Київ потерпає від нестійкого забезпечення електроенергією та загроз для опалення; важливі об’єкти функціонують завдяки генераторам, але житлові масиви не мають жодних гарантій. Місто одержує підтримку від міжнародних союзників, однак лишаються питання з інфраструктурою та приготуванням до зимового періоду.
Київ переживає зиму в умовах мінливого електропостачання та неоднакових ризиків для опалення: місто утримує ключові об’єкти за допомогою генераторів та пересувних теплових систем, але для житлових кварталів стабільності не передбачається. Найбільш незахищені місця — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від помп і стан внутрішньобудинкових комунікацій, а ще перешкоди, що уповільнюють розбудову розподіленої генерації.
Від початку року російські війська здійснюють по Києву масовані ракетно-дронові напади, ціль яких — знівелювати енергетичну систему столиці та зробити мегаполіс непридатним для проживання бодай у холодну пору року.
Тільки після однієї такої атаки 24 січня, за інформацією від мера Києва Віталія Кличка, майже 6 тисяч багатоповерхових будинків залишились без теплопостачання.
Більшість з них ті, котрі вже двічі підключали або намагалися підключити до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також негаразди з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– уточнив Кличко.
За його словами, найтяжча обстановка утворилася для мешканців мікрорайону Троєщина.
Аналітик і фахівець Олексій Кущ, розповідаючи про ситуацію в столиці, зауважує відверто: у певних районах на Позняках (житловий масив у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електрикою та опаленням складається жахлива обстановка. Причому по окремих ділянках забудови.
Наприклад, будівля на (вулиці, — ред.) Пчілки 2, в яку влітку (поцілив БПЛА, — ред.). У цій будівлі та ще в декількох навколо (найтриваліші, — ред.) відключення. Будинок по суті замерзає і всім все одно
– зазначає він.
У соцмережах кияни теж пишуть про скрутні умови життя. У деяких будинках по декілька діб немає світла. Проблеми з водопостачанням, оскільки через відсутність електрики помпи не подають воду у багатоповерхівки. У квартирах городян — низькі температури, бо не функціонує опалення. Укупі з морозами двох крайніх тижнів це призвело до того, що у будівлях почали лопатися труби та батерії. Житла людей затоплює водою.
Столиці намагаються посприяти:
- від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на апаратуру збирали польські добровольці. За 10 днів поляки здали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 мобільні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Окрім того, у прокуратурі Києва зараз ведеться 12 кримінальних проваджень, у межах яких, серед іншого, перевіряють, наскільки належним чином в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується можливої службової халатності посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та охорони критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Ціль цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про ймовірне завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, котрі у 2024–2025 роках здійснювали комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, котрі ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Мова йде, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із фахівцем, чи допоможе все це врятувати Київ та з якими негараздами зіткнуться городяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який дав редакції ексклюзивний коментар, говорить: небезпеки для тепла й електрики визначаються не так комфортом, як базовою життєздатністю міста.
Ситуація вкрай тяжка, адже головні джерела тепла функціонують не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії збільшується
– каже він.
Найбільш болюча проблема для міста зараз — це теплопостачання. За словами співрозмовника, УНН, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, працюють далеко не на повну силу. Саме це утворює основну лінію напруги: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина в дуже небезпечній зоні, якщо мяко так сказати”.
Однак разом з тим Київ намагається опиратися на наявні резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також численні котельні при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий інструмент подолання кризи — пересувні рішення.
Київ, як зазначає фахівець, має 69 мобільних теплових станцій, котрі можливо підключати в те місце, де в цьому виникає необхідність.
Він наводить приклад швидкого підсилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить жорсткий.
Ми всі бачимо, що ситуація теж тяжка. Дуже великі інтервали, коли немає світла, і зменшуються інтервали, коли це світло є
– акцентує Сергієнко.
Проте місту вдалося закрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, котрі забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Типу лікарні, школи і все таке інше
– пояснює фахівець.
Але тут таки наголошує, що є межа витримки для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори “не розраховані на таку потужність, котра необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Разом з тим, говорячи про електропостачання Києва, експерт розмежовує відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
“Що стосується електропостачання, це повністю відповідальність центральної влади”.
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш поширені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водопостачанням. Експерт пояснює їх механізм:
Якщо вимикається електрика, то можуть не функціонувати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: будинків, котрі мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть функціонувати
– розтлумачує Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладались у автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни та говорить, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж говорить прямо:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти зреалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія небезпек — технічний стан будинкових мереж. Експерт говорить, що в інженерії не існує магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Чому Київ виявився незахищеним для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко зосереджується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивезти з ладу, станція взагалі функціонувати не може”.
Далі від експерта лунає критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половина цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відверто говорить, що вони не спроможні забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, котрі вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрямок, котрий міг би зменшити еквразливість у блекаути, — розбудова малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електроенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й видавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки, колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто закриває важливі об’єкти генераторами та мобільними тепловими рішеннями, але побутові небезпеки для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зменшення ризиків.