© Википедия Відхід частини кораблів російського флоту з Криму є особливо гірким особистим приниженням для Путіна.
Як повідомлялося, Росія вивела більшу частину свого Чорноморського флоту з тимчасово окупованого Криму протягом останніх тижнів після серії успішних українських атак. Відступ російського флоту є серйозною невдачею для вторгнення глави Кремля Владіміра Путіна, а також останнім свідченням того, що Україна виграє битву за Чорне море. Про це пише Atlantic Council.
Супутникові знімки з початку жовтня вказують на те, що російські кораблі, включаючи три підводні човни класу Kilo, два фрегати з керованими ракетами і патрульний корабель, були поспішно виведені з порту Севастополя в Криму і переміщені до порту Новоросійськ на східному узбережжі Чорного моря, писало The Wall Street Journal. Інші російські військові кораблі були виведені з Севастополя і відправлені в інші порти на крайньому заході Криму або в інші частини Чорного моря.
Неважко зрозуміти, чому було віддано наказ про виведення кораблів РФ із Севастополя. З серпня 2023 року відбулася низка зухвалих атак, які підірвали російську протиповітряну оборону в Криму і завдали серйозної шкоди самому флоту РФ, який втратив кілька великих військових кораблів і підводний човен. 22 вересня Україна змогла підірвати і частково зруйнувати штаб Чорноморського флоту в центрі Севастополя.
Успіх України у битві за Чорне море є ще більш дивовижним, оскільки країна наразі не має власного функціонального військово-морського флоту. Замість цього Україна покладалася на сміливі рейди десантників, а також на поєднання атак безпілотниками вітчизняного виробництва і крилатими ракетами великої дальності, наданих західними партнерами. Цей обмежений арсенал застосовувався з винахідливістю, яка стала візитною карткою українських військових.
Першим помітним проривом українських військових зусиль у морі стало потоплення у квітні 2022 року флагмана Чорноморського флоту Росії “Москва”. Через два місяці українські сили звільнили невеликий, але стратегічно важливий острів Зміїний, який лежить поруч із судноплавними шляхами в північно-західній частині Чорного моря і був захоплений Росією у перші дні вторгнення. За цим відбулася серія все більш амбітних ударів безпілотниками по російських військових об’єктах у Криму протягом другої половини 2022 року і в поточному році.
Чорноморська наступальна операція України спрямована на досягнення низки важливих цілей. Завдаючи ударів по Чорноморському флоту Росії та об’єктах у Криму, Київ сподівається покласти край морській блокаді своїх портів і зірвати постачання путінської армії на півдні України. Зрештою, мета полягає в тому, щоб зробити подальшу окупацію Криму неприйнятною для російських військових.
Виведення флоту РФ із Севастополя підкреслює ефективність української тактики. Про це також свідчить нещодавнє попереднє відкриття чорноморських портів України для торговельного судноплавства. Росія вперше почала блокувати українські порти на початку повномасштабного вторгнення, перш ніж погодилася на угоду за посередництва ООН влітку 2022 року, яка дозволила поставки зерна. У липні 2023 року Кремль вийшов із зернової угоди і пригрозив атакувати всі вантажні судна, що прямують до України.
Попри російські погрози, українська влада на початку серпня оголосила про створення нового “гуманітарного морського коридору”, який проходить через українські води в північно-західній частині Чорного моря, а потім огинає узбережжя Румунії та Болгарії, які є членами НАТО. До початку жовтня більше десятка кораблів успішно пройшли з українських портів новим маршрутом в обхід блокади. Цей морський маршрут є економічним рятувальним колом для України, який може відіграти важливу роль у здатності країни підтримувати себе в умовах війни.
Динамічний характер останніх подій у Чорному морі різко контрастує з відносно статичною ситуацією на лінії фронту на півдні та сході України, де українські війська вже чотири місяці намагаються прорватися через щільні мінні поля та добре укріплену російську оборону. Починаючи з червня, у висвітленні війни домінує тема відсутності прогресу з боку України. Ця увага ЗМІ до широкомасштабних наземних операцій затьмарила ширшу картину значного успіху України на “кримському фронті”. Однак новини про відступ російського флоту з Севастополя можуть перефокусувати увагу.
Виступаючи 3 жовтня на конференції з питань безпеки у Варшаві, міністр збройних сил Великої Британії Джеймс Гіппі заявив, що військове значення нещодавніх операцій України проти Чорноморського флоту Росії можна порівняти зі звільненням тимчасово окупованих територій Харківської області роком раніше.
“Функціональна поразка Чорноморського флоту, а я б сказав, що це саме так, оскільки флот був змушений розосередитися в портах, звідки він не може впливати на Україну, є величезною заслугою”, – заявив Гіппі.
Мало хто в Москві буде недооцінювати наслідки останніх невдач у Чорному морі: вони добре усвідомлюють зростання загрози для Криму і для операцій російської армії на півдні України, не кажучи вже про шкоду, яка завдається і без того підірваному міжнародному престижу Росії. Відхід російського флоту з Криму є особливо гірким особистим приниженням для Путіна, який розпочав своє вторгнення в Україну майже десять років тому із захоплення українського півострова в лютому 2014 року.
Окупація Криму була, безумовно, найпопулярнішою подією за весь час правління Путіна, піднявши його рейтинг до рекордно високого рівня і підготувавши підґрунтя для подальшого вторгнення на материкову Україну. Це робить нинішню ситуацію ще більш ганебною. Путін вже намагався пояснити очевидну нездатність своєї армії завоювати країну, якої, за його словами, “не існує”. Тепер йому доведеться пояснити, як його колись хвалений Чорноморський флот зазнає поразки від країни, яка не має власного флоту.
За останні тижні Чорноморський флот РФ у тимчасово окупованому Криму зазнав найбільш руйнівних та скоординованих атак з боку України з початку повномасштабного вторгнення. У британській розвідці кульмінацією цих атак назвали удар по штабу в Севастополі.
