Українська система зенітної оборони залучає різноманітні комплекси для забезпечення захисту від атак російської авіації. Комплекси ППО різняться за радіусом дії та специфікою, зокрема ЗРК “Бук”, NASAMS, Patriot, а також мобільні групи вогневого ураження та авіаційні підрозділи.

Протиповітряна оборона (ППО) є одним з вирішальних компонентів охорони повітряного простору України від повітряних цілей рф, зокрема, дронів-камікадзе, крилатих і балістичних ракет. Різні типи систем ППО мають відмінні завдання, зокрема, певні ефективні проти БПЛА та літаків, інші – проти крилатих та балістичних ракет. УНН розповідає, які існують різновиди ППО, їхні функції, та які їхні можливості по знешкодженню.
Що таке ППО?
ППО – це протиповітряна оборона, часто до цих трьох літер додають ще термін “система” і це не випадково, тому що ППО це власне система протиповітряної оборони, що включає в себе велику кількість інструментів виявлення та знищення, поєднаних між собою.
Комплекс або система ППО уявляє собою радіолокаційну станцію, яка ідентифікує повітряні цілі, системи управління вогнем, звідки ведеться вогонь, та безпосередньо пускову установку. Тобто, одна система ППО може складатися з декількох одиниць техніки.
Кожен окремий елемент не виконує завдання захисту, лише у складі комплексу є можливість знайти і нейтралізувати повітряну ціль. Станція РЛС виявляє ворожу ціль в небі, після того, як ракету або літак супротивника виявлено, за його польотом стежать, щоб визначити напрямок, висоту і швидкість. Ці відомості необхідні для того, щоб сформувати цілевказівку, тобто встановити траєкторію польоту своєї зенітної ракети або обрати попередження для зенітної гармати.
Є два головні принципи наведення:
- командне наведення – коли команди ракеті, куди летіти, віддаються із землі;
- самонаведення – коли сама ракета перехоплює ціль і керує своїм рухом.
Види ППО за дальністю дії та типом
Системи ППО розрізняють за дальністю дії, типом, призначенням. Наприклад, за радіусом ураження повітряних цілей засоби протиповітряної оборони поділяються на:
- більше 100 км – великої дальності;
- до 100 км – середньої дальності;
- до 30 км – малої дальності;
- до 10 км – невеликої дальності.
Зокрема, до засобів ураження на малій та невеликій відстані можна віднести ЗРК “Стріла-10”, ЗРК “Оса”, 2С6 “Тунгуска”, ЗСУ-23-4, німецькі Gepard, Skyranger, Skynex, британські Stormer HVM, американські AN/TWQ-1 Avenger.
Так, наприклад, ЗСУ-23-4 “Шилка”, яка застосовується переважно для ліквідації повітряних цілей, що рухаються зі швидкістю до 450 м/с, на дистанціях до 2500 м та висотах до 1500 м, а також наземних (надводних) цілей на відстані до 2000 м з місця, з короткої зупинки та в русі, має чотири 23-мм зенітні гармати, а тому належить до зенітних самохідних установок.

ЗСУ-23-2 “Шилка” на озброєнні ЗСУ
У той же час, наприклад, 2С6 “Тунгуска”, яка теж призначена для знищення повітряних цілей, що летять на невеликій відстані, вже відноситься за типом ураження до зенітно-гарматних ракетних комплексів, адже має на своєму озброєнні дві 30мм автоматичні гармати та 8 керованих ракет, здатних знищувати ворожі об’єкти в повітрі.

ЗГРК 2С6 “Тунгуска”
До систем ППО також можна віднести переносні зенітно-ракетні комплекси, що може переноситись та використовуватись одним або декількома військовослужбовцями. Такі комплекси призначені для ураження гелікоптерів і літаків супротивника, що летять низько, а також БПЛА та крилатих ракет.
Так, у листопаді 2024 року військовослужбовець Наталія Грабарчук, яка в цивільному житті була вихователем в дитячому садку, знешкодила крилату ракету з ПЗРК “Ігла” під час масованої атаки рф.
Призначення систем середньої дальності – це охорона важливих об’єктів і угруповань військ, перехоплення літаків, крилатих ракет. Зокрема, на озброєнні України є такі системи, як 9К37 “Бук”, 9К330 “Тор”, NASAMS, IRIS-T SLM, SAMP/T. Такі системи в основному використовують зенітні керовані ракети з радіолокаційним, інфрачервоним, або комбінованим наведенням.
Наприклад, “Бук” має гусеничну базу та призначений для боротьби з маневровими аеродинамічними цілями (крилаті ракети, керовані бомби, літаки, гелікоптери, БПЛА, тощо) на малих та середніх висотах, в умовах інтенсивної радіопротидії.

Пускова установка ЗРК “Бук-М1” на озброєнні ЗСУ
Зазначимо, що у 2023 році деякі системи “Бук” переобладнали під використання американських ракет RIM-7 Sea Sparrow – керована корабельна зенітна ракета малої дальності з напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення, розроблена на початку 1960-х на базі ракети класу “повітря – повітря” AIM-7 Sparrow, прийнята на озброєння 1976-го. Це рішення суттєво вплинуло на систему ППО України, адже виготовлення зенітних ракет для комплексів ППО “Бук-М1” та “С-300” є лише в росії.

