КИЇВ. 21 липня. УНН. Угорщина стає найбільшою перешкодою у спробі ЄС створити довгостроковий фонд обсягом до 20 мільярдів євро для постачання Збройним силам України, повідомило у четвер Politico, пише УНН.
Деталі
План вперше було включено до порядку денного у четвер, коли міністри закордонних справ зустрілися у Брюсселі. Пропозиція передбачає виділення не менше ніж 5 мільярдів євро на рік протягом наступних чотирьох років, щоб допомогти покрити витрати країн ЄС на купівлю та постачання зброї для України та навчання українських збройних сил, зазначає видання.
“Але під час зустрічі Угорщина, яка стверджувала, що Україна має припинити бойові дії, заявила, що заперечуватиме проти фонду, доки Україна не виключить спірний угорський банк OTP зі свого списку “спонсорів війни”, – ідеться у статті.
До того міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не виділятиме більше грошей для так званого Європейського фонду миру – фонду, що Брюссель використовує для субсидування постачання зброї в Україну.
“Ми не можемо вести переговори про нове фінансове зобов’язання EPF доти, доки не буде рішення по OTP”, – заявив Сійярто в четвер.
Наразі ЄС виділив близько 4 мільярдів євро на військовий фонд з того часу, як росія вторглася в Україну. Але чиновники хочуть, щоб було більш стабільне джерело грошей, щоб уникнути необхідності постійно вести важкі розмови про поповнення скарбниці.
Прагнення стоврити багаторічний фонд, як повідомляється, є частиною ширших зусиль Заходу, спрямованих на надання Україні більш постійних гарантій безпеки, дискусія, яка домінувала на нещодавньому саміті НАТО у Литві.
Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель підтвердив під час зустрічі у четвер, що ЄС прагне додати до “банку” 20 мільярдів євро.
“Ми запропонували створити спеціальну сесію в межах Європейського фонду миру, щоб виділяти до 5 мільярдів євро на рік протягом наступних чотирьох років на оборонні потреби України”, – сказав Боррель.
Він пояснив, що ця цифра є “оцінкою потреб та витрат на наші довгострокові зобов’язання щодо забезпечення безпеки України”.
А в залі, за словами офіційної особи, Боррель пояснив, що держави-члени узгоджуватимуть поповнення у кожному конкретному випадку залежно від подій на місцях та потреб України.
Мета полягає в тому, щоб мати остаточну угоду до жовтня, коли лідери ЄС наступного разу зберуться у Брюсселі. І деякі дипломати вважають, що на той час позиція Угорщини може змінитися.
Міністри закордонних справ та оборони обговорюватимуть план на зустрічі наприкінці наступного місяця, але пропозицію також мають обговорити міністри фінансів. Докладніший план очікується до кінця серпня, сказав чиновник, поінформований про обговорення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЄС розглянули питання Механізму підтримки України на 50 млрд євро
В очікуванні подробиць у четвер деякі міністри висловили сумніви щодо встановлення конкретної цифри в євро на такому ранньому етапі переговорів. Інші заявили, що хочуть обговорити цю цифру у межах ширших переговорів щодо спільного бюджету ЄС. Ці переговори також включали пропозицію Брюсселя надати Україні економічну допомогу обсягом 50 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років.
“Нам потрібні гарантії безпеки для України, і ці гарантії безпеки працюють найкраще, коли вони йдуть пліч-о-пліч (і) переплітаються з тим, що ми робимо на європейському рівні”, – заявила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Але “ви не можете просто висунути пропозицію, – додала вона. – Швидше це має бути логічно та осмислено взаємопов’язане, і це те, про що ми говоримо сьогодні і говоритимемо найближчими місяцями”.
Цю думку поділяють й інші країни, включаючи Францію, Нідерланди та Австрію.
“Поки що рано говорити про конкретні цифри, оскільки є й інші фінансові потреби: макрофінансова підтримка, гуманітарна допомога, відновлення”, – сказав міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг, прибувши на зустріч.
Однак найближчі партнери України з ЄС, такі як Литва, стверджували протилежне, говорячи, що навіть 20 мільярдів євро не мають бути межею.
“Звичайно, ми не будемо проти цього”, – сказав польський чиновник, який також анонімно обговорював переговори.
