Український ринок риби пристосовується до умов війни, блекаутів і більш коштовної логістики. Обсяги споживання не зменшились, проте деякі види риби можуть стати дорожчими.
В 2026 році українські покупці можуть зіткнутися з новою дійсністю: деякі види риби з доступного продукту стануть більш дорогою категорією регулярних покупок.
Головне питання не в тому, чи будуть рости ціни, а в тому, як швидко і хто першим змінить свої харчові звички: сім’ї, заклади громадського харчування або самі постачальники.
Зараз український рибний ринок функціонує в умовах безперервного балансу між курсом валют, логістичними витратами та цінами на енергоносії. Але, незважаючи на війну, перебої з електрикою та більш дорогу доставку, споживання не “обвалилося”: обсяг імпорту в 2025 році майже повторив довоєнні показники, а різкі зміни цін спостерігаються скоріше вибірково, ніж у всьому асортименті.
Про те, що саме формує остаточну вартість для споживача, як підприємства пристосовуються до відключень електроенергії, і чому певні види риби можуть подорожчати вдвічі, УНН розповів Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів Дмитро Загуменний.
Рибний кошик-2026: чому рівень цін зберігається, що його коливає і де “підскакує” ціна на скумбрію
Український рибний ринок працює в режимі постійної адаптації до трьох факторів, які жоден з учасників ринку не може контролювати:
- обмінний курс;
- транспортування;
- енергозабезпечення.
Незважаючи на воєнні дії, відсутність електропостачання і більш дороге транспортування, значного зниження споживання, за словами Дмитра Загуменного, не відбулося.
В 2025 році обсяги імпорту в цілому залишалися близькими до попередніх періодів, а різкі зміни цін мали скоріше локальний характер і зачіпали лише деякі позиції.
Ключовий висновок з ситуації на ринку полягає в тому, що українці в цілому не відмовилися від риби як продукту. За результатами 2024 року імпорт склав 357 тис. тонн, а порівняльні показники інших років наближаються до цього значення. У грошовому еквіваленті спостерігалося зростання:
Якщо в 2024 році ми імпортували рибу на 1 млрд 80 млн доларів, то в 2025 році ця сума (становила, – ред.) 1 млрд 150 млн
– наводить конкретні цифри Загуменний.
Він пояснює, що ці цифри важливі з двох причин.
По-перше, вони показують, що попит не “зламався” навіть на тлі загального зменшення доходів населення і міграції.
По-друге, це пояснює “поведінку” цін: коли обсяги закупівель зберігаються, основний вплив на роздрібну вартість мають не недостатні обсяги товару, а супутні витрати і макроекономічні фактори.
Оскільки частина населення виїхала, загальне споживання в абсолютних цифрах може здаватися стабільним, але в розрахунку на одну особу середній рівень споживання може навіть дещо збільшитися
– зазначив експерт.
Це скоріше показник структури попиту: рибу купують ті, хто залишився, але вони намагаються не відмовлятися від цього продукту повністю, найчастіше змінюючи вид або спосіб придбання.
Валюта – як основний фактор ціни на рибу та морепродукти
Рибний ринок в Україні структурно залежить від імпорту: більше 90% продукції ввозиться з-за кордону і купується за іноземну валюту. В такій моделі курс стає головним визначальним фактором ціни в гривнях навіть тоді, коли світова ціна на конкретний вид риби майже не змінюється.
Наочний приклад, на якому пояснює модель формування ціни Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів, – хек. Саме він протягом останніх років на світових ринках зберігався приблизно в одному ціновому діапазоні (близько 2 доларів за кілограм). Однак для українського споживача важливо не лише те, скільки коштує риба в доларах, а який саме курс діє на момент закупівлі та продажу.
Але українська ціна в гривнях залежить від того, який курс в момент закупівлі та реалізації. Коли (долар коштував, – ред.) менше 40 гривень, – це одна вартість. Зараз курс піднявся до 43 – 47 гривень. Це зовсім інша ситуація для споживача
– підкреслює Дмитро Загуменний.
Він зазначає, що ціноутворення визначається об’єктивними факторами, на які компанії не мають безпосереднього впливу.
“На ціну впливають ті об’єктивні фактори, на які самі суб’єкти не можуть впливати. Вони вже пристосовуються до існуючих умов”, – підсумував експерт.
Серед способів адаптації, які використовують учасники ринку – оптимізація закупівель, зміна асортименту, робота із запасами. А також вони можуть довше зберігати старі партії товару, щоб пом’якшити “фінансовий удар” для покупця.
