Фінансова грамотність в Україні: Наскільки добре українці керують своїми грошима та що зміниться до 2030 року?

Лише третина українців здатні правильно визначити річну відсоткову ставку за кредитом, що свідчить про недостатній рівень фінансової обізнаності. У відповідь на цю ситуацію, в країні було затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності, розраховану до 2030 року.

У 2026 році фінансова грамотність набуває особливого значення для українців, стаючи одним із ключових елементів особистої безпеки. З огляду на тривалу війну, економічну нестабільність, коливання цін, ризики втрати джерел доходу та зростання кількості онлайн-шахрайств, надзвичайно важливо для громадян розуміти основи бюджетування, контролю над витратами, безпечного користування банківськими послугами, уникнення надмірних боргових зобов’язань та ефективного захисту власних фінансів.

Питаннями ефективного планування бюджету, відстеженням грошових потоків, уникненням кредитних пасток та формуванням “фінансової подушки безпеки” детально дослідило видання УНН.

Що таке фінансова грамотність і чому вона критично важлива

Фінансова грамотність — це комплекс знань, практичних навичок та стійких звичок, які дозволяють людині компетентно керувати власними доходами, витратами, заощадженнями, борговими зобов’язаннями та розуміти пов’язані з цим фінансові ризики.

Часто шлях до опанування цих навичок починається з простих, але фундаментальних запитань:

• Який обсяг коштів я заробляю?
• На що саме йдуть мої гроші?
• Яку суму я можу регулярно відкладати?
• Чи дійсно мені потрібен кредит?
• Що станеться, якщо мій дохід раптово зменшиться?

Основна мета фінансової грамотності — формування усвідомленого ставлення до грошей. Людина, яка володіє базовими фінансовими знаннями, значно менш схильна потрапляти у боргову залежність, уважніше аналізує договори, зважено порівнює умови банківських продуктів, уникає надмірних витрат одразу після отримання заробітної плати та поступово формує резервний фонд.

Рівень фінансової грамотності серед українців

Загальний рівень базової фінансової грамотності в Україні залишається на помірному рівні. Дослідження показують, що лише близько третини українців можуть коректно визначити річну відсоткову ставку за кредитом, знаючи лише його місячну ставку. Водночас, переважна більшість громадян надає перевагу витрачанню залишків коштів або їх зберіганню у готівковій формі чи на поточних банківських рахунках, уникаючи інвестиційної діяльності. Такі висновки випливають з результатів опитування, проведеного компанією Info Sapiens у червні 2025 року на замовлення громадських організацій “Український Жіночий Конгрес” та “Ощадбанку”.

За даними цього дослідження, обізнаність українців у фінансовій сфері найчастіше обмежується знанням поточного курсу валют, тоді як інші, більш складні теми, залишаються для багатьох незрозумілими.

Демографічні відмінності

• Найкращі показники фінансової грамотності демонструють громадяни віком від 30 до 39 років.
• Найнижчий рівень навичок фінансової поведінки зафіксовано серед пенсіонерів.
• Існує помітна різниця між жителями великих міст та сільської місцевості: міські мешканці демонструють вищий рівень фінансової грамотності.
• Простежується гендерний розрив: 37% чоловіків, на відміну від приблизно 25% жінок, коректно розраховують кредитну ставку.

Дмитро Савчук, директор Info Sapiens, підкреслив, що рівень фінансової грамотності є не лише відображенням базових знань, але й показником практичного доступу до фінансових ресурсів.

“Особливо помітні гендерні та регіональні нерівності: жінки мають менший досвід управління коштами, що формує замкнене коло обмежених можливостей, а мешканці сільських територій і східних областей поступаються у фінансовій обізнаності міським жителям, будучи менш забезпеченими,” – зазначив Савчук.

Інвестиційна активність та ставлення до кредитів

Інвестиційна активність українців залишається невисокою. За результатами опитування, 41% респондентів готові розглядати вкладення залишків коштів у депозити або інші фінансові інструменти. Однак, якщо гіпотетично уявити отримання значної суми, то частка тих, хто розглянув би інвестиції, зростає до 61%.

