КИЇВ. 4 жовтня. УНН. Відсутність консенсусу всередині франко-німецького тандему, який лежав в основі ухвалення рішень ЄС, призводить до затримок у вирішенні багатьох питань – від фінансування України до правил контролю за національними бюджетами, повідомляє Financial Times, пише УНН.
Деталі
Глухий кут у переговорах щодо низки високопріоритетних і термінових питань налякав Брюссель та інші столиці ЄС, повідомили Financial Times чиновники з півдюжини держав, і продемонстрував складність ухвалення рішень без узгодження між Парижем і Берліном.
“Відсутність “особистої хімії” між канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Франції Еммануелем Макроном не допомагає”, – ідеться в публікації.
“Схоже, вони просто не ладнають, – сказав один з учасників нещодавніх переговорів між двома лідерами. – І це в основі всього”.
Проблеми виникають як через серйозні політичні розбіжності між Парижем і Берліном, так і через неспокійний характер коаліційного уряду в Німеччині, через який Шольцу стало складніше встановлювати чіткий напрямок з таких питань, як енергетика, пише видання. “Напруженість зберігається вже понад рік”, – ідеться в публікації.
У Брюсселі політичні рішення, які зайшли в глухий кут, включають переговори про розмір поповнення шестирічного спільного бюджету ЄС, відомого як багаторічні фінансові рамки (MFF), що передбачають фінансову підтримку для України, та оновлену версію правил, які визначають, скільки країни можуть займати та витрачати відповідно до пакту про стабільність і зростання.
Обидва питання були передані Франції та Німеччині Європейською комісією, виконавчим органом блоку, щоб спочатку знайти спільну позицію, перш ніж решта блоку зможе відновити переговори, заявили три високопоставлені чиновники ЄС.
“Їм двом просто потрібно сісти разом в одній кімнаті і все обговорити, – сказав один із високопоставлених чиновників ЄС. – За відсутності цього для інших безглуздо намагатися знайти консенсус”.
“Ні, це не працює, і так, це викликає занепокоєння, – сказав інший високопоставлений чиновник ЄС. – Ви не зможете досягти мети, якщо вони обидва не бачать загальної картини”.
Збільшення MFF має бути погоджено до кінця року, щоб задовольнити потреби бюджету України на 2024 рік, термін, що отримав додаткову терміновість внаслідок рішення США минулого тижня не включати підтримку Києва до свого нового законопроєкту про тимчасове фінансування. Пакт стабільності та зростання набуде чинності в січні, оновлений чи ні, після його призупинення під час пандемії COVID-19.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна розраховує на 18 млрд євро від ЄС наступного року в межах нового механізму підтримки
Довгоочікувана реформа ринку електроенергії ЄС також застопорилася через сварки Парижа і Берліна через ядерну енергетику, яка посідає центральне місце в енергетичній політиці Франції і від якої Німеччина відмовилася в межах свого зеленого переходу.
Державний міністр Франції у справах Європи Лоуренс Бун відкинула ідею про розкол між Парижем і Берліном, заявивши, що вони поділяють “те саме бачення Європи”, включно з підтримкою економічної незалежності, сприянням переходу до зеленої економіки та розширенням блоку завдяки включенню до нього більшої кількості країн.
“Але є певні питання, щодо яких консенсус знайти важче, наприклад, щодо енергетики або нових бюджетних правил ЄС, – визнала вона. – Те, що тут виникають тертя, – це нормально, оскільки це великі структурні проблеми, пов’язані з конкурентоспроможністю наших економік. Це зовсім не означає, що франко-німецький мотор Європи якимось чином зламався”.
Інший французький чиновник також зауважив, що коаліція Шольца, безпрецедентний трипартійний союз між соціал-демократами, ліберальною ВДП і зеленими, також часто намагалася досягти консенсусу і що з деяких питань існували “німецько-німецькі розбіжності”.
Окрім питань ЄС, у Німеччині та Франції також є кілька двосторонніх розбіжностей, включно із затримками спільної танкової програми і конкуруючими підходами до розвитку континентальних систем ППО, пише видання.
Але деякі чиновники стверджували, що, хоча знаходження згоди наразі виявилося важким, обидві країни мають досвід пошуку шляхів подолання важких періодів і визнання того, що вони потрібні одна одній, щоб бути в змозі керувати ЄС.
“Увесь сенс Європи полягає в тому, щоб знайти переговорний простір, включаючи франко-німецькі конфлікти”, – сказав державний секретар міністерства економіки Німеччини Свен Гігольд, який наполягав на тому, що відносини сьогодні не гірші, ніж у попередні десятиліття.
Він визнав, що новим аспектом франко-німецької напруженості є те, що “багато чого з них зосереджено на енергетиці”. І “з питань енергетики, звичайно, зараз більше розбіжностей, ніж було в минулому – це правда”.
Але Гігольд стверджує, що “список франко-німецьких конфліктів у європейській історії нескінченний, і найчудовіше в Європі те, що, врешті-решт, ми доходимо згоди”.