Пуск Sea Sparrow з військового корабля
ЗРК “Тор” також має гусеничну базу та призначений для прикриття важливих адміністративних, економічних і військових об’єктів, перших ешелонів сухопутних військ від атак протирадіолокаційних і крилатих ракет, дистанційно пілотованих літальних апаратів, керованих авіабомб, літаків і гелікоптерів, в тому числі і виконаних по технології “стелс”. Може функціонувати як в ручному, за участю операторів, так і повністю автоматичному режимі. При цьому система “Тор” самостійно контролює окреслений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, що не ідентифіковані системою “свій-чужий”.
“Тракторні війська” “вкрали” російський ЗРК “Тор” на початку повномасштабного вторгнення
Система NASAMS – це зенітний ракетний комплекс середньої дальності, розробки норвезької компанії Kongsberg та американської Raytheon. Його абревіатура розшифровується як Norwegian Advanced Surface to Air Missile System, тобто “Норвезька вдосконалена ракетна система “земля-повітря”. Цей ЗРК призначений для ураження повітряних цілей на малих та середніх висотах за будь-яких погодних умов.
Основним засобом ураження ЗРК NASAMS є авіаційна ракета класу “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM з активною радіолокаційною головкою самонаведення виробництва американської компанії Raytheon.

ЗРК NASAMS
Захоплення цілі радіолокаційною головкою самонаведення ракети відбувається вже в повітрі на дистанції до 20 км від цілі, після чого починається її активне самонаведення. Ракета AMRAAM обладнана уламково-фугасною бойовою частиною спрямованої дії.
Для збільшення виживаності комплексу передбачається розосередження пускових установок від пункту управління та РЛС на відстань декількох кілометрів. При цьому сполучення з установками може бути організовано кабельною, волоконно-оптичною або цифровою лінією зв’язку.
Робота ЗРК NASAMS
Системи ППО IRIS-T та SAMP/T мають колісну базу та призначені для протиповітряного захисту механізованих підрозділів, а також протиповітряного прикриття важливих стаціонарних об’єктів від масованого нападу широкого класу повітряних цілей, що включають літаки, крилаті та балістичні ракети.
Зокрема, Україна використовує два типи систем комплексів IRIS-T:
- IRIS-T SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км;
- IRIS-T SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Ракети IRIS-T вирізняються високою маневреністю та здатні вражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування.

Пускова установка комплексу IRIS-T SLM в Україні
Aster 30 SAMP/T – це французько-італійська система протиповітряної оборони наземного базування, яка була розроблена для протидії високошвидкісним загрозам, таким як тактичні балістичні ракети, а також крилатим ракетам, літакам і БПЛА.

Пускова установка зенітного ракетного комплексу SAMP/T збройних сил Італії
Слід відзначити, раніше керівник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що з цього комплексу було збито російський літак.
SAMP/T збивав Сушку. Але й інші цілі. Є підтверджений літак
– сказав Ігнат.
Системи далекого радіусу дії призначені для протиракетної оборони державного рівня, знищення балістичних і аеродинамічних цілей. Україна має на своєму озброєнні системи С-300 та Patriot.
С-300 призначена для оборони важливих військових об’єктів, угруповань військ і адміністративно-промислових центрів від атак всіх типів літаків і гелікоптерів, крилатих ракет, інших аеродинамічних засобів повітряного нападу, аеробалістичних і балістичних ракет оперативно-тактичного призначення.

Система С-300В на параді до Дня незалежності України
Patriot – зенітний ракетний комплекс виробництва США. Це одна з найбільш передових систем ППО у світі. Призначений для ліквідації літаків, крилатих та балістичних ракет. Patriot може збивати високошвидкісні та складні об’єкти, забезпечуючи багатошаровий захист для стратегічних об’єктів та великих міст.
Комплекс знищує різні аеродинамічні та балістичні цілі, включно з гіперзвуковими. Ракети Patriot вражають гіперзвукові ракети “Циркон” та “Кинджал”, які розвивають швидкості до 11 000 та до 16 000 км/год відповідно.
Ракети комплексу Patriot (особливо версія PAC-3 MSE) мають високу точність, уражають цілі прямим наведенням, що важливо для захисту від балістичних ракет. Одна батарея Patriot одночасно виявляє до 100 цілей, супроводжує до 8 цілей.

ЗРК Patriot PAC-2 Повітряних сил ЗС України
Авіацію, хоч і не можна віднести до класичних систем ППО, проте у завданнях по знешкодженню російських повітряних цілей вона відіграє все більш важливу роль. Зокрема, у серпні 2024 року українські військові з гелікоптера Мі-8 армійської авіації збили російський ударний безпілотник Shahed-136.
Також у грудні 2024 року, під час масованої атаки рф, український пілот американського винищувача F-16 знищив шість крилатих ракет, дві з них – авіаційною гарматою.
У березні 2025 року винищувач Mirage-2000 збив крилату ракету Х-101 в українському небі під час російської атаки.
Окрім цього, Україна успішно використовує мобільні вогневі групи для збиття ворожих дронів, адже це набагато дешевше, ніж використовувати зенітні ракети для збиття російських крилатих та балістичних ракет.

Робота мобільних вогневих груп – на фото можна побачити спарені кулемети “Максима”, який розробили ще у 1883 році.