Найбільш схильними до інвестування є жителі західних регіонів та великих міст. Найменш активними у цьому плані є мешканці сіл та східних областей. При цьому жінки частіше виявляють перевагу до вкладень у нерухомість, тоді як чоловіки — до розвитку бізнесу.

Дослідження також показало, що лише половина українців у разі нагальної потреби у позиці звернулася б до банківської установи. Водночас, кожен одинадцятий респондент готовий позичати кошти у небанківських організацій або у незнайомих осіб, що значно підвищує ризик потрапити у боргову залежність.

Серед основних причин, з яких українці уникають банківського кредитування, були названі недовіра до фінансових установ, складність умов надання позик, високі відсоткові ставки та надмірна бюрократія.

Обізнаність щодо місцевих бюджетів

Рівень розуміння українцями процесу наповнення місцевих бюджетів залишається недостатнім. 69% опитаних усвідомлюють, що основними джерелами надходжень є місцеві податки та збори. Однак, серед молоді, сільських мешканців та жителів східних регіонів частіше спостерігається плутанина у цьому питанні.

Попит на фінансову освіту

Водночас, спостерігається високий попит на здобуття фінансової освіти. Зацікавленість у безкоштовних освітніх курсах висловили 53% жінок та 44% чоловіків.

Найбільш популярними темами для навчання є: відкриття власного бізнесу, ознайомлення з грантовими програмами, стратегії заощаджень та інвестицій, а також питання бюджетування на рівні громади.

Формат навчання варіюється залежно від регіону: загалом українці частіше обирають онлайн-формат. Проте, мешканці південних та східних областей частіше надають перевагу офлайн-заняттям.

Гендерні відмінності у фінансових стосунках

Окреме дослідження виявило гендерні відмінності у фінансових взаєминах всередині домогосподарств. Зокрема, 37% жінок та 27% чоловіків час від часу звертаються до свого партнера за фінансовою допомогою. Понад чверть опитаних вважають такі прохання принизливими.

“Ці дані демонструють, що рівень фінансової грамотності залишається обмеженим, проте існує чіткий запит на зміни, особливо з боку жінок та молоді. Це створює сприятливі умови для держави, бізнесу та громадських ініціатив у розробці навчальних програм, адаптованих до потреб різних груп населення,” – підсумував Савчук.

Фундаментальні принципи фінансової грамотності для кожного

Перший базовий принцип полягає у точному розумінні власних доходів та витрат. Багато людей помилково вважають, що їхні витрати мінімальні, доки не побачать підсумкову суму за місяць, витрачену на каву, доставку їжі, таксі чи дрібні покупки. Тут незамінним інструментом є ведення обліку витрат, який наочно демонструє грошовий потік. Записувати доходи та витрати можна як у звичайному зошиті, так і використовуючи спеціалізовані блокноти, доступні в книгарнях, або ж застосовуючи тематичні мобільні застосунки.

Другий принцип полягає у необхідності планування бюджету на різні періоди:

• День
• Тиждень
• Місяць
• Рік

Найпростіший спосіб структурувати витрати — це розділити їх на три категорії: обов’язкові, змінні та необов’язкові.

• Обов’язкові витрати включають платежі за житло, комунальні послуги, харчування, мобільний зв’язок, медикаменти, а також виплати за кредитами.
• Змінні витрати охоплюють транспорт, придбання одягу, побутових товарів.
• Необов’язкові витрати стосуються розваг, імпульсивних покупок та оплати підписок, якими фактично не користуються.

Третій принцип наголошує на важливості формування “фінансової подушки безпеки”, навіть за мінімальних доходів. Цей резерв призначений для покриття непередбачуваних витрат, таких як втрата роботи, хвороба, необхідність переїзду, ремонт техніки тощо.

Ідеальний варіант — поступово накопичити суму, яка покриє витрати на три-шість місяців. Починати можна з незначних сум: навіть 5–10% від щомісячного доходу допоможуть сформувати корисну звичку.

Четвертий принцип — обережне ставлення до боргових зобов’язань. Проблеми часто виникають, коли людина бере позику в мікрофінансових організаціях, використовує кредитний ліміт банківської картки або оформлює споживчий кредит, не усвідомлюючи його реальну вартість, потенційні штрафи, комісії, терміни погашення та наслідки прострочення платежів.

