Відновлення після кризи: як аптечний бізнес адаптується до військовог…

Через повномасштабне вторгнення аптечний бізнес зіткнувся із низкою проблем: руйнуванням логістики, дефіцитом ліків, знищенням складів та торгових приміщень, нестачею кадрів та блекаутами. Сьогодні компанії знайшли способи адаптації до нових умов та продовжують працювати – галузь поступово стабілізується. Розповідаємо, у якому стані зараз знаходиться фармацевтичний ринок у рамках спецпроєкту ТОП-10 аптек Києва

Виклики війни

На початку повномасштабного вторгнення аптечну галузь спіткала наймасштабніша криза – тоді були змушені припинити роботу біля 90% аптек. У перший тиждень війни ринок завмер, оскільки працівники у першу чергу мали подбати про безпеку свою та своїх близьких. Багато фахівців виїхали у більш безпечні місця, частина просто не мали змоги дістатися до робочого місця, деякі співробітники пішли на фронт. Проте аптечні заклади все ж відкривалися там, де це можливо.

“Ми намагались усіма силами працювати, навіть в регіонах із активними бойовими діями, бо розуміли як важливо населенню мати доступ до ліків. Це була стала робота, максимально налагоджена, наскільки це було можливо в тих умовах”, – розповідає генеральна директорка “Аптека Доброго Дня” Оксана Кириченко.

Загалом внаслідок бойових дій було зруйновано близько 600 аптек, через обстріли та ракетні удари також постраждали складські приміщення – наприклад, були знищені два великих склади дистриб’юторських компаній та виробників. Але найсильніше по галузі вдарили проблеми з логістикою. Бойові дії, зруйновані дороги, блокпости, комендантська година та неможливість доступу до деяких складів зробили складним, або навіть неможливим перевезення лікарських препаратів. Були порушені зарубіжні поставки, оскільки не страхувалися вантажі, що заходили в Україну.

“Ми імпровізували та працювали з викликами у всіх напрямках одночасно. Організували логістику між містами та вивозили ліки з аптек, які були пошкоджені або на межі з окупацією. У кожному місті налагодили переміщення товару між аптеками силами наших співробітників та волонтерів. Загалом, ми достатньо швидко вирівняли та забалансували наші запаси з урахуванням попиту та переміщенням великої кількості людей між регіонами”, – згадує той час СЕО аптечної мережі АНЦ Микола Щербина.

Оскільки на фармацевтичному ринку всі ланки тісно пов’язані між собою, проблеми були у всіх гравців галузі. Медикаменти прямують від виробника через дистриб’ютора до аптек, де їх отримує населення. Якщо перешкоди виникають у однієї з ланок, це впливає і на всіх інших, оскільки виробники не можуть співпрацювати з аптеками, оминаючи дистриб’ютора. Тож інколи аптекам доводилося долати не тільки свої труднощі.

Ми намагались усіма силами працювати, навіть в регіонах із активними бойовими діями, бо розуміли як важливо населенню мати доступ до ліків. Це була стала робота, максимально налагоджена, наскільки це було можливо в тих умовах

Оксана Кириченко

Оксана Кириченко генеральна директорка “Аптека Доброго Дня”

“Щоб забезпечити населення потрібними медикаментами, впровадили оперативні заходи з оптимізації залишків в аптеках та забезпечення наявності найнеобхідніших ліків. Деякі постачальники через брак працівників не мали змоги організувати доставку в аптеки, тож ми робили її самостійно”, – розповідають у Національна мережа аптек “Бажаємо здоров’я”.

Частково через порушені логістичні ланцюги, а також через підвищений попит у перші місяці війни в аптеках виник брак ліків. Люди з хронічними хворобами купували медикаменти понаднормово, що призвело до дефіциту певних препаратів – насамперед, для серця, гормональних ліків та інсуліну. Наприклад, в лютому та березні проданих препаратів для серця було на 13% більше, ніж в січні 2022-го, гормональних – на 20%, розповідають аналітики мережі “Аптека Доброго Дня”.

Попитом також користувалися протизапальні, протизастудні, анальгетики, антибіотики, а також психолептичні препарати, антисептики і дезінфектанти. Влітку українців збентежили новини про ядерний удар, тож населення почало масово почали купувати йодовмісні ліки, підвищивши попит на продукцію в три рази. Незадовго до введення е-рецепта на антибіотики люди безконтрольно скуповували антибактеріальні препарати. 

Поступове відновлення

Поступово ринок відновлювався. Вже у березні кількість працюючих аптек зросла до 50%, а у квітні – до 80%. У кінці весни 2022 року більше половини компаній продовжували стабільно виплачувати заробітну плату співробітникам, а 6% навіть її підвищили. Якщо на початку повномасштабного вторгнення через паніку населення залишки лікарських засобів на складах зменшились до двотижневого рівня, то у вересні обсяг залишків збільшився до 38 днів запасу, наголошують експерти. Дефіциту медикаментів наразі немає.

