенсивність вогню скоротилася тепер до 80-90 тисяч снарядів на місяць. Але навіть така кількість перевищує те, що США і Європа випускають щомісяця разом узяті. Американські компанії зараз виготовляють приблизно 28 тисяч артилерійських снарядів, а європейські – 25 тисяч.
Захід нарощує виробництво і хоче збільшити його обсяги втричі. Але на це піде рік чи й більше. І частина продукції буде використана для поповнення західних запасів і постачання іншим країнам. Росія випереджає західне виробництво снарядів, і їй допомагає різке збільшення поставок снарядів з Північної Кореї.
Україна намагається пожвавити власну оборонну промисловість, яка була потужною в часи СРСР, але занепала після розпаду радянської імперії. Зокрема, Київ хоче налагодити виробництво 155-міліметрових снарядів.
«Незалежно від того, наскільки ми розвинемо місцеве виробництво, ми все одно будемо дуже залежати від західного партнерства», – визнає високопосадовець у Києві.
Якщо американська підтримка зменшиться, Україна не зможе провести ще один великий контрнаступ, – каже Кофман. Вона може спробувати ще більше використовувати безпілотники. Але в кінцевому підсумку їй доведеться окопатися в обороні.
«Україна повинна вчитися на тому, що спрацювало для Росії. Чим сильніша ваша оборона, тим менше снарядів і військ вам потрібно, щоб утримувати лінію фронту», – пояснив експерт.
Владімір Путін вихвалявся, що без підтримки Заходу Україна була б розгромлена протягом тижня. Але, на думку експерта Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Джека Уотлінга, швидкої поразки України все одно не буде. Вона буде «повільно і болісною».