Тому, перед підписанням будь-якого кредитного договору, необхідно ретельно аналізувати не лише розмір щомісячного платежу, а й повну вартість кредиту.

П’ятий принцип — захист від шахрайства. Ніколи не слід передавати стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі з SMS-повідомлень або дані для входу до онлайн-банкінгу. Банки ніколи не запитують таку інформацію телефоном або через месенджери. У разі отримання повідомлень про “компенсації”, “допомогу” чи “виграші”, необхідно ретельно перевіряти цю інформацію через офіційні канали.

Як здобути фінансову грамотність з початкового рівня

Почати варто не з складних інвестицій чи модних порад у соціальних мережах, а з організації власного бюджету.

Перший крок: протягом одного місяця ретельно фіксуйте всі свої витрати.

Другий крок: проведіть підрахунок регулярних платежів. Часто саме вони непомітно “з’їдають” значну частину доходу. До таких платежів належать:

• Послуги мобільного зв’язку
• Доступ до Інтернету
• Оплата підписок
• Страхові внески
• Платежі за розтермінування

Після цього необхідно поставити собі запитання: без чого я справді не можу обійтися, а від чого можна відмовитися заради економії.

Третій крок: розробіть простий бюджет на наступний місяць. Він має складатися з трьох основних частин: необхідні витрати, резервний фонд (заощадження) та особисті витрати. Навіть за невеликого доходу, важливо виділити хоча б мінімальну суму на створення резерву. Фінансова дисципліна формується не тоді, коли грошей багато, а коли з’являється стійка звичка планувати.

Четвертий крок: розберіться з наявними боргами. Необхідно скласти перелік усіх кредитів, розстрочок, позик, вказавши суму заборгованості, відсоткові ставки, обов’язкові платежі та терміни їх погашення. Найвигідніше погашати найдорожчі кредити в першу чергу. Якщо виплати стають непосильними, варто зв’язатися з кредитором для обговорення реструктуризації боргу.

П’ятий крок: навчіться розрізняти достовірну фінансову інформацію від “фінансового шуму”. Інформацію з Інтернету завжди слід ретельно перевіряти: хто її надає, чи має ця особа професійну репутацію, чи не намагається вона продати “унікальний курс” або запропонувати “гарантований заробіток”. У сфері фінансів обіцянки швидкого збагачення, як правило, є тривожним сигналом.

Універсальні правила фінансової грамотності

Перше правило: витрачайте менше, ніж заробляєте протягом місяця. Якщо ваші витрати стабільно перевищують доходи, жодна мікропозика чи кредитний ліміт від банку не вирішать цю проблему.

Друге правило: завжди спочатку “платіть” собі. Це означає відкладати частину доходу одразу після його отримання. Автоматичний переказ коштів на окремий накопичувальний рахунок допоможе зробити заощадження регулярною звичкою.

Третє правило: утримуйтеся від кредитування речей, які швидко втрачають свою цінність або не є життєво необхідними. Техніка, лікування чи освіта можуть бути виправданими витратами, якщо людина усвідомлює свої фінансові можливості. Однак, кредит на імпульсивні покупки, відпустку або предмети розкоші часто лише відтерміновує фінансові проблеми.

Четверте правило: поставте перед собою чітку фінансову мету. Це може бути формування резервного фонду, накопичення на освіту, придбання житла, ремонт, переїзд або пенсійні заощадження. Ціль має бути конкретно визначеною за вартістю та мати орієнтовний термін досягнення.

П’яте правило: регулярно переглядайте свої фінансові рішення. Кожні кілька місяців варто аналізувати банківські тарифи, умови депозитних програм, страхові поліси, витрати на телекомунікаційні послуги, підписки та чинні кредити.

Рекомендації з фінансової грамотності для різних вікових груп в Україні

Дітям фінансову грамотність найкраще пояснювати в ігровій формі. Крім того, важливо:

• Виділяти кишенькові гроші.
• Дозволяти самостійно здійснювати невеликі покупки.
• Допомагати накопичувати на бажану річ.
• Обговорювати різницю між “хочу” та “потрібно”.

Підліткам слід розповісти про:

• Принцип роботи банківських карток.
• Особливості онлайн-платежів.
• Різновиди шахрайських схем та методи захисту від них.
• Чому не завжди варто піддаватися впливу реклами.
• Небезпеку кредитів та розстрочок.

