Український ринок морепродуктів пристосовується до воєнних дій, відключень електроенергії та більш коштовної доставки. Обсяги споживання не знизилися, проте деякі види риби можуть стати дорожчими.
У 2026 році український покупець, ймовірно, звикне до нової реальності: певні різновиди риби поступово перетворяться з продукту щоденного вжитку на більш дорогу категорію регулярних покупок.
Головне питання полягає не в тому, чи зростуть ціни, а в тому, як швидко і хто перший “перегляне” власні гастрономічні звички: окремі споживачі, сектор HoReCa або ж самі постачальники.
Зараз український ринок морепродуктів функціонує в умовах постійного балансування між коливаннями валютного курсу, логістичними складнощами та вартістю енергоресурсів. Однак, незважаючи на війну, перебої з електропостачанням та збільшення вартості транспортування, споживання не “обвалилось”: обсяг імпорту в 2025 році майже збігся з довоєнними показниками, а різкі скачки цін відбуваються скоріше вибірково, ніж охоплюють весь асортимент одразу.
Про фактори, які впливають на остаточну вартість для покупця, про те, як підприємства пристосовуються до відключень електроенергії, і про причини потенційного подорожчання окремих видів удвічі, УНН розповів Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів Дмитро Загуменний.
Рибний кошик-2026: чому ціни стабільні, що їх дестабілізує і де “підскакує” вартість скумбрії
Український ринок морепродуктів функціонує в режимі постійної адаптації до трьох обставин, які жоден із учасників ринку не може контролювати:
- валютного курсу;
- логістики;
- енергетики.
Не дивлячись на воєнні дії, відключення електроенергії та більш коштовну доставку, значного падіння обсягів споживання, за словами Дмитра Загуменного, не відбулося.
У 2025 році обсяги імпорту в цілому були близькі до попередніх періодів, а різкі коливання цін мали скоріше вибірковий характер і стосувалися окремих найменувань.
Ключовий висновок ринку полягає в тому, що українці в цілому не відмовилися від риби як від харчової категорії. За результатами 2024 року імпорт склав 357 тис. тонн, а порівняльні показники інших років близькі до цього значення. У грошовому еквіваленті спостерігалося збільшення:
Якщо в 2024 році ми імпортували рибу на 1 млрд 80 млн доларів, то в 2025 році ця сума (склала, – ред.) 1 млрд 150 млн
– наводить конкретні цифри Загуменний.
Він пояснює, що ці цифри важливі з двох причин.
По-перше, вони свідчать, що попит не “зламався” навіть в умовах загального зменшення доходів населення та міграції.
По-друге, це пояснює “поведінку” цін: коли обсяги закупівель зберігаються, основний тиск на роздрібну вартість чинять не нестача товару, а супутні витрати та макроекономічні фактори.
Оскільки частина населення виїхала, загальний обсяг споживання в абсолютних цифрах може здаватися стабільним, але в перерахунку на одну особу середній рівень споживання може навіть трохи зрости
– зазначив експерт.
Це скоріше показник структури попиту: рибу купують ті, хто залишився, але вони намагаються не відмовлятися від цієї категорії продуктів повністю, частіше змінюючи вид або формат покупки.
Валюта – як ключовий фактор ціни на рибу та морепродукти
Ринок риби в Україні структурно залежить від імпорту: понад 90% продукції імпортується з-за кордону та купується за іноземну валюту. У такій моделі валютний курс стає основним чинником впливу на гривневу ціну, навіть якщо світова ціна на конкретну рибу майже не змінюється.
Наочний приклад, за допомогою якого Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює модель ціноутворення, – хек. Саме він протягом останніх років на світових ринках утримувався приблизно в одному ціновому діапазоні (близько 2 доларів за кілограм). Проте для українського споживача важливо не тільки те, скільки коштує риба в доларах, а й те, який саме курс діє на момент закупівлі та продажу.
Але українська гривнева ціна залежить від того, який курс у момент закупівлі та реалізації. Коли (долар коштував, – ред.) менше 40 гривень, – це одна вартість. Зараз курс піднявся до 43 – 47 гривень. Це зовсім інша ситуація для споживача
– підкреслює Дмитро Загуменний.
Він зазначає, що ціноутворення визначається об’єктивними факторами, на які компанії не мають безпосереднього впливу.
“На ціну впливають ті об’єктивні чинники, на які самі суб’єкти не впливають. Вони вже пристосовуються до реалій”, – підсумував експерт.
Серед методів адаптації, які використовують учасники ринку, – оптимізація закупівель, перегляд асортименту, робота із запасами. Крім того, вони можуть довше зберігати старі партії, щоб згладити “фінансовий шок” для покупця.
