Цифрову базу даних українських рукописних книг XI–XVI століть «Українська рукописна книга» поповнили відомостями про 400 нових манускриптів. Відтепер реєстр містить інформацію про 1400 давніх рукописів, включно з тими, що зберігаються за кордоном. Про це повідомила PR-директорка проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова під час пресконференції.
Онлайн-реєстр, започаткований у 2021 році, тепер містить деталі про назви манускриптів, приблизні дати їх створення, місця зберігання, обсяг, бібліотечні шифри та посилання на наукові дослідження. Для деяких пам’яток доступні також цифрові копії. База даних працює в тестовому режимі.
Основна мета проєкту — зібрати в одному місці інформацію про українські рукописні книги, що збереглися до наших днів, з особливим акцентом на манускрипти, розташовані в іноземних бібліотеках, архівах та приватних колекціях. Дослідники вивчають походження, мовні особливості, оформлення та історію побутування рукописів, додаючи зібрані дані до бази.
Нові пам’ятки для реєстру розшукали та внесли дослідниці Людмила Гнатенко і Марія Кольбух. У 2026 році в межах проєкту також вийшли друком англомовні науково-аналітичні дослідження Реймського та Турівського Євангелій XI століття, які доступні безкоштовно на сайті «Українська рукописна книга». Крім того, у науковому журналі «Рукописна та книжкова спадщина України» опубліковано англомовну статтю про базу даних, авторами якої є керівниця проєкту Ганна Горобець і наукова кураторка Людмила Гнатенко.
Результати роботи були представлені на 15 презентаціях в Україні та за кордоном, зокрема у Вільнюсі та Франкфурті-на-Майні, які відвідали понад 500 осіб. Під час презентації у Вільнюсі до фондів бібліотеки університету передали факсимільні видання Турівського, Реймського Євангелій XI століття та Лавришівського Євангелія XIV століття. Книжки проєкту також демонструвалися на українському національному стенді Франкфуртської книжкової виставки.
Директор з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко наголосив на важливості дослідження походження рукописів через спроби Росії привласнити українську культурну спадщину. Він зазначив, що проект допомагає донести до українських та зарубіжних колег, що ці пам’ятки є спадщиною саме українського народу, а також сприяє встановленню місць створення рукописів. Директорка видавництва «Горобець» Ганна Горобець додала, що реєстр полегшує роботу науковців, студентів та викладачів з перевіреною інформацією про історію української писемності.
База даних є частиною ширшого проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», в рамках якого видавництво «Горобець» досліджує та видає факсимільні копії давніх українських рукописів. Серед відтворених пам’яток – Луцьке Євангеліє XIV століття, Холмське Євангеліє XIII століття, Реймське Євангеліє XI століття та інші. Підготовка факсимільних видань дозволяє українським дослідникам працювати з копіями рукописів, оригінали яких зберігаються за межами України.
Раніше, у 2023 році, Музей книги та книгодрукування в Острозі розпочав роботу над електронним каталогом 40 цінних кириличних стародруків XVI–XVIII століть. У серпні 2021 року в Острозі також виклали у вільний доступ цифрову копію Острозької Біблії 1581 року.
Джерело: chytomo.com