Але коли тиск курсу валют триває довго, це обов’язково позначиться на роздрібній ціні для споживача.
Логістика: коли морський транспорт замінили вантажівки і як це впливає на ціну
Другий основний фактор – транспортування. До початку повномасштабної війни значна частина великих партій товару доставлялася морськими шляхами, що зазвичай дешевше в перерахунку на тонну. Після 2022 року логістика суттєво змінилася: імпорт через країни Європейського Союзу, транзитні центри і переважне використання автомобільного транспорту збільшили витрати.
Багато хто возив морем. Це одна вартість. Потім почалася війна. Завозити стали через Литву, через Польщу, Румунію. Вартість зростала тому, що все везуть автомобільним транспортом
– розповів у розмові з УНН Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
Додатковий тиск на логістику спричиняли кризові ситуації на кордоні. Коли виникали блокування і транспортні засоби стояли в чергах на кордонах, перевізники підвищували тарифи, а підприємства отримували не тільки більш дорогу доставку, але і ризик порушення температурного режиму і втрати якості продукції. Навіть якщо гострі фази блокувань минули, логістика залишається вразливою до черг, вартості пального, страхування, ремонту автопарків і зміни маршрутів.
В результаті логістична складова “включається” в кінцевий чек дуже просто: чим дорожче транспортування, тим менше можливостей для проведення акцій, знижок і стабілізації цін у масовому сегменті.
Чому перебої з електропостачанням також “впливають на гаманець” покупців риби
Третій фактор, який став постійним для формування цін на рибу та морепродукти у воєнні роки, – витрати на енергетичну незалежність.
Риба потребує стабільного “холодильного ланцюга”: склади, морозильні камери, логістичні центри, магазини. Відключення електроенергії змусили ринок інвестувати в генератори та використовувати значні обсяги пального для забезпечення роботи холодильного обладнання.
“Великі гравці мають генератори. Але це також значна частина, яка впливає на вартість продукції”, – зазначає співрозмовник УНН у коментарі.
Роздрібні мережі також враховують аналогічні витрати у своїй націнці.
Дмитро Загуменний для прикладу навів показовий факт про ритейл, який добре пояснює, чому витрати на генератори рано чи пізно призводять до підвищення цін.
АТБ використовує 30 тисяч літрів (пального, – ред.) щодня. Помножте це на 60 гривень (середня вартість літра палива) і вийде величезна сума”. А далі включається стандартна логіка торгівлі: торгові мережі включають свої витрати і це також впливає на кінцеву вартість для споживача
– пояснив експерт.
Однак одночасно варто розуміти, що ступінь впливу відрізняється в залежності від моделі бізнесу. Дехто має власні складські приміщення і несе максимальні витрати на автономне енергозабезпечення. Дехто працює за короткими схемами або на швидкому обігу, зменшуючи час зберігання. Але загальний принцип один: електроенергія та паливо стають частиною “невидимого податку” в ціні риби.
Чи відбулося загальне зростання цін на “рибному” ринку
Незважаючи на сукупний тиск трьох факторів, учасники ринку не відзначають масового подорожчання всього асортименту одночасно. У більшості випадків ціни залишалися відносно стабільними в порівнянні з попередніми місяцями і навіть попереднім роком.
95% рибної продукції має приблизно ту ж ціну, яка була і місяць тому, і півроку тому, і торік
– зазначив Дмитро Загуменний.
Проте є і винятки, і вони зазвичай пов’язані зі світовими обмеженнями на вилов або змінами в обсягах поставок окремих видів риби.
Найбільш показовий приклад вибіркового подорожчання – скумбрія. Це дика риба, вилов якої регулюється квотами. Коли наукові оцінки вказують на зменшення запасів, квоти можуть зменшувати. З точки зору екології це логічно, але з економічної точки зору це означає меншу пропозицію і вищу закупівельну ціну.
“Внаслідок зменшення квот ціна скумбрії на рівні закупівель зросла майже вдвічі: приблизно з діапазону близько 3 дол./кг до рівнів, близьких до 5 дол./кг. У роздрібній торгівлі це відчувається ще сильніше, зокрема в сегменті копченої продукції, де на ціну накладаються витрати на переробку, енергію та торговельну націнку: в порівнянні з літнім періодом ціна могла зрости з “300+” до “500+” за кілограм”, – прокоментував “випадок зі скумбрією” Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
При цьому вплив на попит є прогнозованим. Коли ціна скумбрії наближається до дорожчих видів риби, частина споживачів зменшує обсяги покупки або шукає заміну. Це не означає зникнення попиту як такого, але означає перехід до інших видів риби.
