© depositphotos/serezniy Допомога Києву стає політичним футболом у США та інших країнах.
Для України настали важкі часи. За чотири місяці її контрнаступу проти російського вторгнення не вдалося досягти очікуваних проривів. Підтримка Києва, тим часом, стає політичним футболом серед деяких західних союзників, пише FT.
Нещодавно Конгрес США відмовився від допомоги Києву у розмірі $6 млрд, щоб запобігти призупиненню роботи уряду. У Словаччині партія відверто проросійського експрем’єра Роберта Фіцо отримала найбільшу кількість голосів на виборах з антиукраїнською позицією через кілька днів після того, як прем’єр-міністр Польщі погрожував припинити постачання зброї Києву на тлі суперечки щодо експорту зерна.
Висновок очевидний: західні союзники України повинні знайти способи як пришвидшити підтримку України, так і закріпити її на майбутнє, на тлі того, що може перетворитися на багаторічну війною на виснаження.
Антиукраїнські течії в західній політиці не варто переоцінювати. Жменька крайніх правих республіканців у Конгресі — вигнанці. Партія Фіцо Smer отримала лише 23 відсотки голосів у Словаччині. Польська націоналістична партія “Право і справедливість” бореться за збереження парламентської більшості на виборах. Але необдумана передвиборча риторика може вплинути на те, як партії діятимуть при владі і прихильники жорсткої лінії в меншості можуть знайти способи тримати решту “в заручниках”. Словаччина на чолі з Фіцо, якщо це станеться, може приєднатися до Угорщини, поповнивши «незграбну команду».
Президент США Джо Байден наполягає на тому, що буде досягнуто домовленості про виділення додаткових $24 млрд допомоги Україні, але політика – справа нелегка. І весь цей епізод є нагадуванням про те, що колишній президент Штатів Дональд Трамп може повернутися на посаду через 16 місяців.
Отже, підтримка Києва має бути максимально орієнтована на майбутнє. ЄС мудро оголосив про наміри створити чотирирічний “Український фонд” у розмірі 50 млрд євро. Сукупна бюджетна підтримка України у воєнний час з боку ЄС має перевищити цього року бюджетну підтримку з боку США. Європа, включно з Великою Британією, може бути змушена взяти на себе більший фінансовий та військовий тягар, якщо політична ситуація в США погіршиться. Велика відповідальність лягає на найбільші країни ЄС – Францію, Німеччину та Італію, за утримання лінії, що буде нелегко, коли ключові опозиційні партії демонструють проросійські симпатії.
Необхідно також подвоїти зусилля, щоб Україна стала більш економічно незалежною. Страхування військових ризиків для покриття збитків вітчизняних та іноземних інвесторів допоможе створити впевненість для інвестування у нагальні проекти з відбудови та посилення оборонних виробничих потужностей України. Так само, як і надання більшої кількості систем протиповітряної оборони містам за межами Києва – що також потенційно могло б заохотити більшу кількість біженців повернутися з-за кордону. Надання Україні більшої кількості протикорабельних ракет допомогло б їй убезпечити життєво важливі чорноморські експортні шляхи для зерна і сталі.
Щоб прорвати добре укріплені російські оборонні лінії і відвоювати територію, Україна повинна отримати життєво важливі інструменти – в тому числі винищувачі F16 і ракети дальнього радіусу дії. Її армія має бути модернізована і переведена на озброєння стандартів НАТО. Західна підготовка українських військ має бути більш ретельною і всебічною, але краще пристосованою до способу ведення бойових дій, якому віддають перевагу українці.
Українці також потребують більшої впевненості в тому, що їхня країна має гарантоване майбутнє в євроатлантичних інституціях. Липневий саміт НАТО закінчився незграбною невдачею. Але саміт ЄС у грудні має взяти на себе зобов’язання розпочати переговори про вступ із Києвом – за умови, що Україна також виконає узгоджені цілі щодо реформ і боротьби з корупцією.
В умовах падіння вартості життя популістським партіям легко наполягати на тому, що витрати мають бути спрямовані на внутрішні пріоритети. Але у прихильників Києва є потужне послання, яке вони повинні донести: витрати на підтримку боротьби України є мізерними порівняно з витратами на те, щоб дозволити путінській Росії перемогти.
Українська влада зіштовхнулася з поступовим охолодженням підтримки України в багатьох західних демократіях. Чому так відбувається? Що має робити українська влада, аби зберегти підтримку з боку населення та політичної еліти США й країн ЄС? Про те, «Як Україні не допустити провалу на інформаційному фронті», читайте в статті Петра Герасименка.
