Український ринок морепродуктів пристосовується до війни, відключень електроенергії та більш коштовної логістики. Обсяги споживання не зменшились, але деякі види риби можуть стати дорожчими.
У 2026 році українські покупці можуть зіткнутися з новою реальністю: певні види риби з доступного товару можуть перетворитися на більш дорогу категорію регулярних покупок.
Основне питання полягає не в можливому піднятті цін, а в тому, як швидко та хто перший змінить свої харчові звички: споживачі, заклади громадського харчування або безпосередньо постачальники.
На даний момент внутрішній ринок риби функціонує в умовах безперервного балансування між коливаннями валютного курсу, перевезеннями та енергопостачанням. Проте, незважаючи на війну, відключення електроенергії та збільшення вартості доставки, попит не “обвалився”: обсяг імпорту у 2025 році майже зрівнявся з довоєнним періодом, а значні зміни цін відбуваються радше в окремих випадках, ніж по всьому асортименту.
Про те, що саме впливає на кінцеву ціну для покупця, як підприємства пристосовуються до відключень електроенергії, і чому деякі види можуть зрости в ціні вдвічі, УНН розповів Голова Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів Дмитро Загуменний.
Рибний кошик-2026: чому вартість утримується, що її дестабілізує та де “вистрілює” скумбрія
Ринок риби в Україні функціонує в режимі постійної адаптації до трьох факторів, які жоден з учасників ринку не може контролювати:
- обмінний курс;
- транспортні перевезення;
- енергозабезпечення.
Незважаючи на воєнні дії, перебої з електропостачанням та здорожчання транспортування, значного зменшення споживання, за словами Дмитра Загуменного, не трапилося.
У 2025 році імпорт за обсягом в цілому залишався близьким до попередніх періодів, а різкі стрибки цін були скоріше вибірковими та торкалися певних позицій.
Ключовий висновок від ринку полягає в тому, що українці в цілому не відмовились від риби як продукту. За підсумками 2024 року імпорт склав 357 тис. тонн, а порівняльні показники інших років близькі до цього рівня. У вартісному вираженні спостерігалось збільшення:
Якщо у 2024 році ми імпортували рибу на 1 млрд 80 млн доларів, то у 2025 році ця сума (становила, – ред.) 1 млрд 150 млн
– наводить конкретні дані Загуменний.
Пояснює, що ці цифри важливі з двох причин.
По-перше, вони демонструють, що попит не “зламався” навіть на фоні загального зниження доходів і міграції.
По-друге, це пояснює “поведінку” цін: коли обсяги закупівель зберігаються, основний вплив на роздрібну вартість мають не недостатність товару, а супутні витрати та макроекономічні фактори.
Оскільки частина населення виїхала, сукупне споживання в абсолютних цифрах може здаватися незмінним, але у розрахунку на одну особу середній рівень споживання може навіть трохи зрости
– зазначив фахівець.
Це скоріше показник структури попиту: рибу купують ті, хто залишився, але вони намагаються не відмовлятись від даної категорії повністю, частіше змінюючи вид або спосіб покупки.
Курс – як основний важіль ціни на рибу та морепродукти
Ринок риби в Україні в основному залежить від імпорту: більше 90% продукції ввозиться з-за кордону та купується за іноземну валюту. У такій ситуації курс стає основним фактором гривневої ціни, навіть коли світова ціна на конкретну рибу майже не змінюється.
Показовий приклад, на якому пояснює модель формування цін Голова Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів, – хек. Саме він протягом останніх років на світових ринках утримувався приблизно в одному ціновому діапазоні (близько 2 доларів за кілограм). Проте для українського споживача важливо не тільки те, скільки коштує риба в доларах, а й який саме курс є актуальним на момент придбання та продажу.
Але українська ціна в гривнях залежить від того, який курс у момент закупівлі та реалізації. Коли (долар був, – ред.) менше 40 гривень, – це одна ціна. Зараз курс піднявся до 43 – 47 гривень. Це зовсім інша ситуація для споживача
– підкреслює Дмитро Загуменний.
Він зауважує, що ціноутворення визначається об’єктивними факторами, на які компанії не мають прямого впливу.
“На ціну впливають ті об’єктивні фактори, на які самі суб’єкти не можуть впливати. Вони вже підлаштовуються під реалії”, – підсумував експерт.
Серед способів адаптації, які використовують учасники ринку, – оптимізація закупівель, зміна асортименту, робота з запасами. Також вони можуть довше зберігати старі партії, щоб пом’якшити “фінансовий удар” для покупця.
