Глобальна група науковців ідентифікувала рідкісну екзопланетну систему, де тверда планета розміщена далі від материнської зорі, ніж її газоподібні компаньйони. Дана конфігурація ігнорує загальноприйняті моделі космічної еволюції.
Інтернаціональний колектив дослідників, використовуючи космічний телескоп Хеопса, зафіксував аномальну екзопланетну систему, організація якої йде врозріз із загальноприйнятими уявленнями про космічну еволюцію. Навколо зорі LHS 1903, яка знаходиться на відстані 117 світлових років від нас, обертаються чотири тіла, порядок їх розташування спантеличує фахівців: кам’яниста планета віддалена від зірки більше, ніж її газові супутники. Про це інформує Reuters, повідомляє УНН.
Деталі
Традиційно планети, що формуються поряд із зорею, є невеликими та скелястими через високу температуру, у той час як газові гіганти виникають у більш прохолодних зовнішніх зонах. Однак у системі LHS 1903 внутрішня планета є твердою, наступні дві – газовими “міні-нептунами”, а четверта знову виявляється міцною “суперземлею”.
Принцип утворення планет стверджує, що планети, що знаходяться біля своєї зорі, повинні утворюватися малими та кам’янистими, з невеликою кількістю газу чи льоду або без них взагалі. Це пояснюється тим, що дане середовище є надто розпеченим, щоб підтримувати суттєвий обсяг газу чи льоду, і будь-які атмосфери, що зароджуються, імовірно, зникають через випромінювання від їхньої зорі. І навпаки, вважається, що планети на більших відстанях одна від одної будуються в більш холодних областях з великою кількістю газу та льоду, що створює збагачені газом світи з великими атмосферами. Ця система ставить це під питання, показуючи нам кам’янисту планету за межами планет, насичених газом
– пояснив провідний автор дослідження Томас Вілсон з Університету Ворвіка.
Вілсон описав дане відкриття як “систему, сформовану зсередини назовні”, що робить її унікальним випадком серед понад шести тисяч вже відомих екзопланет.
Компактність та особливості об’єктів
Усі чотири планети системи LHS 1903 розташовані дуже близько до своєї материнської зорі – навіть найбільш віддалена з них знаходиться ближче до зірки, ніж Меркурій до нашого Сонця. Це зумовлено тим, що сама зірка є червоним карликом, який на 50% менш масивний за Сонце. Дві скелясті планети у цій системі належать до типу суперземель, маючи вагу в кілька разів більшу за земну, а газові світи класифікуються як міні-Нептуни.