Інтернаціональна група науковців зафіксувала дивовижну систему екзопланет, де тверда планета розміщена далі від зорі, ніж її газоподібні сусіди. Така структура йде врозріз з усталеними уявленнями про еволюцію всесвіту.
Об’єднана група вчених за допомогою космічного телескопа Хеопса зареєструвала незвичайну екзопланетну систему, чия будова суперечить класичним поглядам на розвиток космосу. Навколо зорі LHS 1903, віддаленої від нас на 117 світлових років, кружляють чотири тіла, їхній порядок розташування бентежить вчених: кам’яниста планета розміщена набагато далі від світила, ніж її газові сусіди. Про це інформує Reuters, повідомляє УНН.
Деталі
Зазвичай планети, що утворюються поряд із зорею, є малими та кам’янистими через високу температуру, тоді як газові гіганти зароджуються в холодніших зовнішніх областях. Проте в системі LHS 1903 внутрішня планета є твердою, дві наступні – газовими “міні-нептунами”, а четверта знову виявляється твердою “суперземлею”.
Теорія формування планет стверджує, що планети біля своєї зорі повинні формуватися малими та кам’янистими, з незначною кількістю газу чи льоду або взагалі без них. Це зумовлено тим, що дане середовище занадто спекотне, аби підтримувати значну кількість газу чи льоду, і будь-які атмосфери, що виникають, скоріше за все, видаляються через опромінення від їхньої зорі. І навпаки, прийнято вважати, що планети на більших дистанціях одна від одної будуються в холодніших зонах з великим вмістом газу та льоду, що створює багаті на газ світи з великими атмосферами. Ця система ставить це під сумнів, надаючи нам кам’янисту планету за межами планет, багатих на газ
– роз’яснив провідний автор дослідження Томас Вілсон з Університету Ворвіка.
Вілсон описав це відкриття як “систему, збудовану зсередини назовні”, що робить її неповторним випадком серед понад шести тисяч вже відомих екзопланет.
Компактність та характеристики об’єктів
Усі чотири планети системи LHS 1903 розташовані надзвичайно близько до своєї батьківської зорі – навіть найбільш віддалена з них знаходиться ближче до світила, ніж Меркурій до нашого Сонця. Це пояснюється тим, що сама зоря є червоним карликом, який на 50% менш масивний за Сонце. Дві тверді планети у даній системі належать до класу суперземель, маючи масу в декілька разів більшу за земну, а газові світи класифікуються як міні-Нептуни.