Парламентська група готує основний документ щодо проведення виборів в умовах війни. Перший заступник голови Олександр Корнієнко повідомив, що його буде завершено в найближчі тижні.
Група фахівців з Верховної Ради, яка працює над правовими актами на випадок можливого проведення виборів у період війни та після неї, планує підготувати основний документ з організації виборчого процесу в умовах війни протягом найближчих тижнів. Про це 12 лютого під час зустрічі групи повідомив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, повідомляє УНН.
Деталі
За його словами, члени групи повинні перейти від загальних дебатів до конкретних матеріалів, які зможуть надати практичний результат і структуру майбутніх рішень. Йдеться про створення основи, яка визначить основні підходи до виборів: які положення потребують змін, які процеси слід адаптувати, а також які небезпеки та обмеження слід враховувати у військовий час.
Корнієнко також підкреслив, що робота групи має бути не простою заявою, а практичною.
Тому в найближчі тижні важливо дійти згоди щодо структури документа, який стане основою для подальших юридичних формулювань і можливих законодавчих пропозицій
– зазначив він.
Окрім того, перший заступник голови ВРУ повідомив, що наступне засідання групи заплановано на 17 лютого.
Зараз же група вивчає результати семи підгруп, які протягом місяця провели 32 зустрічі. Вони обробляють різні блоки питань, пов’язані з виборчим процесом у складних обставинах.
Зокрема, це може стосуватися організації голосування, заходів безпеки, доступу громадян до виборчих процесів, а також загальних правил підготовки та проведення кампаній, які у воєнний час мають додаткові труднощі.
У центрі уваги залишаються питання, як у разі політичного рішення забезпечити законність і прозорість виборів, не піддаючи людей додатковим ризикам. Воєнний стан накладає обмеження як на звичайні виборчі процедури, так і на можливості повноцінної агітації, роботи дільниць, логістики та контролю за дотриманням правил.
Окремий набір проблем пов’язаний з тим, що значна частина громадян перебуває за кордоном або змінила місце проживання в межах країни, а деякі території залишаються тимчасово окупованими чи прифронтовими.
Таким чином, група у Верховній Раді зараз зосереджена на розробці законодавчої бази та сценарних рішень на майбутнє, створюючи основну структуру документів і систематизуючи пропозиції підгруп.
У той же час, політична позиція керівництва держави зводиться до того, що практичні рішення щодо виборів можуть розглядатися лише за наявності необхідних гарантій безпеки для країни та її громадян.
Вибори-2026: що говорять політики та пишуть ЗМІ
У 2026 році обговорення можливих виборів в Україні зосереджено навколо двох напрямків: публічної позиції керівництва країни щодо неможливості голосування без умов безпеки та паралельної підготовки парламентом і ЦВК можливих законодавчих рішень на майбутнє.
Позиція президента та Офісу президента
Президент України Володимир Зеленський у публічних виступах підкреслював, що вибори та референдум не будуть проводитися, поки Україна не отримає достатніх гарантій безпеки і поки існують умови, які не дозволяють організувати голосування належним чином.
Зеленський також спростував інформацію про нібито підготовку оголошення термінів виборів, зазначивши, що такі заяви поширюються в медіа без підтверджених рішень.
Що говорять в українському парламенті
У ВРУ тривала робота над можливими правовими ініціативами, які можуть знадобитися для організації виборів у воєнний або післявоєнний час. Станом на січень-лютий 2026 року повідомлялося про діяльність кількох підгруп і велику кількість зустрічей за короткий період.
Окремі організаційні питання, які були винесені на обговорення
Політики та представники парламентського керівництва відкрито називали проблемні області, які потребують рішень:
- участь виборців за кордоном;
- забезпечення голосування для військовослужбовців;
- облік внутрішньо переміщених осіб;
- обмеження, пов’язані з тимчасово окупованими територіями та прифронтовими районами.
Під час професійних дискусій висловлювалися ідеї розширення можливостей голосування за межами країни, включаючи зміни в організації процесу, але без конкретних остаточних рішень.
Детальніше про це під час засідання спеціальної групи 12 лютого розповіла заступник голови ВРУ та заступник голови групи з підготовки правових пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період Олена Кондратюк.
За її словами, одним з найскладніших і найважливіших питань залишається пасивне виборче право, тобто право громадян бути обраними.
Вона підкреслила, що в проєкті документа, над яким зараз працює група, є ключові положення (зокрема статті 11 і 12), які стосуються саме пасивного виборчого права. Навколо цих правил триває широке обговорення, у тому числі в групі, яка працює над організацією виборів за кордоном. Заступник голови підкреслила, що ця частина потребує дуже ретельного опрацювання.
Окремо вона наголосила на необхідності деталізувати організацію голосування, особливо для українців за кордоном. Зокрема, групі потрібно визначитися з пропозиціями або збільшити час голосування в день виборів, або дозволити голосування протягом двох днів за межами України. Кондратюк пояснила, що такі рішення мають забезпечити реальну участь громадян і практичне забезпечення їхніх виборчих прав.
Також Кондратюк підняла питання фінансування виборчого процесу та можливих обмежень передвиборчої агітації. Вона зазначила, що потрібно окремо врегулювати відкриття рахунків і допустимі фінансові інструменти, включно з обговоренням використання криптовалюти, особливо в контексті виборів за кордоном.
Вибори в Україні у 2026 році та позиція ЦВК
Центральна виборча комісія (ЦВК) у 2026 році також пропонувала свої підходи до правового регулювання виборів після завершення воєнного стану або в особливий період. Їх обговорювали у відповідних робочих групах.
Роль медіа в обговоренні виборів
Українські та міжнародні ЗМІ у 2026 році регулярно повертаються до теми виборів, фіксуючи заяви влади та аналізуючи правові та практичні обмеження. Основний акцент робиться на тому, що проведення виборів залежить від воєнного стану та безпеки, а також від здатності забезпечити рівний доступ до голосування та контролю за процедурами.
У підсумку зараз відкрито переважає позиція про неможливість виборів без безпечних умов, але при цьому парламент і відповідні органи продовжують готувати сценарії та проєктні рішення на випадок зміни обставин.
Нагадаємо
Нещодавно Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення про проведення виборів в Україні під час війни є внутрішньою справою держави. Альянс не бачить причин для зовнішнього тиску на українське керівництво з цього питання.