Одеський бізнесмен Володимир Галантерник, який фігурує у двох справах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), міг бути одним з організаторів тиску на ці органи у липні 2025 року. Також він, ймовірно, сприяв влаштуванню колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка в Австрії, а пов’язані з ним особи могли надати свідчення, що призвели до затримання журналістів «Української правди» (УП) у Відні. Про це йдеться у розслідуванні М. Ткача.
За даними співрозмовників УП в антикорупційних органах, Володимир Галантерник не виключається як учасник організації тиску на НАБУ і САП у липні минулого року. Співрозмовники видання у силових структурах припускають, що бізнесмен міг надавати свідчення проти антикорупційних органів під час підготовки Службою безпеки України заходів, зокрема у справі колишнього народного депутата Федора Христенка.
Володимир Галантерник вже кілька років перебуває за кордоном. НАБУ і САП підозрюють його в участі у злочинній організації, яка, за версією слідства, завдала збитків громаді Одеси через земельні та інші корупційні схеми. Джерела УП у політичних і бізнесових колах називають підприємця близькою до Руслана Кравченка людиною та припускають, що саме Галантерник міг допомогти колишньому генпрокурору облаштуватися у Відні після його виїзду з України у вересні 2026 року. Руслан Кравченко очолював Офіс генпрокурора під час липня 2025 року, коли відбулася атака на НАБУ і САП. Тоді Верховна Рада ухвалила закон, що розширював його повноваження щодо антикорупційних органів.
Ймовірний зв’язок оточення Галантерника із затриманням журналістів
Журналісти УП отримали доступ до матеріалів австрійського провадження, вивчивши які, припустили, що свідчення про знімальну групу могли надати працівники, пов’язані з Володимиром Галантерником. Серед них – помічниця керівника об’єкта нерухомості та, ймовірно, його водій.
Один зі свідків повідомив австрійським правоохоронцям, що 2 жовтня помітив автомобіль, який, на його думку, стежив за ним у Відні. Він стверджував, що водій іншої машини повторював його маневри. Михайло Ткач підтвердив, що журналісти справді рухалися за автомобілем свідка, однак зазначив, що той не повідомив правоохоронцям про пасажира, якого привіз до центру міста. На відео журналістів видно чоловіка, дуже схожого на Галантерника.
Інша особа з персоналу будинку повідомила поліції про підозрілий автомобіль, з якого нібито вели знімання. Свідок також звернув увагу на схожість одного з журналістів з іншим чоловіком, якого правоохоронці вважали підозрілим. УП припускає, що саме ці свідчення могли вплинути на дії австрійської поліції щодо знімальної групи.
Водночас журналісти встановили, що в Австрії перебували й українські військовослужбовці Головного управління розвідки. Двох із них правоохоронці затримали 6 жовтня. Австралійські спецслужби, за даними УП, помилково пов’язали оператора Ярослава Бондаренка з військовими розвідниками. На відповідних кадрах поруч із Бондаренком був сам Ткач, а не представник ГУР.
Після затримання 8 жовтня журналісти пояснили правоохоронцям, що виконували редакційне завдання та шукали колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Згідно з документами, які отримала УП, австрійські правоохоронці перевірили через реєстр місць проживання, чи зареєстрований Кравченко за адресою, біля якої працювали журналісти. Перевірка підтвердила реєстрацію. У службових записах австрійського прокурора зазначено, що пояснення Ткача і Бондаренка видавалися достовірними, а зв’язку оператора з військовими ГУР не встановили. Після цього правоохоронці звільнили журналістів.
Михайло Ткач вважає, що отримані документи підтверджують, що редакції вдалося встановити місцеперебування колишнього генпрокурора. УП припускає, що Кравченко міг отримати охорону австрійських спецслужб.
Редакція звернулася до Володимира Галантерника по коментар, але він не відповів на повідомлення та дзвінки. 28 жовтня Руслан Кравченко публічно заявив, що керівники НАБУ і САП нібито просили відправити до Австрії групу для вчинення проти нього насильницьких дій, а відповідні накази могли надходити з Офісу президента. Проте він визнав, що не має достовірної інформації про те, хто саме віддав такий наказ. НАБУ відкинуло ці звинувачення, назвавши заяву Кравченка спробою забезпечити собі захист за кордоном.
Затримання журналістів у Відні
8 жовтня австрійські правоохоронці затримали Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка у Відні під час виконання редакційного завдання. За словами Ткача, озброєні люди в масках розбили вікна їхнього автомобіля, витягли журналістів на дорогу та поклали обличчям на асфальт. Оператор Бондаренко дістав поранення уламками скла, через що потребував медичної допомоги. Ткача утримували понад 12 годин. Журналістів підозрювали у шпигунстві, але прокуратура Відня повідомила, що ці підозри не підтвердилися.
Михайло Ткач припустив, що австрійських правоохоронців могли ввести в оману люди, пов’язані з ексгенпрокурором Кравченком, і затримання могло бути спробою перешкодити журналістському розслідуванню.
Українські медійні та правозахисні організації, зокрема Центр прав людини ZMINA, закликали владу Австрії провести незалежне розслідування інциденту. Вони вимагали пояснити підстави затримання, перевірити застосування сили та забезпечити захист професійних прав журналістів.
21 липня 2025 року СБУ, ДБР та Офіс генпрокурора провели масштабні обшуки в працівників НАБУ. Наступного дня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який суттєво розширював повноваження генпрокурора щодо антикорупційних органів та обмежував їхню незалежність. Рішення спричинило протести в Україні. 31 липня парламент підтримав закон, який повернув НАБУ і САП процесуальну незалежність.
У липні 2026 року Центр прав людини ZMINA оприлюднив дослідження про системний тиск на антикорупційних діячів, проаналізувавши 29 випадків можливого переслідування з липня 2025 року до кінця травня 2026-го. Дослідники дійшли висновку, що обшуки й затримання антикорупційних діячів у липні 2025 року мали ознаки системного тиску, який міг бути політично вмотивованим.
Джерело: zmina.info