Українська гривня після новорічної перерви відчула тиск, однак її здешевлення узгоджується із контрольованою логікою курсової політики. Експерт Олег Пендзин стверджує, що в Україні відсутній класичний грошовий ринок, оскільки НБУ є основним продавцем валюти.
Українська гривня після новорічної перерви знову опинилася під впливом, а коливання курсу одразу викликали масові хвилювання та песимістичні прогнози. Проте, на даний момент, послаблення національної валюти скоріше відповідає керованій логіці курсової політики, ніж свідчить про кардинальну зміну правил гри.
Про це в коментарі УНН повідомив директор Економічного дискусійного клубу, фахівець Олег Пендзин, пояснивши, чому в Україні по суті відсутній класичний валютний ринок, що лежить в основі січневого “гривневого сценарію” та які небезпеки можуть дестабілізувати державну валюту у другій половині 2026 року.
Що сталося з гривнею у другій половині січня
Незважаючи на відносно спокійний попит з боку громадян та підприємств, котирування швидко зросли: долар за короткий період часу перетнув позначку 43 грн, а євро без особливих труднощів закріпився вище 50 грн.
Подібний рух здається радше наслідком загальної зміни курсових очікувань і корекції після свят, ніж як відповідь на якийсь один “вибуховий” фактор. Після канікул ринок традиційно повертається до звичайних обсягів розрахунків, імпортери активізують закупівлі, а банки переоцінюють позиції, і цього іноді достатньо, щоб курс зрушився навіть без значного збільшення попиту.
В результаті декілька торгових днів перетворилися на помітний стрибок: долар опинився в діапазоні вище 43 грн, а європейська валюта подолала психологічну межу 50 грн, посилюючи відчуття, що ринок переключився на слабшу гривню.
“Валютного ринку немає”: що має на увазі експерт
Ключова думка співрозмовника УНН звучить категорично:
“В Україні валютного ринку немає”.
Мова йде не про те, що відсутні операції з валютою, а про те, що механізм формування курсу — не ринковий у класичному розумінні.
На організованому валютному ринку попит і пропозиція формуються через конкуренцію багатьох продавців валюти (в першу чергу експортерів) та покупців (імпортерів), а Центробанк лише згладжує надмірні коливання інтервенціями. Натомість в українських реаліях, Національний банк виконує роль єдиного головного продавця валюти на міжбанку
– пояснює Пендзин.
З цього експерт робить висновок: значна частина курсової динаміки — похідна від стратегії регулятора, а не наслідок непередбачених ринкових коливань. Це важливо враховувати, щоб розуміти: якщо регулятор контролює більшу частину пропозиції, то курс стає не стільки показником “фінансової паніки”, скільки інструментом макроекономічного управління.
Логіка державного кошторису та сезонність: чому гривня здешевлюється взимку
Олег Пендзин пов’язує зимові коливання курсу з бюджетним циклом. На його погляд, грудень і січень традиційно є періодами, коли:
- у грудні відбуваються значні бюджетні виплати, закриття актів виконаних робіт та розрахунки за тендерними контрактами;
- у січні надходження (зокрема податкові) часто нижчі через “святковий фактор”, в той же час соціальні та інші обов’язкові платежі нікуди не зникають.
У такій ситуації Міністерству фінансів вигідніший слабший курс: за умовний долар міжнародної допомоги чи інших валютних надходжень бюджет отримує більше гривні, що полегшує фінансування витрат.
Регулятор, за логікою співрозмовника УНН, може “відпускати” курс взимку, а згодом, ближче до лютого, повертатися до зміцнення гривні.
Як приклад експерт наводить січень 2025 року: тоді, за його словами, гривня здешевлювалася, а потім зміцнювалася. Теперішню ситуацію він пропонує розглядати у контексті подібної логіки.
Чи є в Україні ознаки радикальної зміни курсової політики
Директор Економічного дискусійного клубу чітко висловлює свою думку: підстав для радикальної зміни курсової політики на даний момент немає. Аргумент експерта простий: ключова гарантія 2025 року зберігається і в 2026-му.
“Мається на увазі міжнародне макрофінансове забезпечення”, — уточнює Пендзин.
Він також наголошує на закладених у держбюджеті орієнтирах середньорічного курсу (на 2025 рік і на 2026-й), але підкреслює: фактична динаміка може відхилятися, а середньорічний показник не означає, що курс увесь рік триматиметься на одному рівні.
