На початку 2026 року Дональд Трамп знов підняв питання стосовно придбання Гренландії, що спричинило напруженість у відносинах між США та європейськими партнерами. Відмова Гренландії та Данії призвела до введення торговельних зборів проти європейських держав.
На початку 2026 року глобальний погляд знову звернувся до Арктичної зони. Дональд Трамп запропонував плани щодо Гренландії, що спричинило погіршення взаємин між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Кризова ситуація щоденно стає більш напруженою та виходить за рамки заяв, переходячи до конкретних недружніх акцій з боку союзників.
Що конкретно заявляє Трамп щодо Гренландії
4 січня 2026 року в інтерв’ю The Atlantic Дональд Трамп вкотре відкрито порушує питання придбання Гренландії. Його аргументи категоричні та повторюються майже в точності у всіх наступних твердженнях:
- Гренландія «дійсно потрібна США» з точки зору національної безпеки;
- Данія, за його словами, не в змозі захистити острів;
- Якщо там не буде США – там будуть Росія або Китай.
Трамп відкрито проводить паралелі з американською операцією у Венесуелі, даючи зрозуміти, що Сполучені Штати мають право діяти заздалегідь, якщо бачать загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно підкреслює американську військову присутність – базу Туле (зараз Пітуффік), яка є частиною системи раннього оповіщення про ракетний напад.
Відмова Гренландії – і перехід до залякувань
Пізніше прозвучала відповідь, яка розвіяла будь-які надії Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен заявив:
Гренландія не бажає належати або управлятися США… ми вибираємо Данію
– сказав він.
Трамп відреагував вкрай різко. Він назвав цю позицію “великою проблемою”, а самого гренландського прем’єра – людиною, про яку він “не знає”, але для якої “це буде великою проблемою”. Це був момент, коли дипломатія остаточно почала поступатися місцем тиску.
Чому Гренландія насправді має велике значення
Гренландія – це не просто найбільший острів у світі. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією означає контроль над двома основними шляхами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях вздовж Канади та Гренландії, який скорочує маршрут з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутній “арктичний хайвей” через Північний полюс. Гренландія стає початковою точкою виходу цього шляху в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів чудово підходить для величезних дата-центрів ШІ: природне охолодження, недорога “зелена” енергія, фізична безпека та ізольованість. Для технологічних гігантів це – справжнє багатство.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня назвала риторику США “абсолютно неприпустимим тиском на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських країн разом із Данією видали спільну заяву, в якій відкрито підкреслили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в рамках Альянсу, а не шляхом ультиматумів.
Європейці також нагадують: США вже мають все необхідне. Авіабаза Пітуффік функціонує на основі угоди 1951 року, яка дозволяє американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: модернізувати угоду, посилити радари в районі GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, яка означає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Велика Британія). Вона позначає морський та повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великобританією, через який проходять стратегічні маршрути для переміщення військових кораблів, підводних човнів і авіації в Північній Атлантиці. GIUK має ключове значення для НАТО та США), але не зачіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен безпосередньо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Країни Європи надсилають військові контингенти. Загалом – близько 30 осіб. Іронічно мало, але політично показово.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу 17 січня Трамп оголошує торгівельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх повідомленнях він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” та заявляє, що тільки США здатні реально захистити острів.
Зараз вони мають лише дві собачі упряжки як засіб захисту, один з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Реакція Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, попередивши, що подібні кроки Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “антипримусовий інструмент” – по суті, оголосити торгівельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно неправильними”, а шведський лідер Ульф Крістерссон відкрито заявив: “Ми не дозволимо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торгівельної угоди зі США. Також Європейський Союз також розглядає можливість введення мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, які виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести у Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій наголосили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця історія – тривожний сигнал.
По-перше, США за Трампа все частіше використовують безпеку як інструмент торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає думати про власну автономну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не застраховані від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є табу, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально тверезо, холодно й прагматично. Як саме має діяти Україна на дипломатичному фронті – ми розібрали раніше у нашому матеріалі.