Від січня в Україні діє єдина електронна пошта для запитів до військового омбудсмена. Військовослужбовці, військовозобов’язані та їх сім’ї можуть сповіщати про утиски прав.
З початку року в Україні запрацював єдиний електронний канал для подання заяв до військового омбудсмена. Інформувати про випадки порушення прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані, а також їхні близькі. УНН розповідає, на яку адресу звертатися і які заяви прийматимуться.
Де шукати допомоги військовим у разі порушення їхніх прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) як уповноважену Президента України з питань забезпечення прав військовослужбовців та членів сімей воїнів.
З початку поточного року в Україні запроваджено єдиний електронний ресурс для звернень до військового омбудсмена. Він призначений для опрацювання питань, пов’язаних із здійсненням військової служби.
До військового омбудсмена зі скаргою можуть звертатися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження навчань;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, що добровільно долучаються до руху опору на тимчасово окупованих землях;
- особовий склад правоохоронних органів, що беруть безпосередню участь у воєнних діях;
- представники за дорученням чи законні представники осіб, на яких поширюється чинність закону.
Подання скарг військовими: як зробити це правильно
Заяви можуть бути індивідуальними або колективними. Їх можна подавати усно або письмово. Відсилати поштою, факсом, по телефону або на електронну пошту.
Усні заяви подаються під час особистої зустрічі в омбудсмана або працівника апарату Офісу або через технічні засоби зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові заяви подаються у вільній формі.
Заява повинна мати:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- місце проживання та/або електронна адреса та/або інформацію про інші технічні засоби комунікацій для контакту із заявником;
- суть та зміст заяви;
- у випадку подачі заяви представником заявника – документи, які підтверджують право представляти інтереси особи;
- дату подання заяви та підпис.
Застосування електронного підпису при поданні заяви не потрібне.
Дві або більше заяви, подані з одного і того ж питання, розглядаються разом.
Термін обробки заяви не може бути більшим за десять робочих днів з дати її отримання. Однак заява може бути розглянута впродовж трьох днів, якщо її зміст дає привід підозрювати можливу шкоду для життя та здоров’я заявника.
Якщо під час вивчення заяви виявлено ознаки кримінального злочину, про це негайно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а у разі виявлення випадків корупційних або пов’язаних з корупцією порушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні заяви не розглядаються, за винятком випадків, коли анонімна заява стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
За підсумками вивчення заяви приймається одне з таких рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів заяви для організації розгляду за компетенцією;
- повернення заяви назад, якщо вона не належить до повноважень Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення заявнику повідомляється не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмана або одного з його заступників, порядок проведення яких затверджується омбудсманом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, що вказують на порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримані з різних джерел, у тому числі у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в ЗМІ тощо.
У рішенні про призначення перевірки вказуються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Термін проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, проте він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на такий самий термін.
Під час проведення перевірки особи, залучені до неї, мають право:
- опитувати та отримувати дані проти особи, щодо якої проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати дані та документи, що стосуються предмету перевірки, робити (отримувати) необхідні копії цих документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, що стосуються предмету перевірки.
За результатами перевірки формується висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, чиї дії та/або рішення спричинили порушення прав;
- причини та умови, що призвели до порушення прав.
Зокрема, за підсумками перевірки може розглядатися питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військовослужбовців: які запевнення надає закон
Відповідно до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають такі права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в розмірі, що відповідає умовам військової служби, зокрема право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну підтримку;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безкоштовний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання обов’язків;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безкоштовну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, які звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування завданої шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право брати участь у виборах і референдумах, створювати свої громадські об’єднання відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та мистецької творчості;
- право на навчання (зокрема на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на роботу та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після закінчення військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу та часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу поглядів і віросповідання.
Які проблеми є найпоширенішими у зверненнях
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявляла, що з 26 січня в Україні почав діяти Офіс військового омбудсмена.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату. Однак роботи багато. Лише за вихідні ми отримали понад 320 звернень. Ще до початку роботи Офісу ми отримували вдень по 120 – 130 звернень від військовослужбовців та їх родин”, – розповідала Решетилова.
Решетилова зазначала, що серед заяв, які вона отримувала, найбільше було про ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки та гострі постравматичні розлади.
Не важко зрозуміти, що у такому стані ефективність виконання бойових задач низька, а рівень смертності серед військовослужбовців через хвороби буде збільшуватися. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може бути небезпечним як для себе, так і для побратимів. Проте, з отриманих заяв стає зрозуміло, що невиконання рекомендацій лікарів, навіть власного підрозділу, дуже часто є позицією командира. Відсутній індивідуальний підхід та вивчення ситуації. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб, і зрештою дуже часто просто тікають в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу.
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією складністю є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або навмисно переводять військовослужбовців всупереч їхньому бажанню на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– інформувала військовий омбудсмен.
Окрім того, ще однією з проблем було непоновлення після СЗЧ.
Є заяви від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, перебувають у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не отримують грошового забезпечення, і фактично знаходяться у становищі рабів у своїх частинах. Проблема полягає в тому, що Державне бюро розслідувань затримує розгляд клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отримання необхідних документів, оформлення та подальшу передачу до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. Навіть після прийняття судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для розв’язання цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань, питання поки що відкрите, будемо з’ясовувати
– підкреслювала Решитилова.