Відповідальний заступник Міністра розвитку громад ігнорує відомості про кандидата на посаду керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Розслідування журналістів вказують на вірогідну загрозу національній безпеці через його минулу діяльність.
Відповідальний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не бере до уваги факти, які, згідно з інформацією з журналістських досліджень, вказують на те, що минула робота кандидата на посаду глави Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних постах в даному органі могла нанести шкоду національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію держави, пише УНН.
Кандидат на посаду глави Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного кандидата на крісло керівника Державіаслужби. Раніше він працював заступником керівника даного авіарегулятора та був звільнений у лютому минулого року за рішенням віцепрем’єра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника керівника Державіаслужби (2020–2025 роки), як час планомірного та цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, і ті не мають льотної придатності.
Фахівці зазначають, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (глави регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці судна були виключені з українського реєстру і фактично опинилися під контролем росії. У цей період також були прийняті нормативні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для застосування Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без зайвої паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, включаючи Міністерство оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки глави Державіаслужби, після звернень представників авіаційного ринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, стверджуючи, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті застосування літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, дане рішення призвело до простою суден та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою для держави.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив застосування документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Крім того, Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні існує сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаційного ринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від застосування літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати або інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи непрямої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на запитання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду глави Державіаслужби, відповідальний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує заплющувати очі на минулу діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського лобіює особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба, дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач займав керівні посади в Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності, та швидко вирізняти лобізм “своїх” від реальних спроб знайти доброго керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його діяльності в Державіаслужбі, відповідальний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду глави Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.