Діти України: Стійкість проти російської пропаганди та шлях додому
Станом на середину липня 2026 року, 2383 українські діти, вивезені до Росії або на тимчасово окуповані території, повернулися додому. Однак, загальна кількість неповнолітніх, примусово переміщених або викрадених, сягає 20 610 осіб. Правозахисники наголошують, що реальна цифра може бути значно вищою, адже офіційно реєструються лише ті випадки, щодо яких надходять звернення.
«Діти є надзвичайно важливою складовою національної безпеки. І, безперечно, уявити справедливий та тривалий мир без повернення кожної викраденої дитини, без деокупації українських територій, де понад 1 600 000 українських дітей щодня зазнають страждань від злочинів російських агентів, надзвичайно складно», – зазначає юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
Міжнародна допомога у поверненні дітей
Представниця з прав дитини Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Оксана Червякова, відзначає, що перші літні місяці активізують спроби повернення 18-річних українців з ворожих територій. «За червень-липень повертається багато молоді, яка свідомо обирає Україну, пам’ятає її і навіть дочекалася повноліття, щоб самостійно перетнути кордон. Якщо раніше ми говорили про поодинокі випадки, то зараз за тиждень повертається понад 10 дітей», – повідомила Червякова під час пресконференції.
Держава активно працює над тим, щоб діти, які опинилися на непідконтрольних територіях чи в Росії, були поінформовані про програми підтримки, реабілітації та грошової допомоги. Багато молоді, попри вимушене переміщення, довіряють своє майбутнє Україні, а мотивацією для повернення часто є прагнення здобути освіту європейського рівня.
Важливу посередницьку роль у поверненні викрадених українських дітей відіграли Ватикан та Папа Римський. Значний внесок зробив і Катар, завдяки посередництву якого додому повернулися щонайменше 87 дітей.
Сполучені Штати Америки також надають значну підтримку. Перша леді США, Меланія Трамп, долучилася до чотирьох етапів повернення дітей, завдяки чому щонайменше 26 дітей возз’єдналися зі своїми родинами. Міжнародні партнери допомагають у пошуку інформації, підготовці документів та організації логістики, як повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Міжнародна протидія та зміна масштабів депортацій
Експерти констатують, що на п’ятий рік повномасштабної війни масштаби депортацій та примусового переміщення українських дітей суттєво зменшилися порівняно з 2022 роком. Це стало можливим завдяки діям Сил оборони, дипломатичним зусиллям, роботі правозахисників та міжнародній підтримці.
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за підозрою у незаконній депортації та примусовому переміщенні українських дітей. Це був безпрецедентний крок для МКС, який вперше видав ордер на арешт глави однієї з найвпливовіших держав світу.
Процес розслідування в МКС є тривалим, в середньому займаючи вісім років від відкриття справи до винесення вироку. Жодна проміжна інформація не розголошується задля захисту слідства та свідків.
25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, яка закликає визнати примусову депортацію українських дітей до Росії геноцидом. 3 грудня 2025 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Повернення українських дітей», яка закріпила необхідність надання міжнародного доступу до інформації про незаконно переміщених дітей.
Цілеспрямоване знищення української ідентичності
Основною перешкодою у поверненні українських дітей є політика Російської Федерації, спрямована на уникнення репатріації. Росія не надає Міжнародному Комітету Червоного Хреста списків депортованих дітей та нав’язує їм російське громадянство, використовуючи пропаганду та залякування.
Особливо це стосується дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, яким громадянство РФ надається за рішенням керівника установи. Російські “органи опіки” намагаються розосередити депортованих дітей подалі від кордонів, а їх включення до Федерального банку даних сиріт ускладнює їхню ідентифікацію українською владою.
Українські діти, які опинилися в Росії, зазнають цілеспрямованої індоктринації, насадження пропагандистських наративів “путінського рашизму”. Навіть Московський механізм ОБСЄ дійшов висновку, що систематична індоктринація та мілітаризація українських дітей з боку РФ можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності, а деякі випадки містять ознаки воєнних злочинів.
Голова правління ГО «Українська мережа за права дитини» Дар’я Касьянова повідомила, що організація працює над психосоціальною адаптацією та реінтеграцією 345 постраждалих дітей та молодих людей. Вони отримують комплексну підтримку, включаючи супровід кейс-менеджера чи соціального працівника.
«Нас у цьому процесі підтримує Міжнародний дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ, який фінансує цю роботу та надає рекомендації щодо соціального супроводу», – зазначила Касьянова.
Росія у «Списку ганьби»
Російська Федерація вже чотири роки поспіль потрапляє до «List of Shame» – Списку ганьби. Це свідчить про продовження практики примусового переміщення та депортації українських дітей. На дітей чекає служба в армії РФ або робота на підприємствах, що виробляють зброю.
Юристка ГО «Регіональний центр прав людини» Катерина Рашевська повідомила, що вже 25 осіб мають підозри щодо вчинення протиправної депортації та примусового переміщення. Ініційовано щонайменше 581 кримінальну справу за фактами індоктринації українських дітей та ще 28 – щодо мілітаризації.
Радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук підкреслила, що Росія, як постійний член Радбезу ООН, мала б отримати санкції за потрапляння до «Списку ганьби» тричі поспіль. Хоча покарання могло б бути значно жорсткішим, навіть поточні заходи є важливим кроком.
Дієвою є робота Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яка об’єднує понад 50 країн. Наступна зустріч високого рівня запланована на 28–29 вересня у Торонто.
Валентина Самченко. м. Київ
Фото Геннадія Мінченка і Дмитра Смольєнка
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння масштабів трагедії, пов’язаної з викраденням українських дітей, та тих зусиль, які докладаються для їхнього повернення. Знання про міжнародні механізми, правові наслідки та роль громадських організацій допоможе батькам та опікунам, які шукають своїх дітей, та всім небайдужим громадянам усвідомити важливість підтримки цих процесів.
Джерело: www.ukrinform.ua