Витік конфіденційної інформації з антикорупційних органів: чи є вихід?
Станіслав Броневицький, колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), висловив глибоке занепокоєння щодо практики розголошення даних про хід досудових розслідувань як у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), так і в САП. Він стверджує, що ця інформація просочується або ж походить безпосередньо від керівництва цих органів, а медійну підтримку таких дій забезпечують окремі “антикорупційні активісти”, які, на його думку, застосовують вибірковість у своїй діяльності.
“Зливи” інформації: системна проблема?
“Розголошення даних про проведення окремих слідчих дій відбувається з найвищих кабінетів НАБУ та САП. Це неможливо без санкції їхніх керівників. Як наслідок, ми бачимо, як окремі журналісти зачитують протоколи слідчих дій в прямому ефірі, а також спостерігаємо прибуття преси на місця проведення операцій”, – зазначив Броневицький.
Колишній прокурор нагадав, що за результатами незалежного аудиту НАБУ однією з ключових проблем його функціонування було визнано саме витік інформації та відсутність реальної відповідальності для причетних осіб.
Подвійні стандарти у роботі “громадських активістів”
Броневицький також прокоментував роль певних громадських організацій у медійному супроводі діяльності НАБУ та САП. Він вважає, що деякі з них, наприклад, Центр протидії корупції (ЦПК) та інші, надають необґрунтовану підтримку керівнику НАБУ, пану Кривоносу. Однак, коли виникають обставини, що ставлять під сумнів прозорість конкурсних процедур чи доброчесність, запропонованих цими ж організаціями, вони обирають мовчання, уникаючи будь-яких публічних коментарів.
Водночас, аналізуючи діяльність Transparency International, Броневицький висловив думку, що їхні дії не завжди відповідають інтересам України та ефективній боротьбі з корупцією.
Реформування антикорупційних органів: виклики та перспективи
На думку експрокурора, антикорупційні органи мають бути інтегровані в загальну систему державного управління, а їхня діяльність повинна бути підзвітною та підконтрольною. Він розкритикував прагнення НАБУ створити власну базу експертів, мотивуючи це потребою в уникненні зовнішнього впливу на експертизи. “Незалежність не повинна означати безкарність чи вседозволеність”, – підкреслив він.
Зараз, наголосив Броневицький, антикорупційні структури фактично набувають рис політичних інституцій, що становить серйозну загрозу для їхнього подальшого існування. Він навів приклад Польщі, де Центральне антикорупційне бюро було розформовано через надмірну політизацію та втягнення в політичні процеси.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Активісти створюють міф про недоторканність працівників НАБУ, це шлях до безкарності, – експрокурор САП
- Переправкою ухилянтів за кордон в НАБУ займався “старожил”, який курував митницю, – експрокурор САП
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для кожного громадянина, який прагне розуміти, як функціонують ключові антикорупційні органи країни. Вона допомагає критично оцінювати новини про їхню діяльність та звертати увагу на потенційні проблеми, такі як витік інформації чи подвійні стандарти, що можуть впливати на ефективність боротьби з корупцією.