## Енергетична система України: літня стабільність під загрозою дефіциту потужності Літній сезон 2026 року розпочався для української енергосистеми відносно спокійно, проте експерти б’ють на сполох: існує реальна загроза дефіциту потужності, який може сягнути 2,4 ГВт. Цей прогноз зумовлений плановими ремонтами на атомних електростанціях та постійною небезпекою нових ворожих атак. 
Стан енергосистеми на початку літа
Перший літній місяць 2026 року українська енергетика пройшла в умовах балансування між власною генерацією, імпортом, ремонтними роботами та загрозою нових атак. Хоча теплий період року традиційно знижує навантаження на систему завдяки вищій генерації сонячних електростанцій та відсутності потреби в опаленні, це не усуває ризиків виникнення дефіцитів, особливо в пікові години споживання чи в окремих регіонах. Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro, оцінює проходження першого літнього місяця як “непогане”. За її словами, виявлені відключення мали переважно локальний характер і були пов’язані з атаками або аварійними ситуаціями, які енергетики оперативно усували. Однак Олег Попенко, експерт у галузі енергетики та голова Спілки споживачів комунальних послуг, наголошує на більш складній картині. Він зазначає, що навіть за наявності певної кількості електроенергії в системі, це не гарантує її стабільне постачання по всій країні. Частина генераційних потужностей втрачена, інші перебувають на ремонті, а мережева інфраструктура в багатьох областях пошкоджена або перевантажена. Попенко пояснює, що поточне покриття пікових навантажень забезпечується не лише вітчизняною генерацією, а й значним імпортом електроенергії. Україна отримує енергію з Молдови, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі, причому найбільші обсяги надходять зі Словаччини та Угорщини. Однак імпорт не може повноцінно компенсувати втрату української маневрової генерації, особливо з огляду на зростання споживання в самій Європі під час спеки.
“На цьому фоні Євросоюз не в змозі повністю закрити наші потреби по електроенергії”, – констатує Попенко.
Генерація та потужності: що має Україна
Українська енергосистема базується на атомній, тепловій, гідро- та відновлюваній генерації. АЕС забезпечують базове виробництво, проте не є гнучким інструментом для швидкого покриття пікових навантажень. Для цього необхідні Теплові електростанції (ТЕС), Теплоелектроцентралі (ТЕЦ), Гідроелектростанції (ГЕС) та Гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС). Саме ці потужності найбільше постраждали від атак, хоча й є найнеобхіднішими в години різкого зростання споживання. Дар’я Орлова зазначає, що атомна генерація намагається оптимізувати ремонтні графіки, щоб забезпечити максимальну стабільність роботи в періоди найвищих температур.
“Атомна генерація оптимізувала свої ремонти таким чином, щоб стабільніше пройти літо і працювати більшим складом у періоди найбільшої спеки”, – каже вона.
Водночас, ремонтна кампанія на АЕС залишається одним із чинників, що зменшують пропозицію електроенергії на ринку, причому пік ремонтів припадає саме на червень-липень.
“Липень — це буде пік ремонтної кампанії на атомних електростанціях. Відповідно, скорочується загалом пропозиція електроенергії на ринку, притому, що в цей же момент зростає споживання”, – пояснює аналітикиня.
Олег Попенко звертає увагу не лише на обсяги виробництва, а й на обмежені можливості передачі електроенергії до споживача.
“Проблема в іншому: навіть при наявній генерації атомних станцій її потрібно чимось передавати до споживача. Зараз ми повинні говорити також і про можливість її передати”, – зазначає він.
Теплова та гідрогенерація: найскладніша ситуація
Найбільш критичною експерти називають ситуацію з тепловою та гідрогенерацією. ТЕС та ТЕЦ багаторазово зазнавали ударів з боку російських дронів та ракет. Частина об’єктів зруйнована, частина пошкоджена, а деякі працюють після ремонтів або з обмеженнями. Орлова підтверджує, що ремонтні роботи тривають не лише на АЕС, але й на теплових станціях, часто це аварійно-відновлювальні роботи після зимових пошкоджень.