Однак, коли валютний тиск триває довго, це неминуче позначиться на роздрібній ціні для споживача.
Транспортування: коли морський транспорт замінили вантажівки і як це впливає на вартість
Другий важливий фактор – доставка. До початку повномасштабної війни значна частина великих партій перевозилась морськими шляхами, що зазвичай дешевше в розрахунку на тонну. Після 2022 року логістика зазнала значних змін: ввезення через країни ЄС, транзитні хаби та перевага автомобільного транспорту збільшили витрати.
Багато хто возив морем. Це одна ціна. Потім почалася війна. Ввозити стали через Литву, через Польщу, Румунію. Ціна зростала, тому що везуть все автомобільним транспортом
– розповів у розмові з УНН Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
Додатковий тиск на логістику чинили кризові ситуації на кордоні. Коли виникали блокування і транспорт стояв у чергах на кордонах, перевізники збільшували тарифи, а бізнес отримував не лише дорожчу доставку, а й ризик порушення температурного режиму та втрати якості. Навіть якщо гострі фази блокувань минули, логістика залишається вразливою до черг, вартості пального, страхування, ремонту автопарків та зміни маршрутів.
В результаті логістична складова “впливає” на кінцевий чек дуже просто: чим дорожче транспортування, тим менше можливостей для акцій, знижок та стабілізації цін у масовому сегменті.
Чому відключення електроенергії також “впливають на гаманець” покупців риби
Третій фактор, який став систематичним для ціноутворення на рибу та морепродукти у воєнні роки, – витрати на енергетичну незалежність.
Риба потребує постійного “холодильного ланцюга”: склади, морозильні камери, логістичні центри, магазини. Відключення електроенергії змусили ринок інвестувати в генератори та витрачати значні обсяги пального на забезпечення роботи холодильного обладнання.
“Великі компанії мають генератори. Але це також суттєва складова, яка впливає на вартість продукції”, – зазначає співрозмовник УНН у коментарі.
Роздрібні мережі також закладають аналогічні витрати у прибуток.
Дмитро Загуменний навів показовий приклад про ритейл, який добре ілюструє, чому “генераторні” витрати рано чи пізно призводять до підвищення цін.
АТБ використовує 30 тисяч літрів (пального, – ред.) щодня. Помножте це на 60 гривень (середня ціна літра палива) й вийде величезна сума”. А далі включається стандартна логіка торгівлі: торгівельні мережі закладають свої витрати і це також впливає на кінцеву ціну для споживача
– пояснив експерт.
Однак водночас варто розуміти, що ступінь впливу відрізняється залежно від моделі бізнесу. Хтось має власні складські приміщення та несе найбільші витрати на автономність. Хтось працює короткими ланцюгами або на швидкому обігу, зменшуючи час зберігання. Але загальний принцип один: електроенергія та пальне стають частиною “невидимого податку” в ціні риби.
Чи було загальне зростання цін на “рибному” ринку
Незважаючи на сукупний тиск трьох факторів, учасники ринку не фіксують масового подорожчання всього асортименту одночасно. У більшості позицій ціни залишалися відносно стабільними порівняно з попередніми місяцями та навіть попереднім роком.
95% рибної продукції має приблизно однакову ціну, яка була і місяць тому, і пів року тому, і в минулому році
– сказав Дмитро Загуменний.
Проте є винятки, і вони зазвичай пов’язані зі світовими обмеженнями на вилов або змінами пропозиції в окремих видах.
Найбільш показовий приклад вибіркового подорожчання – скумбрія. Це дика риба, вилов якої регулюється квотами. Коли наукові дослідження показують зменшення запасів, квоти можуть зменшувати. З точки зору екології це логічно, але з точки зору економіки це означає меншу пропозицію та вищу закупівельну ціну.
“Внаслідок зменшення квот ціна скумбрії на рівні закупівель збільшилася майже вдвічі: приблизно з діапазону близько 3 дол./кг до рівнів, близьких до 5 дол./кг. У роздрібній торгівлі це відчувається ще сильніше, зокрема в сегменті копченої продукції, де на ціну впливають витрати переробки, енергії та торгової націнки: порівняно з літнім періодом ціна могла змінитися з “300+” на “500+” за кілограм”, – прокоментував “випадок скумбрії” Голова Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
При цьому економічний вплив на попит передбачуваний. Коли скумбрія наближається за ціною до дорожчих видів риби, частина споживачів скорочує купівлю або шукає заміну. Це не означає зникнення попиту як такого, але означає перехід до інших позицій.
