Міжнародні регулятори та аналітики економіки висловлюють занепокоєння з приводу недостатньої кількості відомостей для ідентифікації загроз фінансовій нестабільності. Зміна статусу компаній на приватний ускладнює проведення оцінки економічної стійкості.
Світові контролюючі органи та економічні оглядачі все наполегливіше застерігають щодо критичного браку відомостей, котрі потрібні для виявлення небезпек чергової фінансової скрути. У зв’язку з масовим переходом фірм з відкритих торгів на приватний сектор та розквітом неформального кредитування, звичні показники економічного стану перестали показувати правдиву картину, змушуючи політиків приймати важливі рішення в умовах дефіциту інформації. Про це сповіщає Bloomberg, інформує УНН.
Деталі
Проблема нестачі відомостей стала більш гострою на тлі часткового припинення роботи уряду США, коли Федеральна резервна система на деякий час втратила доступ до статистичних даних щодо інфляції та ринку зайнятості.
Проте суттєвіші ризики приховані в закритому капіталі: обсяг відкритих компаній у США за 20 років зменшився вдвічі, тим часом як кількість “єдинорогів” – приватних стартапів вартістю понад 1 мільярд доларів – перевершила позначку у 850 одиниць.
Суттєві прогалини у відомостях ускладнюють для нас і ринку розуміння того, де концентруються небезпеки, а отже, і передбачення стресу
– зауважила Сара Бріден, заступниця голови з питань фінансової стабільності Банку Англії.
Неформальне кредитування та приховані інструменти впливу
Особливе занепокоєння викликає ринок приватного боргу, де позичальники все частіше використовують непрості інструменти на зразок платежів у натуральній формі (PIK). Це дає можливість компаніям відкладати виплату відсотків, що покращує поточні баланси кредиторів, але приховує дійсні фінансові труднощі до моменту настання дефолту. Наглядові органи ЄЦБ та ФРС підкреслюють, що подібна непрозорість може призвести до “кристалізації” вразливостей тільки в момент реальної ринкової кризи.
Окрім того, банки активно фінансують неформальних кредиторів – обсяг таких зобов’язань збільшився на 50% за останні п’ять років, досягнувши 2,2 трильйона доларів. Експерти порівнюють поточну ситуацію з періодом перед кризою 2008 року, вказуючи на те, що тоді регулятори не знали, куди дивитися, а сьогодні вони просто не мають технічної можливості дослідити зони накопичення токсичних активів.