Окрему увагу слід приділити критичному ставленню до пропозицій “легкого заробітку” в Інтернеті. Підліткам важливо усвідомлювати, що за такими пропозиціями часто стоять злочинні схеми, пов’язані з наркобізнесом, або дії спецслужб інших країн, які використовують молодь для деструктивної діяльності.

Молодим дорослим необхідно навчитися ефективно планувати свій перший стабільний дохід. Саме цей період визначає формування фінансових звичок, які можуть як допомагати, так і перешкоджати в майбутньому. Важливо уникати зайвих боргів, формувати резерви та інвестувати у власну освіту та професійний розвиток.

Людям середнього віку варто зосередитися на балансуванні між поточними витратами, утриманням родини, страхуванням, здійсненням великих покупок та довгостроковими накопиченнями. За наявності кредитів або фінансових зобов’язань перед родичами, бюджет має враховувати не лише бажання, а й потенційні ризики.

Людям старшого віку особливо важливо забезпечити безпеку своїх фінансів, уникати сумнівних інвестиційних пропозицій, ретельно перевіряти інформацію про соціальні виплати, не передавати дані своїх платіжних карток стороннім особам та мати чіткий план регулярних витрат.

Ресурси для здобуття фінансової грамотності в Україні

В Україні було затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її головна мета — допомогти громадянам глибше зрозуміти принципи функціонування грошей, фінансових послуг, заощаджень, кредитів, інвестицій та інших фінансових інструментів.

Цей документ має на меті сприяти тому, щоб люди впевненіше приймали фінансові рішення, ефективніше планували власний бюджет, відповідальніше користувалися банківськими та іншими фінансовими послугами, а також уникали необдуманих витрат та фінансових ризиків.

Розробкою Стратегії займалися декілька ключових державних установ: Національний банк України, Міністерство освіти і науки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації та Офіс з розвитку підприємництва та експорту.

Одним із пріоритетних напрямків Стратегії є формування цілісної системи фінансової освіти в Україні. Це передбачає злагоджену співпрацю між різними державними органами, освітніми закладами, фінансовими установами та іншими зацікавленими сторонами, замість фрагментарних дій, що часто трапляється у державній політиці.

Раніше програми з фінансової грамотності були переважно орієнтовані на дітей та молодь, оскільки саме ці групи демонстрували найнижчий рівень фінансових знань. Тепер увага планується приділяти також дорослим громадянам, підприємцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та людям похилого віку.

Робота над Стратегією розпочалася ще у червні 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення Росії, її реалізацію тимчасово призупинили у березні 2022 року, а відновили у вересні 2023 року.

Під час розробки документа Україна враховувала міжнародний досвід, зокрема рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і підходи Міжнародної мережі фінансової освіти, до якої входить Україна.

Стратегія була затверджена відповідними рішеннями установ-розробників. Національний банк України затвердив її рішенням Правління НБУ від 12 квітня 2024 року, а у вересні 2025 року до документа було внесено зміни.

У зв’язку з цим, в Україні реалізується низка проєктів та вже запущено декілька інструментів для підвищення фінансової грамотності населення. Наразі українці можуть скористатися такими ресурсами:

• Центр фінансових знань “Талан” (проєкт Національного банку України у сфері фінансової грамотності): https://talan.bank.gov.ua/
• Матеріали Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalna-strategiya-rozvitku-finansovoyi-gramotnosti-v-ukrayini-do-2030-roku
• Вебсайт з фінансової грамотності “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua/
• Навчально-методичні матеріали для викладання у школах предмета “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/pidruchnyky.html
• Курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають предмет “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/study.html

Нагадаємо

Раніше ми інформували про плани щодо запровадження навчання фінансовій грамотності у старших класах шкіл.

Порада від АіФ UA:

Ця інформація є надзвичайно корисною для кожного українця, оскільки надає чітке розуміння поточного стану фінансової грамотності в країні та окреслює шляхи її покращення. Ознайомлення з основними принципами та порадами допоможе вам уникнути поширених помилок, зберегти власні кошти та приймати зважені фінансові рішення, що є особливо актуальним в умовах економічної нестабільності.

Джерело