Ринок вирівнює ситуацію, а споживач шукає заміну до кошика: український приклад
Однією з причин, чому ринок не “руйнується” від кожного вибіркового стрибка цін, є можливість споживача замінювати види риби. Якщо раптово дорожчає одна позиція, її часто можна замінити іншою, дешевшою або просто більш доступною в конкретний момент.
За словами Дмитра Загуменного, найлегше це відбувається в сегменті білої риби, де вибір ширший. У сегменті червоної риби можливостей для заміни менше, але і там попит може переміщуватися між форматами (стейки, філе, нарізка, заморожена або охолоджена продукція).
Саме цей механізм заміщення частково “пом’якшує” наслідки цінових коливань: попит не зникає, а перерозподіляється між позиціями, підтримуючи загальні обсяги продажів.
Стабільність із залежністю від весни та курсу: скільки коштуватиме риба найближчими місяцями
Оцінки ринку щодо найближчих місяців в основному зводяться до збереження поточних цінових рівнів, якщо не трапиться нового значного погіршення основних факторів.
Серед умов, які могли б зменшити тиск, називають сезонне покращення ситуації в енергосистемі навесні та можливе зниження курсового тиску.
Дмитро Загуменний зазначає: якщо курс гривні повернеться ближче до 41-42 грн/дол., це може мати відчутний вплив на ціни в гривнях, хоча і не миттєво, оскільки ринок працює партіями та запасами. Окремо впливає сезонність вилову: для деяких видів риби найвищі ціни припадають на осінній період, тоді як у наступні сезони можливе здешевлення внаслідок поповнення пропозиції. Для скумбрії, з огляду на сезон вилову восени та взимку, сезонний фактор також може змінювати цінову динаміку, але його вплив залежить від квот та загальної пропозиції.
Роль держави у ціноутворенні: чому ринок просить не регулювати його вручну
У дискусіях про державне регулювання учасники ринку схиляються до того, що надмірне адміністративне втручання створює перешкоди та шкодить конкуренції.
Голова Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює: ринок риби – конкурентний. На ньому працює велика кількість суб’єктів, і саме конкуренція, на думку представників галузі, краще регулює ціни, ніж ручні обмеження, які часто дають побічні ефекти: дефіцит, “сіру” торгівлю, погіршення якості або перенесення витрат в інші складові ціни.
Краще, щоб державне регулювання туди не втручалося. Ринок сам все відрегулює. Там працює більше ста суб’єктів і будь-які адміністративні перепони заважатимуть
– упевнений він.
Водночас співрозмовник УНН визнає важливість загального макрофінансового стану, зокрема зовнішньої підтримки України, яка допомагає стабілізувати бюджет і, опосередковано, економічну ситуацію. Тому для покупця практичний результат такий: асортимент на полицях в цілому збережено, різкого “зникнення” товару не відбулося.
Географія поставок та структура попиту: що залишається стабільним
Ще одним фактором, що стабілізує ціни, є відносно незмінна структура імпорту та споживчих звичок. Після потрясіння 2022 року ринок поступово відновився і вийшов на певний стабільний рівень.
“Серед основних постачальників традиційно називають Норвегію (зокрема, оселедця та скумбрії), Ісландію, США (зокрема, минтаю) та інші країни. У структурі споживання лідируючі позиції також залишаються приблизно тими самими з року в рік, що додає ринку інерційності та прогнозованості”, – пояснює для читачів Загуменний.
Це означає просту річ: щоб ціни “злетіли” вгору по всьому асортименту, потрібен або масштабний стрибок у основних витратах в Україні (курс, енергетика, логістика), або значний шок пропозиції на світових ринках для кількох ключових видів одночасно.
Тому рибний ринок України у 2026 році тримається не на низьких цінах, а на адаптації. Базова ціна формується трьома “незмінними” складовими: валютною закупівлею, доставкою та витратами на енергетичну незалежність. Масового подорожчання всього асортименту учасники ринку не спостерігають, проте точкові стрибки цін можливі (і скумбрія вже стала показовим прикладом того, як квоти на вилов можуть швидко змінювати реальність на полицях).
Якщо навесні дійсно зменшиться вплив енергетичних проблем, а курс гривні послабить свій “податок на імпорт”, ринок має шанси пройти найближчі місяці без нової хвилі подорожчання.
Але імпортна “природа” рибної продукції робить її надто вразливою до зовнішніх і макроекономічних змін, а отже, повної та остаточної стабільності тут не варто очікувати.