КИЇВ. 7 серпня. УНН. Із травня США скоротили імпорт із Китаю на 24%, наразі Мексика є головним торговим партнером США. Про це пише The Washington Post, передає УНН.
Деталі
Зазначається, що американські компанії намагаються скоротити свою залежність від китайських виробників та диверсифікують ланцюжки поставок. Це відбувається навіть тоді, час як офіційні особи у Вашингтоні та Пекіні намагаються покласти край їхнім напруженим відносинам.
Видання припускає, що роль Китаю в центрі світового виробництва може зіткнутися з найважчим викликом відтоді, як країна приєдналася до глобальної торгової системи 20 років тому.
Мексика, В’єтнам і Таїланд поглинають домінування Китаю, хоча їм бракує його розміру та інфраструктури світового рівня.
Заробітна плата китайських фабричних працівників зросла, підриваючи одну з конкурентних переваг країни. Орієнтована на державу економічна стратегія лідера Китаю Сі Цзіньпіна, пов’язані з цим придушення приватних компаній і обережний підхід до адміністрації Байдена ще більше охолодили комерційні зв’язки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сенат США внесли законопроект для підтримки енергетичної інфраструктури України
За даними Оксфордського університету, на китайські товари припадає приблизно один із кожних шести доларів, які американці витрачають на імпорт, порівняно з майже кожним четвертим до пандемії. Японія також менше купує в Китаю. Але європейські країни, такі як Німеччина та Франція, здебільшого залишилися на тому самому рівні купівлі китайських товарів.
Іноземні інвестори тим часом будують менше нових заводів у Китаї. За даними Оксфордського університету, річні витрати на нові або «нові» майданчики в Китаї впали з приблизно 100 мільярдів доларів у 2010 році до 50 мільярдів доларів у 2019 році та досягли лише 18 мільярдів доларів минулого року.
Доповнення
На початку 2023 року Мексика стала головним торговим партнером Сполучених Штатів, оскільки виробники дедалі більше віддають перевагу регіональним мережам постачання, а не глобальним. Мексика, Канада та Китай по черзі посідають перше місце з початку торговельної війни 2018 року.
Водночас Китай залишається світовим заводом, на який припадає 31 відсоток світової доданої вартості виробництва, у порівнянні з 17 відсотками у Сполучених Штатах, що посідають друге місце.
