КИЇВ. 17 серпня. УНН. З угорською стороною вже у другій декаді вересня відбудуться освітні консультації, але вони жодним чином не будуть відбуватися у руслі скасування зобов’язання знати українську мову. Консультації стосуватимуться забезпечення продовження навчання угорською мовою в певних межах. Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час брифінгу на полях конференції “Як виглядає шлях України до ЄС”, передає кореспондент УНН.
Цитата
“У нас вже зараз є чітке розмежування питань двосторонніх відносин та питань на рівні самого Європейського Союзу. Власне, питання двосторонні з угорською та польською стороною не будуть предметом переговорів, вони не є зараз частиною будь-яких консенсусів. Але як ми знаємо, у ЄС всі рішення приймаються консенсусом, і на етапі будь-якого політичного рішення, як, наприклад, у грудні будуть збиратися лідери, то такі питання можуть бути предметом діалогу. З нами переважна більшість держав-членів ЄС, і, власне, ми робимо достатньо багато, щоб знайти компроміс на двосторонньому рівні”, – розповіла Стефанішина.
За її словами, польська сторона не порушувала питання відновлення ексгумації польських жертв Волинської трагедії за межами двостороннього діалогу.
“З угорською стороною вже в другій декаді вересня відбудуться освітні консультації. Але вони жодним чином не будуть відбуватися у руслі скасування зобов’язання знати українську мову, а з точки зору забезпечення продовження навчання угорською мовою в певних межах”, – сказала вона.
Доповнення
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Угорщина з вересня 2017 року ветувала рішення в НАТО, що стосувалися поглиблення співпраці з Україною, а також блокувала діалог на політичному рівні. Також в одній з недавній заяв в Угорщині натякнули, що блокуватимуть рух України до ЄС.
Це відбувається на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону “Про освіту”, який передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Будапешт вважає, що він нібито обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.
