Поки ми дістаємо теплі светри, ковдри та перевіряємо, чи скоро почнуть гріти батареї, саме час переглянути й осінню лексику. Бо разом із холодом у наше мовлення часто повертаються “сквозняк”, “форточка”, “отопленіє” та інші вже звичні росіянізми.
Восени таких “побутових” слів набирається чимало. Тому розповідаємо, як їх сказати українською.
Не “сквозняк” і не “форточка” – як говорити українською з настанням холодів
Осінь розфарбовує дерева в золото, приносить ранкову прохолоду й нагадує, що час діставати теплі речі. Разом із нею повертаються й звичні побутові клопоти: як провітрити кімнату, не впустивши холод, чим укутатися та як не змерзнути дорогою на роботу. А заодно – слова, які ми нерідко вживаємо російською, навіть не замислюючись, що в українській є свої відповідники.
Восени таких побутових слів набирається чимало: говоримо про погоду, теплий одяг, опалення й домашні клопоти. І часом навіть не помічаємо, як у нашу мову проскакують росіянізми. Розповідаємо, які українські відповідники варто пригадати. Почнімо з найзвичніших:
-
сквозняк → протяг. Так називають струмінь повітря, що проходить крізь приміщення, наприклад, коли відчинені вікна або двері розташовані навпроти одне одного. Тож можна сказати: “Не сиди на протязі”, “У кімнаті протяг”.
Зверніть увагу! В українській мові вислів “на протязі” деколи помилково вживають у значенні “часовий відрізок” через калькування з російської мови. Але правильно вживати українською “протягом” або “упродовж”.
Чому казати “на протязі” про час – помилка: дивіться відео від Віктора Дяченка
-
форточка → кватирка,
-
подоконник → підвіконня,
-
обогреватель → обігрівач,
-
утеплитель → утеплювач,
-
отоплєніє → опалення.
А тепер – про холод, одяг і домашній затишок
Коли температура падає, дістаємо з шаф теплі речі, вмикаємо опалення й шукаємо, чим зігрітися. І тут теж є слова, які варто замінити:
-
свитер → светр;
-
ветровка → вітрівка;
-
варежки → рукавиці;
-
перчатки → рукавички;
-
сапоги → чоботи;
-
стельки → устілки;
-
зонт → парасоля;
- дождевик → дощовик.
І трішки про погоду:
-
слякоть → сльота;
-
грязь – грязюка, бруд, багнюка (залежно від контексту). Водночас в українській слово “грязі” існує в іншому значенні;
-
лужа → калюжа;
-
изморось → мряка, мжичка;
-
пасмурно → похмуро, хмарно.
І наостанок – про самопочуття. Восени часто кажуть, що когось “продуло” або що він “замёрз” і треба “согреться”. Українською природно звучатиме: “мене протягло”, “я змерз”, “треба зігрітися”.
Тож холодний сезон – чудова нагода не лише утеплитися, а й освіжити свою українську. Бо іноді достатньо замінити кілька звичних слів – і звичайна осіння розмова вже звучить зовсім по-українськи.