Висновок тут скоріше технічний: сама наявність макрофінансової підтримки знижує потребу в різких девальваційних сценаріях у короткостроковій перспективі.
Що може бути з курсом у першому півріччі: базовий сценарій від експерта
Оцінка Олега Пендзина для найближчих місяців зводиться до обережного очікування стабілізації та потенційного незначного зміцнення гривні у лютому.
Він підкреслює:
“Прогноз у таких умовах не може бути точним, адже навіть за високої ролі регулятора курс залежить від багатьох змінних. Проте базова логіка така:
зимове послаблення може бути частиною керованого сценарію.
У лютому можливий відкат і часткове зміцнення, якщо не виникнуть додаткові “шоки попиту”, — зазначає експерт.
Інфляція як головний мотив: чому НБУ “тримає” гривню
Експерт-економіст наголошує: Національний банк відповідає за інфляцію, а курс є одним з інструментів її стримування. Чим міцніша гривня, тим дешевший імпорт, а отже, нижчий інфляційний тиск через імпортні ціни. Для економіки, залежної від імпорту (паливо, техніка, частина продовольства та сировини), це критично.
З цього випливає практичний висновок: навіть якщо комусь здається, що сильна гривня заважає експорту, в умовах війни та високих ризиків пріоритет інфляційної стабільності може переважати.
Урожай, війна і поведінка населення: що впливатиме на гривню в другому півріччі 2026
Найбільша невизначеність, за оцінкою Пендзина, починається після першого півріччя. Він прямо пов’язує курсові ризики з двома групами факторів.
Врожай і продовольчий баланс.
Якщо врожай буде добрим, з’являється більше можливостей для м’якшої курсової політики: внутрішні ціни на базові продукти можуть бути стабільнішими, а інфляційний ефект від дорожчого імпорту частково нівелюється.
“Якщо ж врожай гірший, регулятор, за цією логікою, буде змушений жорсткіше тримати гривню, щоб не розкручувати інфляцію”, — пояснює логіку речей економіст.
Безпекова ситуація і психологія попиту.
Тут Олег Пендзин пропонує зосередитися на типовій реакції на загострення на фронті: населення активніше купує валюту через страх, можливу міграцію та падіння довіри до нацвалюти.
“Зростання попиту саме по собі створює девальваційний тиск, а можливості НБУ залити ринок валютою не безмежні”— говорить Пендзин.
У цій же сфері експерт згадав і зовнішньополітичні ризики та “переключення уваги” партнерів на інші кризи (наприклад, “питання Гренландії”), яке теоретично може впливати на темпи та обсяги підтримки, а отже, і на курсові очікування.
Резерви НБУ як “подушка безпеки”, або Чому панікувати зарано
Щоб зменшити градус емоцій, який виникає під час обговорень про фінансове майбутнє гривні, директор Економічного дискусійного клубу звертається до обсягу міжнародних резервів НБУ, назвавши цифри на рівні 57 млрд доларів.
На його думку, це значна сума, яка дає регулятору можливість для курсового маневру та згладжування піків попиту. В той же час він визнає: резерви можна витрачати швидко, якщо одночасно зростає попит і падає зовнішнє фінансування. Але в поточних умовах саме наявність значної “подушки безпеки” зменшує ризик неконтрольованого сценарію.
Таким чином, теперішні зміни курсу не обов’язково початок обвалу. Вони можуть бути елементом керованої політики національного фінансового регулятора в межах бюджетного та інфляційного контурів.
Окрім того, у короткому періоді (перші місяці 2026 року) ключовим фактором залишається стратегія регулятора та ритм зовнішнього фінансування, а не закони “чистого валютного ринку”. А найбільші ризики переносяться у друге півріччя, де курс сильніше залежатиме від врожаю, безпеки та поведінкових факторів попиту населення.
Нагадаємо
Раніше фінтехекспертка, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, спрогнозувала, що курс долара протягом 2026 року буде знаходитися в межах 44–46 гривень за долар, з можливими короткочасними стрибками у періоди пікового попиту на валюту. За умови збереження воєнних ризиків та високих бюджетних витрат, долар може наблизитися до рівня 47–48 гривень до кінця року.
Щодо євро, то, за прогнозами Олени Сосєдки, його динаміка буде більш мінливою через вплив глобального ринку. У базовому сценарії курс євро цього року коливатиметься в межах 49–52 гривні.