Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не звертає увагу на інформацію щодо кандидата на очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Розслідування журналістів вказують на ймовірну загрозу безпеці країни від його колишньої діяльності.
Відповідальний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач відкидає факти, які, згідно з даними журналістських досліджень, свідчать, що колишня робота кандидата на посаду керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних посадах у цій установі могла завдати збитків національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію країни, пише УНН.
Претендент на посаду очільника Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного претендента на пост глави Державіаслужби. Раніше він обіймав посаду заступника голови цього авіарегулятора і був звільнений у лютому минулого року за наказом віцепрем’єра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку описують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час постійного і навмисного знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі налічувалося більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, і ті не мають можливості літати.
Фахівці наголошують, що саме за рішеннями минулого керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті нормативні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для використання Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без зайвих формальностей з їх переоформлення між різними відомствами, включаючи Міністерство оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський тимчасово виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Однак вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою для держави.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду придатності літаків до польотів на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. По суті, таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Більше того, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, які входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть бути кваліфіковані за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлено умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби, відповідний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які мають досвід роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує не помічати колишню діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського підтримує особисто керівник Деркача – віцепрем’єр Олексій Кулеба, дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що безпосередньо стосуються нацбезпеки та обороноздатності, та швидко розрізняти лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Попри оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, спеціалізований заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Слід зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до прем’єр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.