© depositphotos/serezniy Деякі з них продовжують чекати, що приїдуть родичі з України.
Сценарій депортації росіянами українських дітей нині змінився. На початку повномасштабного вторгнення окупанти прикривалися необхідністю “евакуації”, а потім вони почали вивозити їх до таборів перевиховання, з яких не повертали, розповіла експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська під час інтерв’ю редакторці відділу соціум ZN.UA Аллі Котляр.
Та сьогодні РФ діє за стандартним кримським сценарієм, коли російські прийомні батьки приїжджають на ТОТ, встановлюють протиправну опіку згідно з російським законодавством і забирають їх на територію країни-агресора. Випадки такого вивезення фіксували навіть у середині 2024-го. Рашевська впевнена, що таке продовжиться й у 2025-му.
“Тому доки українські діти, особливо статусні — сироти та позбавлені батьківського піклування, — перебувають під російським контролем, процеси депортації триватимуть. Так, можливо, цифри будуть не такими великими, але за кожною стоїть дитина, яку потрібно буде повернути й спробувати знайти або її біологічних родичів, або законних представників”, — наголосила спікерка.
Вона розповіла, що не вірить, що сьогодні 380 українських дітей перебувають у російських родинах, адже кількість замала й озвучувалася ворогом станом на жовтень 2022-го. За її словами, в основному ці діти перебувають у сиротинцях, а не в родинах, деякі з них продовжують чекати, що приїдуть їхні родичі з України.
“На початку цього року я бачила сюжет у російському медіа про дві українські дитини — семирічного хлопчика з Маріуполя, батьки якого загинули, прикриваючи його від ракети, і примусово переміщену з Куп’янська 13-річну дівчинку, яка чекає, що по неї приїдуть родичі з України, — розповідає Рашевська. — Цікаво, що у цьому пропагандистському сюжеті російські керівники інтернатних закладів говорять дітям: мовляв, побудьте поки що з нами, бо ж в Україні війна. Минуло три роки, а діти продовжують чекати, що по них хтось приїде.
Після перегляду цього сюжету я зверталася до компетентних органів влади України із запитом: чи надходила від росіян якась інформація про цих дітей, щоби відшукати їхніх родичів. Жодного звернення не було. Тобто росіяни не докладають жодних зусиль, аби сприяти поверненню дітей”.
Більше матеріалі Алли Котляр читайте на ZN.UA.