12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день відзначає пам’ять українців, які зазнали утисків за свої переконання, особливо під час гонінь 1972 року та сучасної російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, в Україні відзначають День українського політв’язня. Ця традиція бере свій початок у 1975 році в Мордовських таборах за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав давати відсіч репресіям і жорстокості радянського режиму. З того часу в цей день щороку згадуються українці, які постраждали через свої політичні переконання та прагнення до свободи.
Деталі
Саме в цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних вертепів розпочалася друга хвиля розгрому української інтелігенції, яка поклала край руху шістдесятників. Того року протягом декількох днів у Києві та Львові були ув’язнені Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Загалом у 1972-1974 роках було проведено понад тисячу обшуків, затримано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду і 27 – за релігійні погляди.
Під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус та журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали піднятися на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під листом протесту підписалися 140 присутніх.
За прагнення до волі кремль карав жорстоко: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання – і були вислані за межі України – в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір і в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправили до психіатричних лікарень.
В цілому боротьба радянського режиму з дисидентським рухом в Україні почалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Тільки за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано близько 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кадебісти затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція відзначення Дня українського політв’язня була започаткована в 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянського режиму. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени якої також досить швидко потрапили під репресії.
Сучасна російська влада наслідує радянські методи боротьби з інакомислячими. Після початку російської агресії проти України в 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, здійснювати воєнні злочини, порушувати права і свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи в тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.