путін може запропонувати лише “словесну підтримку” Ірану, незважаючи на смерть Хаменеї
Аналітики вважають, що після загибелі Алі Хаменеї, російський президент володимир путін навряд чи надасть Ірану будь-яку реальну військову допомогу. Кремль обмежуватиметься лише вербальною підтримкою, адже угода про партнерство між країнами не передбачає взаємної оборони.
Подібно до того, як це сталося після падіння режимів Башара Асада в Сирії та Ніколаса Мадуро у Венесуелі, кремлівський лідер може запропонувати Ірану лише словесну підтримку у зв’язку зі смертю верховного лідера Алі Хаменеї. Таку думку висловили аналітики у коментарі для видання Le Monde, повідомляє УНН.
Словесна підтримка – це максимум, що володимир путін може запропонувати своїм союзникам: сирійському президенту Башару Асаду, венесуельському Ніколасу Мадуро, а тепер і іранському Алі Хаменеї. Російський президент бачив, як вони один за одним втрачали владу, але жодного разу не втрутився, щоб їх захистити.
– зазначає видання.
У своєму листі зі співчуттями, надісланому 1 березня іранському колезі Масуду Пезешкіану, путін віддав шану покійному верховному лідеру, назвавши його “видатним державним діячем, який зробив значний особистий внесок у розвиток дружніх відносин між росією та Іраном, піднявши їх до рівня всебічного стратегічного партнерства”.
Хоча путін засудив “цинічне порушення всіх норм людської моралі та міжнародного права”, він уникнув прямої згадки Сполучених Штатів. Це пов’язано з бажанням не псувати стосунки з президентом США Дональдом Трампом, на якого він розраховує у переговорах щодо України. Повна недієздатність росії на міжнародній арені свідчить про її “стратегічне зниження як на регіональному, так і на глобальному рівні”. Досвід у Сирії, Венесуелі та втрата впливу у вірменсько-азербайджанському конфлікті демонструють нездатність москви захищати своїх партнерів та впливати на розвиток подій. Наприклад, влітку 2025 року Дональд Трамп прямо відхилив пропозицію росії виступити посередником в іранському конфлікті. Цей факт, а також потенційна реакція москви, не є факторами, які враховує Вашингтон, що чітко вказує на другорядну стратегічну роль москви.
Важливо зазначити, що Москва не планує надавати Ірану будь-яку конкретну військову допомогу. Угода про стратегічне партнерство, укладена з Іраном у січні 2025 року, не містить жодних положень про взаємну оборону.
Слід бути обережними і не розглядати відносини між росією та Іраном як обов’язковий військовий союз. Це радше домовленості та взаємовигідна співпраця, наприклад, обмін “шахедами” на технології.
– додають експерти.
Не маючи можливості здійснити військове втручання для підтримки іранського режиму, росія, ймовірно, продовжить робити те, на що вона здатна: надавати можливості для самостійного порятунку режиму.
Це означає помірковану, але стабільну підтримку, спрямовану на посилення репресивного апарату Ісламської Республіки, зберігаючи при цьому правдоподібний захист від будь-яких звинувачень.
– наголошують дослідники.
Важливо пам’ятати
росія продовжує ухилятися від надання підтримки Ірану, незважаючи на “шаблонні засудження” нібито агресії з боку Заходу, після загибелі верховного лідера країни Алі Хаменеї та кількох інших високопосадовців.
Порада від АіФ UA:
Ця новина важлива для розуміння реального стану міжнародних відносин та обмеженості можливостей росії. Вона показує, що слова кремлівських лідерів не завжди підкріплені діями, особливо коли йдеться про підтримку союзників у складних ситуаціях. Для України це означає, що розраховувати на прямолінійну військову допомогу від росії з боку її партнерів не варто, що робить ще більш пріоритетним зміцнення власної обороноздатності та пошук надійної міжнародної підтримки.