Ринок вирівнює ситуацію, а споживач шукає заміну до кошика: український приклад
Одна з причин, чому ринок не “падає” від кожного вибіркового стрибка цін, – здатність споживача замінювати види риби. Якщо ціна на один вид різко зростає, його часто можна замінити іншим, дешевшим або просто більш доступним в даний момент.
За словами Дмитра Загуменного, найлегше це відбувається в сегменті білої риби, де вибір є більшим. У сегменті червоної риби можливостей для заміни менше, але і там попит може змінюватися між форматами (стейки, філе, нарізка, заморожена або охолоджена продукція).
Саме цей механізм заміщення частково “пом’якшує” наслідки цінових коливань: попит не зникає, а перерозподіляється між різними видами риби, підтримуючи загальні обсяги продажів.
Стабільність із залежністю від весни та курсу: скільки коштуватиме риба в найближчі місяці
Оцінки ринку на найближчі місяці в цілому зводяться до збереження поточних рівнів цін, якщо не відбудеться нового різкого погіршення основних факторів.
Серед умов, які могли б зменшити тиск, називають сезонне покращення ситуації в енергосистемі навесні і потенційне зменшення тиску курсу валют.
Дмитро Загуменний говорить: якщо курс гривні повернеться ближче до 41-42 грн/дол., це може мати відчутний вплив на ціни в гривнях, хоча і не миттєвий, оскільки ринок працює партіями товару та запасами. Окремо діє сезонність вилову: для деяких видів риби найвищі ціни припадають на осінній період, тоді як в наступні сезони можливе здешевлення внаслідок збільшення пропозиції. Для скумбрії, з огляду на сезон вилову восени та взимку, сезонний фактор також може змінювати цінову динаміку, але його вплив залежить від квот і загальної пропозиції.
Роль держави у ціноутворення: чому ринок просить не регулювати його адміністративними методами
У дискусіях про державне регулювання учасники ринку схиляються до того, що надмірне адміністративне втручання створює перешкоди і шкодить конкуренції.
Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює: рибний ринок – конкурентний. На ньому працює велика кількість компаній, і саме конкуренція, на думку представників галузі, краще регулює ціни, ніж ручні обмеження, які часто мають негативні наслідки: дефіцит, “сіру” торгівлю, погіршення якості або перекладання витрат на інші складові ціни.
Краще, щоб державне регулювання туди не втручалося. Ринок сам все відрегулює. Там працює понад сто компаній і будь-які адміністративні перешкоди будуть заважати
– впевнений він.
Водночас співрозмовник УНН визнає важливість загального макроекономічного стану, зокрема зовнішньої підтримки України, яка допомагає стабілізувати бюджет і, опосередковано, економічну ситуацію. Тому для покупця практичний результат такий: асортимент на полицях в цілому збережено, різкого “вимивання” товару не відбулося.
Географія поставок і структура попиту: що залишається стабільним
Ще один фактор, що стабілізує ціни, – відносно незмінна структура імпорту та споживчих звичок. Після потрясінь 2022 року ринок поступово відновився і досяг певного рівня.
“Серед основних постачальників традиційно називають Норвегію (зокрема по оселедцю та скумбрії), Ісландію, США (зокрема по минтаю) та інші країни. У структурі споживання лідируючі позиції також залишаються приблизно тими ж з року в рік, що робить ринок більш стабільним і прогнозованим”, – пояснює для читачів Загуменний.
Це означає просту річ: щоб ціни “злетіли” вгору по всьому асортименту, потрібен або масштабний шок в основних витратах в Україні (курс валют, енергетика, логістика), або значний шок пропозиції на світових ринках для декількох ключових видів риби одночасно.
Тому рибний ринок України в 2026 році тримається не на низьких цінах, а на адаптації. Базова ціна формується трьома “непорушними” складовими: валютною закупівлею, доставкою та витратами на енергетичну автономність. Масового подорожчання всього асортименту учасники ринку не очікують, проте вибіркові стрибки цін можливі (і скумбрія вже стала показовим прикладом того, як квоти на вилов можуть швидко змінювати ситуацію в магазинах).
Якщо навесні дійсно зменшиться тиск енергетичних проблем, а курс гривні послабить свій “податок на імпорт”, ринок має шанси пройти найближчі місяці без нової хвилі подорожчання.
Але імпортна “природа” рибного асортименту робить його дуже чутливим до зовнішніх і макроекономічних змін, а отже повної і остаточної стабільності тут не варто очікувати.