На зорі 2026 року Дональд Трамп знову підняв питання про придбання Гренландії, що спричинило напруженість у відносинах між США та європейськими партнерами. Відмова Гренландії та Данії спровокувала введення торговельних зборів відносно європейських держав.
На початку 2026 року міжнародна спільнота знову звернула погляд на Арктичний регіон. Дональд Трамп запропонував ідеї щодо Гренландії, що викликало ескалацію напруженості між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Кризова ситуація посилюється з кожним днем, виходячи за межі заяв, переходячи до реальних недружніх дій з боку союзників.
Що конкретно стверджує Трамп стосовно Гренландії
4 січня 2026 року в бесіді з The Atlantic Дональд Трамп вкотре публічно піднімає питання про купівлю Гренландії. Його аргументація сувора та майже ідентично повторюється у всіх наступних висловлюваннях:
- Гренландія “дійсно необхідна США” з міркувань національної безпеки;
- Данія, за його словами, не в змозі убезпечити острів;
- Якщо там не буде США – там будуть Росія або Китай.
Трамп прямо порівнює це з американською операцією у Венесуелі, даючи зрозуміти, що Сполучені Штати мають право діяти заздалегідь, якщо вбачають загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно акцентує увагу на американській військовій присутності – базі Туле (зараз Пітуффік), яка є частиною системи раннього виявлення ракетного нападу.
Відмова Гренландії – і перехід до погроз
Згодом надійшла відповідь, яка розвіяла будь-які надії Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен заявив:
Гренландія не бажає належати або управлятися США… ми віддаємо перевагу Данії
– зауважив він.
Трамп відреагував максимально різко. Він назвав цю позицію “великою проблемою”, а самого гренландського прем’єра – особою, про яку він “не знає”, але для якої “це стане великою проблемою”. Це був момент, коли дипломатія остаточно поступилася місцем тиску.
Чому Гренландія дійсно така важлива
Гренландія – це не просто найбільший острів на планеті. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією означає контроль над двома важливими маршрутами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях вздовж Канади та Гренландії, який скорочує шлях з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутній “арктичний автобан” через Північний полюс. Гренландія стає першою точкою виходу цього маршруту в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів ідеально підходить для величезних дата-центрів ШІ: природне охолодження, недорога “зелена” енергія, фізична безпека та ізольованість. Для технологічних гігантів це – справжній скарб.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня охарактеризувала риторику США як “цілком неприйнятний тиск на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських країн спільно з Данією опублікували спільну заяву, в якій чітко зазначили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в рамках Альянсу, а не шляхом ультиматумів.
Європейці також нагадують: США вже мають все необхідне. Авіабаза Пітуффік функціонує на основі угоди 1951 року, яка дозволяє американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: осучаснити угоду, посилити радари в районі GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, яка означає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Велика Британія). Вона позначає морський і повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, через який проходять стратегічні маршрути для переміщення військових кораблів, підводних човнів і авіації в Північній Атлантиці. GIUK має ключове значення для НАТО та США), але не зачіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен безпосередньо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість надання гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Країни Європи відправляють військові контингенти. Загалом – приблизно 30 осіб. На диво мало, але політично знаково.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу, 17 січня Трамп оголошує торгівельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх публікаціях він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” і стверджує, що тільки США здатні реально захистити острів.
Зараз у них є лише дві собачі упряжки як засіб захисту, одну з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Реакція Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, попередивши, що подібні дії Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “інструмент протидії примусу” – фактично, оголосити торгівельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно неприпустимими”, а шведський лідер Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не дозволимо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торгівельної угоди зі США. Також Європейський Союз розглядає можливість введення мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, які виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести в Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій наголосили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця ситуація – тривожний дзвінок.
По-перше, США за Трампа все частіше використовують безпеку як інструмент торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає замислюватися про власну автономну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не застраховані від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є непорушними, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально виважено, холоднокровно та прагматично. Як саме має діяти Україна на дипломатичному фронті – ми розібрали раніше у нашому матеріалі.