Однак, коли валютний тиск тривалий, це неминуче позначиться на роздрібній ціні для споживача.
Логістика: коли морський транспорт замінили вантажівки і як це впливає на ціну
Другий важливий фактор – транспортування. До початку повномасштабної війни значна частина великих партій перевозилася морськими шляхами, що зазвичай дешевше в перерахунку на тонну. Після 2022 року логістика суттєво змінилася: імпорт через країни ЄС, транзитні хаби та перевага автомобільного транспорту збільшили витрати.
Багато хто возив морем. Це одна вартість. Потім почалася війна. Завозити стали через Литву, через Польщу, Румунію. Вартість зростала тому, що везуть все автомобільним транспортом
– розповів у розмові з УНН Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
Додатковий тиск на логістику створювали кризові ситуації на кордоні. Коли виникали блокування і транспорт простоював у чергах на кордонах, перевізники піднімали тарифи, а бізнес отримував не тільки дорожчу доставку, а й ризик порушення холодового ланцюга та погіршення якості продукції. Навіть якщо гострі фази блокувань минули, логістика залишається вразливою до черг, вартості пального, страхування, ремонту автопарків і зміни маршрутів.
У підсумку логістична складова “впливає” на кінцеву вартість дуже просто: чим дорожче транспортування, тим менше можливостей для проведення акцій, надання знижок і стабілізації цін у масовому сегменті.
Чому відключення електроенергії також “впливають на гаманець” покупців риби
Третій фактор, який став системним для ціноутворення на рибу та морепродукти у воєнні роки, – витрати на енергонезалежність.
Риба потребує постійного “холодового ланцюга”: склади, морозильні камери, логістичні центри, магазини. Відключення електроенергії змусили ринок інвестувати в генератори та використовувати значні обсяги пального для забезпечення роботи холодильного обладнання.
“Великі гравці мають генератори. Але це теж значна складова, яка впливає на вартість продукції”, – зазначає співрозмовник УНН у коментарі.
Роздрібні мережі також закладають аналогічні витрати в свою маржу.
Дмитро Загуменний навів показовий приклад про ритейл, який добре ілюструє, чому “генераторні” витрати рано чи пізно призводять до підвищення цін.
АТБ витрачає 30 тисяч літрів (пального, – ред.) щодня. Помножте це на 60 гривень (середня вартість літра палива) і вийде величезна сума”. А далі включається стандартна логіка торгівлі: торгівельні мережі закладають свої витрати і це також впливає на кінцеву вартість для споживача
– роз’яснив експерт.
Однак, водночас варто розуміти, що ступінь впливу відрізняється залежно від моделі бізнесу. Хтось має власні складські приміщення та несе максимальні витрати на автономне забезпечення. Хтось працює за короткими схемами або на швидкому обігу, скорочуючи час зберігання. Але загальний принцип один: електроенергія та пальне стають частиною “невидимого податку” в ціні риби.
Чи було загальне зростання цін на “рибному” ринку
Не дивлячись на комплексний тиск трьох факторів, учасники ринку не спостерігають масового подорожчання всього асортименту одночасно. У більшості позицій ціни залишалися відносно стабільними порівняно з попередніми місяцями та навіть попереднім роком.
95% рибної продукції має приблизно однакову ціну, яка була і місяць тому, і пів року тому, і торік
– сказав Дмитро Загуменний.
Проте існують винятки, і вони, як правило, пов’язані зі світовими обмеженнями на вилов або змінами пропозиції в окремих видах.
Найбільш показовий приклад вибіркового подорожчання – скумбрія. Це дика риба, вилов якої регулюється квотами. Коли наукові оцінки свідчать про зменшення запасів, квоти можуть бути зменшені. З точки зору екології це логічно, але з економічної точки зору це означає меншу пропозицію і вищу закупівельну ціну.
“У зв’язку зі скороченням квот ціна скумбрії на рівні закупівель зросла майже вдвічі: приблизно з діапазону близько 3 дол./кг до рівнів, близьких до 5 дол./кг. У роздрібній торгівлі це відчувається ще сильніше, зокрема в сегменті копченої продукції, де на ціну впливають витрати на переробку, електроенергію та торгову націнку: порівняно з літнім періодом ціна могла зміститися з “300+” у зону “500+” за кілограм”, – прокоментував “кейс скумбрії” Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
При цьому економічний ефект для попиту є прогнозованим. Коли ціна скумбрії наближається до цін на дорожчі види риби, частина споживачів зменшує обсяги її придбання або шукає заміну. Це не означає зникнення попиту як такого, але призводить до переорієнтації на інші позиції.
