Фото хлопчика біля могили мами в Бучі на Київщині © Rodrigo Abd “Війна це зло. Війна це смерть”. “Втрата”. “Це марна втрата часу, марна втрата людей. Марна втрата всього. Війна це… Не знаю навіщо вона…”. The New York Times зібрав щемливі історії українських дітей, які втратили на війні своїх батьків. “Війну в Україні почали не діти. Вони не борються з цим. Вони не відповідатимуть за її припинення. Проте вони глибоко й тихо постраждали: вони не мали жодного слова чи права голосу в цій жахливій історії”, – йдеться в матеріалі. Команда журналістів зустрілася з героями свідчень на Західній Україні, під час двотижневого ретриту, який мав на меті надати дітям, що перебувають у скорботі після втрати, простір і підтримку, щоб допомогти нормалізувати їх психологічний стан. Йдеться про деяку програму Wonder Camp, що, як пише видання, є частиною місії підтримки міжнародної організації Благодійний фонд «Діти Героїв». «Ці діти не є учасниками цієї війни, але вони є жертвами», — сказав Бріс Еспіно, виконавчий директор організації Children of Heroes. Проєкт охопив понад 5 000 українських дітей, які втратили батьків на війні. Група надає їм освітню, житлову, юридичну та психологічну підтримку до досягнення 18 років. «Все, що вони хочуть, — це нормального життя», — продовжив Еспіно. «Ми хочемо нагадати їм, що за межами цього є більший світ». Розповіді дітей у відео та емоційні рани, які вони розкривають, є зворушливими та потужними свідченнями жахів війни та шкоди, яку війна завдала найуразливішій та найбільш безневинній верстві населення України. Обережно, у сюжеті є кадри, що містять сцени вбивства і можуть шокувати.