“Ремонтна кампанія триває і на інших об’єктах генерації, зокрема на теплових електростанціях і теплоелектроцентралях. Причому це, як правило, аварійно-відновлювальні ремонти після пошкоджень цієї зими, і, відповідно, теж не всі потужності нам зараз доступні”, – зауважує Орлова.
Попенко характеризує стан теплової генерації як один із найпроблемніших:
“За тепловою генерацією – це величезна купа проблем. У нас більшість теплових електростанцій зруйнована”.
Гідроелектростанції також відіграють ключову роль у балансуванні енергосистеми, але перебувають під постійною загрозою атак. Втрата Каховської ГЕС стала значним ударом для системи. Інші ГЕС також ризикують зазнати нових ударів або вже працюють після пошкоджень.
“Також у нас є важливий фактор – це гідроелектростанції. На жаль, вони найчастіше зараз, я так спостерігаю, під ударом ворога, особливо в Запоріжжі, в більш східних регіонах, якщо дивитися від Києва. А вони – важливі для енергосистеми, тому що покривають пікове навантаження”, – пояснює Орлова.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг додає, що значна частина гідрогенерації обмежена в доступі.
“Більшість гідрогенерації у нас або не працює, або перебуває на капітальному ремонті”, – каже він.
#### Відновлювана енергетика: потенціал та обмеження У літній період відновлювана енергетика, особливо сонячні електростанції (СЕС), відіграє помітнішу роль, забезпечуючи балансування системи вдень. Дар’я Орлова підкреслює, що сонячна генерація допомагає Україні в денні години, а іноді навіть створює можливості для експорту електроенергії.
“Зараз дуже важливу роль відіграють відновлювані джерела енергії. У нас достатньо сонячних електростанцій, активно будуються вітрові електростанції. І сонце зараз у денні години, коли воно виробляється, займає певну частку навіть в енергетичному балансі. І саме через сонячну генерацію ми можемо навіть експортувати електроенергію”, – зазначає вона.
Однак Олег Попенко висловлює більш критичну думку, наголошуючи на обмеженому потенціалі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через стан мереж. Деякі об’єкти розташовані на тимчасово окупованих територіях або пошкоджені внаслідок обстрілів. Основна проблема полягає в технічній неможливості передати вироблену електроенергію кінцевому споживачеві.
“Проблема в тому, що у нас не вистачає мереж, щоб передати цю електроенергію до кінцевого споживача. Ми платимо за цю електроенергію, але споживач її не бачить”, – пояснює експерт.
Він також нагадує, що минулого року Україна сплатила значні кошти за електроенергію з ВДЕ, яка не була спожита через проблеми з її передачею.
“Ми минулого року заплатили 2 млрд грн за електроенергію, яку ніхто не споживав, тому що ми не могли її передати до кінцевого споживача”, – говорить Попенко.
Таким чином, ВДЕ можуть бути частиною розв’язання проблеми дефіциту, але не можуть повністю замінити традиційну генерацію. Для повноцінного ефекту необхідні розвинені мережі, системи накопичення енергії, правильне розміщення нових потужностей та можливість балансування системи ввечері. ### Підготовка до випробувань: ремонти та захист мереж Підготовка до наступного опалювального сезону включає комплекс заходів: ремонт генераційних потужностей, відновлення підстанцій, посилення захисту енергетичних об’єктів, накопичення необхідного обладнання, підготовку мереж до пікових навантажень та розвиток розподіленої генерації. Орлова наголошує на важливості захисту не лише генераційних об’єктів, а й об’єктів оператора системи передачі “Укренерго” та місцевих обленерго.
“Тут треба не тільки про генерацію сказати, а й про об’єкти Укренерго, це оператор системи передачі, і об’єкти місцевих обленерго та їхній захист. Якщо Укренерго і місцеві обленерго забезпечують захист своїх підстанцій, то, звичайно, ситуація системи буде кращою”, – зазначає аналітикиня.