Щоб зробити легшим ввезення та розповсюдження медикаментів, МОЗ та Держлікслужба спростили процедури ліцензування, контролю якості та імпорту лікарських засобів: дозволили ввозити ліки без пакування українською мовою, але з інструкціями. Надали можливість імпортерам подавати документи для проходження контролю якості в електронному вигляді, а також – ввозити препарати, термін придатності яких становить менше половини терміну, визначеного виробником, з умовою, що він не вичерпаний.

Окрім того, влада дозволила працювати в аптеках не лише фармацевтам, а й студентам та випускникам фармацевтичних вузів, які ще не пройшли інтернатуру. Це дозволило частково вирішити проблему браку кадрів.

“Ми з особливою увагою відносимось до наших працівників, тому намагались працевлаштувати переселенців на вільні робочі місця та допомагали їм з житлом”, – розповідають у “Бажаємо здоровʼя”.  

У кінці осені 2022 року аптеки, як і весь ритейл, потерпали від блекаутів внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури. Проте мережі самостійно вирішили супутні проблеми, купуючи для своїх закладів генератори чи інші джерела безперебійного живлення. “Ми забезпечили кожну аптеку генераторами, надали клієнтам можливість при необхідності підзаряджати телефони від розеток. А там, де були вільні водії, організували розвезення фармацевтів додому”, – розповідають у національній мережі аптек “Бажаємо здоров’я”.

У кожному місті налагодили переміщення товару між аптеками силами наших співробітників та волонтерів. Загалом, ми достатньо швидко вирівняли та забалансували наші запаси з урахуванням попиту та переміщенням великої кількості людей між регіонами

Микола Щербина

Микола Щербина СЕО аптечної мережі АНЦ

Гравці ринку зізнаються, що блекаути позначилися скоріше на сприйнятті ситуації споживачем. “Люди не розуміли, що непрацююча вивіска не дорівнює непрацюючий аптеці. Але фармацевти АНЦ виявились досить творчими: кожна аптека створювала власний світовий декор, щоб показати, що аптека працює. Згодом ми облаштували всі аптеки генераторами, адаптували систему роботи по збору та видачі замовлень, розробили та впровадили розрахункову систему за допомогою мобільних телефонів”, – пояснює Микола Щербина.

За підсумками найважчого року, фармринок просів, проте не підтвердив песимістичних прогнозів. За даними дослідження PharmXplorer компанії Proxima Research International, у 2022 році загальний обсяг продажу всіх категорій товарів “аптечного кошика” становив 127 млрд грн. Це на 7,2% менше порівняно з 2021-м, але краще ніж очікування на початку року – тоді прогнозувалося зниження на рівні 17–29%.

У натуральному вираженні обсяги продажу скоротилися на 29% та становили 1,25 млрд упаковок. Динаміка аптечного продажу в доларовому еквіваленті знизилась на 21%, а обсяги продажу становили близько $4 млрд. Середня вартість однієї упаковки товарів за підсумками року становила 102 грн – це майже на 31% більше, чим у 2021 році.

Внаслідок війни Україна суттєво втратила у імпорті ліків – якщо за період 2016-2021 років імпорт зростав у середньому на майже 14% щороку, у 2022 відбулося зниження аж на 38%. Експорт також скоротився на 24% при зростанні у минулі роки на 11% щорічно.

Аптечний бізнес сьогодні

Якщо до війни в Украї­ні працювали більше 20 тисяч аптек, сьогодні їх кількість скоротилася до 16 тисяч: частина була знищена, інша – залишилася на окупованих територіях. Проте аптечні мережі не вважають це перепоною для розвитку.

“Як багато рітейл-бізнесів ми втратили певну кількість аптек. Приблизно 123 аптеки були зруйновані вщент, але нам вдалося відновити роботу 41 аптеки і наразі кількість аптек мережі в Україні налічує понад 1100 відділень. Деякі все ще знаходяться на окупованих територіях. Але це не зупинило наш розвиток та роботу. Ми працюємо заради турботи про людей. При перших же нагодах ми відновлюємо приміщення аптек, шукаємо нові та максимально швидко їх обладнуємо та відкриваємо. Українці повинні мати зручний доступ до необхідних ліків та товарів для здоров’я”, – підкреслює СЕО АНЦ Микола Щербина.

У “Аптеці Доброго дня” також адаптують та масштабують бізнес. “Через військові дії відбувся рух населення в межах України. Аби бути поруч із клієнтами ми продовжили рівномірно розташовувати аптеки по території країни, щоб бути поруч з нашими клієнтами”, – коментує ситуацію Оксана Кириченко.

Приблизно від осені минулого року український аптечний бізнес налаштувався на довоєнний ритм. Компанії продовжують рухатись вперед, розвивати сервіси, відновлювати свої заклади та відкривати нові. Станом на вересень 2023 року темпи зростання обсягів аптечного продажу ліків становлять 36% в грошовому та 13% в натуральному вираженні.

