Європейський Союз та Індія довели до кінця обговорення щодо великої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає зменшення зборів на транспортні засоби та вина з ЄС. Ця домовленість підсилює господарські та політичні зв’язки між другою та четвертою за розміром економіками світу і має неоднозначні наслідки для України.
Європейський Союз та Індія фіналізували обговорення стосовно масштабної угоди про вільну торгівлю, котру називають “головною з усіх угод”. Документ передбачає істотне зменшення зборів на автомобілі та вина з ЄС та підсилює господарські та політичні зв’язки між другою та четвертою найбільшими економіками світу.
ЄС та Індія сьогодні довели до кінця обговорення історичної, амбітної та комерційно значущої угоди про вільну торгівлю, найбільшої з тих, що будь-коли були укладені обома сторонами
– повідомили у Єврокомісії.
Угода, як зазначається, “зміцнить економічні та політичні зв’язки між другою та четвертою найбільшими економіками світу в часи збільшення геополітичної напруженості та загальних економічних викликів, підкреслюючи їхню спільну прихильність економічній відкритості та комерції на основі правил.
ЄС та Індія, як повідомляється, вже здійснюють товарообмін та надають послуги на суму понад 180 мільярдів євро на рік. І очікується, що угода збільшить удвічі експорт товарів ЄС до Індії до 2032 року, анулювавши чи послабивши мита у вартості 96,6% експорту товарів ЄС до Індії. В цілому, зниження зборів, як зазначається, збереже близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейські товари.
Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Індією є значно об’ємнішою, ніж просто фінансовий документ. Вона вбудовується у процес формування стратегічного партнерства на тлі глибоких змін у світовій геополітиці та геоекономіці, вважає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Геополітичний контекст
За словами експерта, перемовини та підписання угоди тривали ще з 2007 року, але її активізацію значною мірою викликала нова політика США та повномасштабна агресія росії проти України.
Військова агресія росії проти України змінила багато аспектів сучасної геополітики та геоекономіки. Також важливим аспектом є нова політика Трампа відносно Європи. Цілком вірогідно, що угода так і не була б укладена, якби не ці факти, та перемовини тривали б ще дуже довго
– говорить Желіховський.
Важливо підкреслити, що Індія традиційно продовжує бути партнером росії, зокрема, купуючи велику кількість енергоресурсів та військового обладнання. Водночас Нью-Делі піддавався критиці від західного світу та США за ці придбання.
Нью-Делі піддавався критиці Заходу, оскільки продовжував купувати енергоносії за зниженими цінами. Індія почала змінювати своє ставлення і шукати альтернативи російським ресурсам, хоча і надалі їх купує
– зазначає експерт.
Желіховський наголошує, що Індія веде політику балансування між росією, Китаєм та Заходом. Проте останнім часом Нью-Делі більш активно зацікавився партнерством із західними державами.
Експерт також зауважує, що ЄС одночасно посилює зв’язки з країнами Південної Америки.
ЄС шукає партнерів і у Південній Америці – такими державами, як Бразилія та Аргентина. У січні 2026 року ЄС і блок MERCOSUR (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай) підписали історичну угоду про вільну торгівлю після 25 років обговорень. Це створить ринок на 780 мільйонів споживачів, знизить тарифи на сільськогосподарську продукцію з Південної Америки та промислові товари з ЄС
– зазначає він.
Станіслав Желіховський підкреслює, що ЄС наполегливо намагається працювати з Китаєм, хоча це пов’язано з певними ризиками.
ЄС працює з Китаєм, але це завжди ризик, оскільки Китай давно підтримує росію і має свої геополітичні інтереси. Тут треба дуже обережно зберігати рівновагу
– пояснює експерт.
Зокрема, Желіховський звертає увагу, що угода ЄС з Індією має також військово-політичний аспект. Він наголошує, що Індія, окрім економіки, активно оцінює оборонні можливості і шукає баланс між різними державами.
Індія зацікавлена у посиленні оборонної співпраці із західними державами. Вона намагається знайти баланс, щоб не залежати повністю від росії, особливо у військовій сфері
– зазначає експерт.
Вплив політики Трампа на угоду
Прихід до влади Дональда Трампа значно змінив ситуацію. Сам Трамп запроваджував мита, і Європа потрапила під їхній тиск. Це змусило ЄС шукати нові економічні союзи та підтримку
– говорить експерт.
Станіслав Желіховський звертає увагу на ширший контекст глобальної економічної та політичної конкуренції.
Світ змінюється. Всі шукають собі союзників та зв’язки з державами, які раніше не вважалися союзниками, і, на жаль, певним часом саме політика Трампа посилила ці протести. Те саме ми бачимо на прикладі Канади, яка шукає альтернативи у вигляді Китаю. Ми бачимо, що зараз відбуваються домовленості між Оттавою та Пекіном, і це дуже сильно дратує американського президента, хоча він сам це спровокував
– пояснює Желіховський.
Що все це означає для України
Експерт оцінює наслідки угоди для України як неоднозначні.
Індія – специфічний гравець. Вона має партнерські зв’язки з росією, тому не можна однозначно сказати, що це позитивний сигнал для України
– каже Желіховський.
Водночас він зазначає, що ЄС, укладаючи угоду, намагається поступово інтегрувати Індію у свій економічний та політичний простір.
ЄС прагне втримати Індію біля себе і перетягнути її на свій бік, зменшуючи залежність від росії
– наголошує він.
Желіховський додає, що росія може пропонувати дешеві енергоресурси, але у довгостроковій перспективі така співпраця стає дедалі менш надійною, враховуючи токсичність росії.
Експерт також зазначає позитивні аспекти для України. Паралельно з глобальними угодами ЄС з Індією важливим для України залишається питання майбутньої інтеграції до Європейського Союзу. Це може відкрити нові економічні можливості, суттєво розширити ринок для українського бізнесу та сприяти розвитку військових можливостей через співпрацю з партнерами.
Якщо Україна стане членом Європейського Союзу, вона отримає доступ до значно більшого ринку та нових економічних можливостей. Це відкриває додаткові шанси для розвитку бізнесу, торгівлі та інтеграції в європейську економіку. Загалом для України такі угоди створюють як ризики, так і можливості
– зазначає експерт.