У Верховній Раді працюють над поновленням публічних конкурсів на державні місця, призупинених через військовий стан. Це питання важливе для здобуття 50 млрд євро від ЄС та уникнення корупції.
Питання прозорих конкурсів на урядові посади в Україні знову звернуло на себе увагу – і не тільки через перемовини з міжнародними партнерами, а й через низку гучних кадрових рішень у стратегічних відомствах. Досі підхід до обрання керівництва держорганів лишається непослідовним: замість єдиного зразка відкритості уряд нерідко вдається до вибіркових “перезавантажень” певних структур, повідомляє УНН.
Через воєнний стан, оголошений у зв’язку з повномасштабною агресією росії в Україні, вимоги щодо проведення публічних конкурсів на державні посади немає. Його було скасовано на початку повномасштабної війни з міркувань безпеки. Однак можливість чесних призначень залишається – конкурси законом не заборонені і в кожному випадку приймається індивідуальне рішення.
Подібний підхід створює небезпечний приклад, коли конкурс як засіб очищення та зміни існує, але тільки там, де вже трапилася репутаційна або корупційна невдача.
Вибіркові рішення замість комплексної моделі
Як пояснює член комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкового проведення конкурсів не існує, а зміни відбуваються уривками.
Наприклад, зі слів народної депутатки, конкурси призначають у випадках великих скандалів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівництва Державної митної служби. Також за її відомостями зараз розглядається можливість оголошення конкурсу з обрання голови Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, вимога проведення відкритих відборів на керівні місця в держорганах залишається на часі.
Я вважаю, що вона на часі була, є і буде. І не потрібно було зупиняти ці конкурси, хоча я усвідомлюю, що конкурси також мають свої недоліки, і їх доволі багато. От як виявилося, що невелика кількість подалася на конкурс голови митної служби, і не факт, що подаються ті, які гідні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” проходять ці всі конкурсні змагання, наскільки глибоко кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– зазначила нардепка у коментарі УНН.
Поновлення конкурсів – лише питання часу
Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове відновлення конкурсів є одним з пунктів Ukraine Facility Plan, виконання якого надасть можливість Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро.
З її слів, профільний комітет наразі працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення конкурсів та вдосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент зміг його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ визначає чіткі терміни для відновлення конкурсів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і максимальні терміни перебування на таких посадах, на які призначення було здійснено без конкурсу під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого вибору на основі професійності.
Шуляк переконана, що відновлення публічних конкурсів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Оскільки за такої умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує збільшення професійності комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через конкурс
Як писало раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на місце голови Державіаслужби. Це призначення хочуть протягнути в ручному режимі без конкурсу, очевидно розуміючи, що незабаром відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідало УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також було прийнято регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що вочевидь є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років в можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім уже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті конкурси на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо конкурс застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професійності керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати конкурси на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без конкурсу лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.