Один з трендів – удосконалення сервісів та діджиталізація. Наприклад, у АНЦ інтегрували сервіс Дія.підпис у систему робочих взаємодій з персоналом, впровадили розрахунок за товари криптовалютою за допомогою технології Binance Pay, зробили комфортний сервіс замовлення через Telegram-bot та Viber-bot, першими в Україні запустили автоматизовану систему видавання та оплати онлайн-замовлень — лікомати АНЦ.

У свою чергу “Аптека Доброго Дня” створили чат-бот, аби клієнт мав своєрідну аптеку у зручному месенджері та постійно вдосконалюють послугу онлайн-замовлень – доставка кур’єром товарів мережі доступна вже у 82 містах України. Мережа вдосконалює дизайн аптек, розширює та впроваджує шелфтокери – “полиці, що говорять”, щоб клієнту було зручно шукати необхідні групи товарів.

У національній мережі аптек “Бажаємо здоров’я” запустили програму лояльності, Viber чат-бот та доставку, зосередили увагу на зовнішньому вигляді аптек і бренду в цілому, активно проводять ребрендинг. Там зізнаються, що суттєво “прокачали” організаційні та бізнес процеси, а у розробці є кілька інноваційних проєктів.

Інший тренд на ринку фармритейлу – куточки турботи про клієнтів. Це відокремлені частини в аптеках, де розташовані зони піклування про клієнтів з можливістю виміряти тиск, сатурацію, температуру, підзарядити телефон, скористатись безкоштовним Wi-Fi і навіть випити чаю чи води. У “Аптеці Доброго дня” ці куточки називають “Просторами сталого здоров’я”. Там вважають, що такі впровадження мають змінити сприйняття аптек суто як місця, в якому можна лише придбати ліки при хворобах..

“Зараз українці ще більше почали цінувати себе та своїх близьких, тож ми вирішили надати максимальний рівень турботи про здоров’я українців та навчити превентивно дбати про себе. Тому ми створили “Академію Сталого Здоров’я”. Якщо “Простори” – це місце турботи, то “Академія” – це філософія турботи про здоров’я клієнтів, бо передбачає навчання експертами з різних напрямків”, – розповідає генеральна директорка “Аптека Доброго Дня” Оксана Кириченко.

Розвитку аптечної галузі сприятиме дозвіл Кабміну створювати мобільні аптечні пункти як структурні підрозділи аптеки. Вони зможуть працювати в сільській місцевості, де відсутні аптечні пункти, а також на території активних бойових дій чи надзвичайних ситуацій. Це рішення має покращити доступ людей до необхідних ліків в умовах зруйнованої інфраструктури.

Також сьогодні зростає соціальна відповідальність аптечного бізнесу. Мережі беруть активну участь у благодійності: долучаються до соціальних проєктів, донатять на потреби армії та постраждалих від війни.

“Ми реалізуємо особисті проєкти та співпрацюємо з багатьма благодійними фондами. Підтримуючи гуманітарний напрямок допомоги, зібрали та передали понад 2000 продуктових наборів для сімей, що вимушено покинули свої домівки, та 100 наборів для жінок із травмою спинного мозку, які перебувають на окупованих територіях. Більше ніж 1000 упаковок ліків для мешканців Слов’янська, Святогірська та Харківської області. Підтримали проєкт БФ Сергія Притули NEST з будівництва мобільних будиночків”, – розповідає СЕО аптечної мережі АНЦ Микола Щербина.

Крім того, АНЦ співпрацює платформою UNITED24, з фондами “Повернись Живим” та “Разом для України”, реалізує власні проєкти з забезпечення ЗСУ автомобілями, квадрокоптерами, тепловізорами, обладнанням, одягом, системами захисту та розвідки.

У свою чергу національна мережа аптек “Бажаємо здоров’я” перераховує кошти щомісяця на кілька проєктів. “Ми підтримуємо великі благодійні організації на кшталт UNITED24, робимо благодійні внески військовим частинам, а також безпосередньо Міністерству оборони України. Допомогли з закупкою великої кількості турнікетів, тепловізорів, дронів, запчастин до них, медикаментів та воєнного оснащення, рукавів для пожежних машин”, – розповідають у компанії.

Крім того, аптечний бізнес консолідується заради спільної мети – наприклад у межах ініціативи “Аптечної професійної асоціації України” 13 мереж долучилися до збору коштів для закупівлі кровоспинних турнікетів для ЗСУ. Лише за два тижні спілці вдалося зібрати майже 22 млн грн.

Ми підтримуємо великі благодійні організації на кшталт UNITED24, робимо благодійні внески військовим частинам, а також безпосередньо Міністерству оборони України. Допомогли з закупкою великої кількості турнікетів, тепловізорів, дронів, запчастин до них, медикаментів та воєнного оснащення, рукавів для пожежних машин

Національна мережа аптек “Бажаємо здоров'я”

Національна мережа аптек “Бажаємо здоров'я”

Загалом, прогнози для галузі на 2023 рік досить позитивні: експерти вважають, що обсяги аптечного продажу будуть рости – за песимістичним сценарієм на 7%, або навіть на 30% за оптимістичним прогнозом.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *