Близько 106 тисяч домогосподарств у прифронтових громадах України вже отримали зимову допомогу на опалення та енергетичні потреби. Кожне домогосподарство отримало 19 400 гривень. Про це повідомив Міністр соціальної політики Денис Улютін під час спільного брифінгу МЗС України та Представництва ООН 28 жовтня.
Цього року Україна та ООН вперше реалізують програму «Зимова підтримка» в межах єдиної скоординованої системи. Вона поєднує державну інфраструктуру виплат із можливостями гуманітарних організацій.
Механізми допомоги
Для домогосподарств, розташованих у зоні 0–20 км від лінії фронту, фінансування від донорів через Гуманітарний рахунок (Humanitarian and Resilience Account) надається за участі ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста. Ці кошти спрямовуються через національні системи Пенсійного фонду України.
У зоні 20–50 км від лінії фронту допомогу надають безпосередньо УВКБ ООН та інші гуманітарні організації. Вони застосовують ті самі принципи визначення отримувачів та перевірки даних, що й у першій зоні.
«Це саме та модель співпраці, яку ми розвиваємо: не держава замість гуманітарних організацій і не гуманітарні організації замість держави. Це єдина система реагування, у якій кожен учасник робить те, що вміє найкраще», – зазначив Денис Улютін.
Результати та потреби
Через Гуманітарний рахунок партнери вже спрямували понад 2,2 мільярда гривень. Завершено виплати майже 106 тисячам домогосподарств, ще близько 60 тисяч очікують на завершення перевірки. Це наближається до початкового планового показника у 115 тисяч отримувачів.
Використання українських реєстрів, механізмів перевірки та платіжної інфраструктури дозволяє масштабувати допомогу, зберігаючи прозорість та підзвітність донорського фінансування. Водночас, за словами міністра, важливим є належне фінансування допомоги в зоні 20–50 км від лінії фронту, зокрема у великих прифронтових містах, таких як Харків та Запоріжжя.
Зимова підготовка також включає спроможності для екстреного реагування на російські атаки, зокрема евакуацію, тимчасове розміщення людей, надання натуральної допомоги та гарячого харчування. Необхідно підтримувати безперервну роботу соціальної інфраструктури, особливо під час перебоїв з електроенергією та опаленням.
Довгострокові виклики для жінок і дітей
Денис Улютін також окреслив довгострокові ризики для добробуту жінок і дітей в умовах війни. Вимушене переміщення, пошкоджене житло, перервана освіта, втрата доходів, обов’язки з догляду та постійний стрес накопичуються роками, посилюючи вразливість родин.
Для дітей це означає тривалі перерви в навчанні, обмежений доступ до послуг та психологічне навантаження, що збільшує ризик розлучення дітей із сім’ями.
«Наш підхід чіткий: потрібно якомога раніше підтримувати сім’ю та, де це можливо, забезпечувати дитині безпечне сімейне середовище. Для цього необхідні соціальні послуги, психосоціальна підтримка та догляд за дітьми, а не лише грошова допомога», – наголосив міністр.
Окремим викликом є зростання навантаження з догляду на жінок, які часто одночасно піклуються про дітей, літніх родичів або членів сім’ї з інвалідністю, намагаючись залишатися економічно активними. Брак доступних послуг догляду може змушувати їх скорочувати зайнятість або залишати ринок праці.
Серед пріоритетів Міністерства – розширення послуг догляду за дітьми та раннього втручання, розвиток реабілітації та підтримки людей з інвалідністю, раннє виявлення ризиків у сім’ях, розвиток сімейних форм виховання та поєднання соціальної допомоги з можливостями працевлаштування, зокрема для жінок із обов’язками з догляду. Міністр підкреслив важливу роль ООН у підтримці людського капіталу України.
Джерело: www.msp.gov.ua