Генераційні компанії також адаптували системи захисту, враховуючи тип зброї, яку застосовував ворог під час попередніх атак.
“Вони бачили, які є удари, яка використовується зброя, і також свій захист підлаштовували, щоб запобігти найбільш негативним наслідкам ударів”, – додає Орлова.
Олег Попенко вважає, що висновки з попередніх атак були зроблені, але їх недостатньо.
“Частково висновки зроблені. Все ж таки, якщо повернутися до 2022 року, тоді було вирішено будувати укриття для підстанцій. Але чи зробили висновки повністю — мені складно сказати, бо я не бачу цього. Ми не розв’язали питання з повноцінним укриттям наших об’єктів передачі електроенергії та розподілу. Ми не розв’язали проблеми зі збитковістю і з управлінням найбільш важливих енергетичних об’єктів. У нас є величезні проблеми з фінансуванням, не вистачає газу, є проблеми з імпортом газу”, – констатує експерт.
Розвиток децентралізованої генерації та систем накопичення енергії є важливим напрямком для підвищення енергостійкості, особливо для промисловості, яка прагне зменшити залежність від централізованої мережі.
“Багато хто почав активно розвивати децентралізовану генерацію, будувати нові, менші об’єкти. Особливо це актуально для промисловості, коли вони будують газову генерацію. Так, це може бути недешево в плані виробництва електроенергії, тому що газ вони зараз закуповують на ринку, але вони обирають бути більш енергетично незалежними”, – відзначає Орлова.
За її словами, зростає інтерес до систем накопичення енергії, які можуть допомогти балансувати систему між денним профіцитом сонячної генерації та вечірнім піком споживання.
“Такий бум зараз спостерігається на системи накопичення енергії. Це класна історія і для літа, тому що в батарейку фактично можна закачати електроенергію, яка вироблена вдень, у профіциті, а згодом використати її ввечері, коли сонце заходить, але попит на електроенергію зростає”, – пояснює експертка.
Офіційні позиції та рекомендації
Офіційні позиції “Укренерго” та Міненерго залишаються обережними. “Укренерго” закликає споживачів слідкувати за повідомленнями обленерго, переносити використання потужних електроприладів на денні години та зменшувати споживання ввечері. Міненерго акцентує на відновленні пошкодженої генерації, міжнародній допомозі, постачанні енергообладнання, розвитку розподілених потужностей та захисті критичних вузлів. Уряд планує повернути частину пошкоджених потужностей у роботу та будувати нову генерацію ближче до споживача. Дар’я Орлова вважає, що для зменшення навантаження на систему необхідні системні рішення щодо тарифів та приладів обліку, які б стимулювали споживачів зменшувати використання електроенергії в пікові години. Вона пропонує розглянути можливість впровадження тризонних лічильників з диференційованими тарифами.
“Я би говорила про перехід, можливо, навіть до трьохзонних лічильників: вночі електроенергія дешевша, вдень вона така ж, як і по тарифу, а в пікові години, це ранковий і вечірній пік, вона з якимось коефіцієнтом дорожча. І ця грошова історія більше стимулює людей економити електроенергію в пікові години”, – зазначила вона, додавши, що такі реформи потребують часу.
Олег Попенко підсумовує, що плани держави слід оцінювати з урахуванням реальних обмежень.
“Проблем вистачає. Але ми бачимо позитивний рух в окремих напрямках і бачимо його відсутність в інших”, – зазначив він.
Нагадаємо, що раніше УНН писав про очікуваний дефіцит енергії до 2,4 ГВт влітку через атаки РФ та ремонти АЕС. При спеці та нових руйнуваннях нестача потужності може сягнути 40%.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація надзвичайно важлива для кожного українця, адже вона стосується стабільності електропостачання. Розуміння поточного стану енергосистеми, потенційних загроз та рекомендацій щодо споживання допоможе вам краще підготуватися до можливих перебоїв та раціональніше використовувати електроенергію, що сприятиме загальній стійкості країни.
Джерело