Ринок вирівнює ситуацію, а споживач шукає заміну до кошика: український досвід
Одна з причин, чому ринок не “зривається” після кожного вибіркового стрибка цін, – здатність споживача замінювати види риби. Якщо ціна на одну позицію різко зростає, її часто можна замінити іншою, дешевшою або просто більш доступною в даний момент.
За словами Дмитра Загуменного, найпростіше це працює в сегменті білої риби, де вибір є більш широким. У ніші червоної риби можливостей для заміни менше, але і там попит може переміщатися між форматами (стейки, філе, нарізка, заморожена або охолоджена продукція).
Саме цей механізм заміщення частково “пом’якшує” наслідки цінових коливань: попит не зникає, а перерозподіляється між позиціями, підтримуючи загальні обсяги продажів.
Стабільність із залежністю від весни та курсу: скільки коштуватиме риба в найближчі місяці
Оцінки ринку щодо найближчих місяців в цілому зводяться до збереження поточних цінових рівнів, якщо не відбудеться нового різкого погіршення базових факторів.
Серед умов, які могли б зменшити тиск, називають сезонне полегшення ситуації в енергосистемі навесні та потенційне послаблення валютного тиску.
Дмитро Загуменний зазначає: якщо курс гривні повернеться ближче до 41-42 грн/дол., це може мати відчутний ефект у гривневих цінах, хоча й не миттєвий, оскільки ринок працює партіями та запасами. Окремо слід враховувати сезонність вилову: для деяких видів риби найвищі ціни спостерігаються в осінній період, тоді як у наступні сезони можливе здешевлення внаслідок поповнення пропозиції. Для скумбрії, з огляду на сезон вилову восени та взимку, сезонний фактор також може змінювати цінову динаміку, але його вплив залежить від квот і загальної пропозиції.
Роль держави у ціноутворення: чому ринок просить не регулювати його штучно
У дискусіях щодо державного регулювання учасники ринку схиляються до того, що надмірне адміністративне втручання створює перешкоди і шкодить конкуренції.
Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює: ринок риби – конкурентний. На ньому працює значна кількість суб’єктів, і саме конкуренція, на думку представників галузі, краще регулює ціни, ніж ручні обмеження, які часто мають побічні ефекти: дефіцит, “сіру” торгівлю, погіршення якості або перекладання витрат на інші компоненти ціни.
Краще, щоб державне регулювання туди не втручалося. Ринок сам все відрегулює. Там працює понад сто суб’єктів і будь-які адміністративні перепони заважатимуть
– переконаний він.
Водночас співрозмовник УНН визнає важливість загального макрофінансового стану, зокрема зовнішньої підтримки України, яка допомагає стабілізувати бюджет і, опосередковано, економічну ситуацію. Тому для покупця практичний результат полягає в тому, що асортимент на полицях загалом збережено, різкого “вимивання” товарів не відбулося.
Географія поставок і структура попиту: що залишається стабільним
Ще один фактор, що стабілізує ціни, – відносно незмінна структура імпорту та споживчих звичок. Після потрясінь 2022 року ринок поступово відновився і вийшов на певний рівень.
“Серед ключових постачальників традиційно називають Норвегію (зокрема з оселедцю та скумбрії), Ісландію, США (зокрема з минтаю) та інші країни. У структурі споживання топові позиції також залишаються приблизно тими самими з року в рік, що робить ринок більш інерційним і прогнозованим”, – пояснює для читачів Загуменний.
Це означає просту річ: щоб ціни “поїхали” вгору по всьому асортименту, потрібен або масштабний шок у базових витратах в Україні (курс, енергетика, логістика), або значний шок пропозиції на світових ринках для кількох ключових видів одночасно.
Тому рибний ринок України у 2026 році тримається не на дешевизні, а на адаптації. Базова ціна формується трьома основними складовими: валютною вартістю закупівлі, вартістю доставки та витратами на енергетичну автономність. Учасники ринку не спостерігають масового подорожчання всього асортименту, проте точкові стрибки цін можливі (і скумбрія вже стала показовим прикладом того, як квоти на вилов можуть швидко змінювати реальність на полицях магазинів).
Якщо навесні дійсно зменшиться тиск енергетичних проблем, а курс гривні послабить свій “податок на імпорт”, ринок має шанси пройти найближчі місяці без нової хвилі подорожчання.
Але імпортна “природа” рибних продуктів робить їх надто чутливими до зовнішніх і макроекономічних змін, а отже на повну й остаточну стабільність тут не варто очікувати.