Правоохоронні органи все ще використовуються для навмисного тиску на бізнес, хоча більшість суддів розрізняють випадки упередженого ставлення. Колишній суддя Олександр Ситников поділився міркуваннями щодо ідентифікації тиску на підприємців та реакції судової системи.
Представники правоохоронних органів і досі залучені до замовної діяльності та зловживання тиском на підприємництво, і поточний стан справ залишається незмінним. Разом з тим, за його твердженням, судді здебільшого розуміють, коли мають справу з упередженим провадженням. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив суддя Вищого адміністративного суду у відставці, правник Олександр Ситников.
Схема, що використовується для відбирання бізнесу, функціонує і надалі. У випадках, коли це потрібно, ці справи не доходять до судового розгляду. Вони можуть перебувати в такому стані роками
– відмітив Олександр Ситников.
Згідно з його словами, більшість суддів здатні розпізнати, коли кримінальна справа має ознаки замовності, але реакція на подібне може відрізнятися.
Я б сформулював це так: майже кожен суддя, хоча і не кожен, відчуває, коли справа сфабрикована. Проте кожен суддя реагує на це по-різному. Дехто розпізнає її та ставить на місце тих, хто ініціював упереджене переслідування. Інші можуть бути залучені до цієї схеми, і таке трапляється
– пояснив колишній суддя.
Він навів приклад зі свого досвіду, коли як адвокат оскаржував конфіскацію майна юридичної особи, яка по суті не була пов’язана з кримінальним процесом. За словами Ситникова, слідчий суддя пояснила застосування арешту великою завантаженістю і тим, що “не помітила” відсутності зв’язку компанії зі справою. “Але тут завжди є два варіанти: або справді не помітила, або навмисно вирішила не бачити”, – підкреслив юрист.
На переконання колишнього судді, правоохоронці часто не зацікавлені у передачі замовних кримінальних проваджень до судових органів, оскільки усвідомлюють їх слабкість і те, що вони будуть розбиті захистом у суді.
Варто наголосити, що в умовах воєнного стану затягування розслідувань стає ще більш ефективним інструментом переслідувань, оскільки провадження можуть тривалий час перебувати без руху, чим чиниться постійний тиск на підприємництво.
Основні індикатори упереджених проваджень
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев’ядомський в коментарі УНН розповів про ключові риси замовного кримінального провадження. Головна з них полягає у тому, що слідство зосереджується не на накопиченні доказів, а на тиску на суб’єктів господарювання.
Для досягнення цього слідчі вдаються до таких інструментів, як арешти обладнання та техніки, що призводить до паралічу діяльності підприємства.
Юрист особливо наголосив на практиці частих викликів співробітників на допити, що використовуються для здійснення психологічного впливу та формування атмосфери постійної напруги в компанії, а також навмисного затягування розслідування.
Досвідчений адвокат зможе визначити, чи є справа замовною. Головні ознаки: концентрація слідчих на здійсненні тиску, а не на зборі доказів; накладення арештів та застосування запобіжного заходу як самоціль, зупинення підприємницької діяльності через вилучення обладнання, комп’ютерів (замість копіювання інформації), часті виклики працівників на допити для посилення напруги, поширення відомостей про кримінальне провадження через лояльні ЗМІ, тяганина у справі (максимально довго не направляти справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), не вручення підозри (це не ініціює процесуальні терміни розслідування, а під час війни справа під підозрою може тягнутися нескінченно)
– зазначив Нев’ядомський.
Справи проти групи авіакомпаній “Константа” як приклад упередженого переслідування
Такі роз’яснення колишніх суддів дають можливість дійти висновку, що низка ідентичних справ, які розслідуються правоохоронними органами стосовно групи авіакомпаній “Константа”, є не чим іншим, як навмисним переслідуванням.
Як раніше повідомляв УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, в тому числі “Авіакомпанії Константа”. Формально, слідство стосується нібито сприяння державі-агресору та розкрадання майна. Справа була ініційована на основі заяви голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У своїй заяві він виклав “теорію змови”, спрямовану нібито на ослаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, і надалі перебуває у державній власності. Проте, за майже чотири роки слідства не було встановлено жодних доказів, які б підтвердили ці заяви.
Незважаючи на те, що злочини, передбачені статтею 111-2 ККУ, входять до компетенції СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, конфіскацію техніки та арешт рахунків компаній, що фактично паралізувало господарську діяльність і призвело до зриву угод, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Як пояснили судді, паралізування діяльності підприємств без вагомих підстав є однією з основних ознак упередженого переслідування та тиску на бізнес.
Впевненості додає й те, що це не єдине кримінальне провадження, яке розслідує СБУ стосовно групи компаній “Константа”. Служба безпеки, а також Державне бюро розслідувань вже вивчали аналогічні справи проти цих підприємств, порушені за заявами вже згаданої ГО “Рада ветеранів АТО”. Тоді правоохоронці не встановили складу злочину і закрили кримінальні провадження.
Крім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
Представники підприємств підкреслюють, що всі іноземні партнери, зокрема в ОАЕ, з якими вони співпрацюють, пройшли суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не зафіксував сумнівних фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним з провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою складовою авіаційного потенціалу України. На підприємстві організовано повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН і має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, отже, відповідає найвищим міжнародним стандартам. Авіакомпанії групи регулярно проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору та нагляду за підрядниками, що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості.
Інші підприємства, які входять до групи компаній, мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період під час дії воєнного стану, наданий Державною авіаційною службою України. Крім того, вони мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, який надало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Аналіз історії переслідування групи авіакомпаній “Константа” та сукупність виявлених фактів дозволяють розглядати згадані кримінальні провадження як такі, що мають ознаки саме упередженого переслідування із залученням правоохоронних органів Багаторічне слідство без доведених фактів, зміна підслідності, паралельні обшуки та арешти, попереднє закриття аналогічних справ іншими слідчими – все це формує системну картину, а не випадковий збіг обставин.
Особливе значення цій ситуації надає специфіка діяльності компаній, зокрема виконання міжнародних гуманітарних контрактів, співпраця з державами-партнерами та виконання оборонних контрактів. Параліч діяльності критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, які, серед іншого, займаються авіабудуванням, має наслідки не лише для окремого бізнесу, а й для обороноздатності, міжнародної репутації та виконання Україною зовнішніх зобов’язань.
У результаті проблема виходить за рамки окремого випадку. Йдеться про баланс між повноваженнями правоохоронних органів та гарантіями захисту підприємницької діяльності. Якщо кримінальний процес використовується як інструмент конкурентної боротьби або адміністративного впливу, це підриває довіру до правоохоронної та судової системи в цілому. В умовах війни така практика створює додаткові ризики для економічної стабільності держави і, безумовно, вимагає негайної інституційної реакції.