“Сила Сибіру-2” позаду: Путін не домовився з Китаєм про газ, попри поступки у ціні
Під час свого чергового візиту до Пекіна, який став 25-м за час президентства, Володимир Путін не зміг досягти ключової мети – фінальних домовленостей щодо амбітного проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”. Це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Ключові аспекти провалу переговорів
За інформацією української розвідки, цей візит, п’ятий від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, не приніс бажаного результату щодо проєкту газогону, який обговорюється вже понад десятиліття. Речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив відсутність прогресу “неузгодженими нюансами”.
Основна мета, заради якої Москва роками веде переговори, – газопровід “Сила Сибіру-2” – знову залишилася невизначеною.
– повідомили у СЗРУ.
Проєкт “Сила Сибіру-2” мав на меті суттєво збільшити обсяги поставок російського газу до Китаю, довівши їх до 100 мільярдів кубометрів щорічно. Однак, попри підписання 42 документів за підсумками візиту, більшість з них мають лише декларативний чи рамковий характер, не несучи конкретних зобов’язань.
Інвестиційний розрив
Розвідка також звернула увагу на невідповідність заявлених російською стороною цифр щодо спільних інвестиційних проєктів із КНР реальним обсягам фінансування. Хоча заявляється про 89 проєктів на суму понад 200 мільярдів доларів у рамках двосторонньої міжурядової комісії, фактично за весь час було профінансовано лише близько 20 мільярдів доларів – вдесятеро менше.
Згідно з даними СЗРУ, реальне фінансування спільних інвестиційних проєктів становить лише близько 20 мільярдів доларів, що значно менше за озвучені цифри.
– зазначено у повідомленні.
На додаток до цього, Москва намагалася отримати від Пекіна допомогу у вигляді чипів для штучного інтелекту, а також фінансування транспортних проєктів, що ведуть до Ірану та Афганістану. Переговори передували навіть зниженню ціни на газ для Китаю до мінімального рівня за останні шість років.
Візит Путіна до Сі Цзіньпіна відбувся не як зустріч рівних партнерів, а радше як звернення прохача.
– підкреслили у СЗРУ.
Китай, як зазначають українські розвідники, продовжує розглядати Росію перш за все як джерело доступної сировини, енергетичних ресурсів та транзитної інфраструктури.
Падіння товарообігу
Окремо Служба зовнішньої розвідки наголосила на тенденції до зниження товарообігу між Російською Федерацією та Китайською Народною Республікою. За оперативними даними, у 2025 році обсяги торгівлі між країнами скоротилися: у юанях – приблизно на 6,5%, а в доларовому еквіваленті – на 6,9%. Китайський експорт до Росії зменшився майже на 10%, тоді як імпорт російської сировини знизився на 3,4%.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточної економічної та геополітичної ситуації. Для України це означає потенційне послаблення позицій Росії на світовій енергетичній арені, що може вплинути на її фінансові можливості для ведення війни. Крім того, зменшення товарообігу між двома великими гравцями може свідчити про глобальні економічні зрушення, за якими варто уважно стежити.