У парламенті працюють над поновленням публічних відборів на державні посади, які були припинені через військовий стан. Дане питання є важливим для отримання 50 млрд євро від Євросоюзу та попередження корупційних діянь.
Проблема публічних відборів на державні посади в Україні знов привернула увагу – і не лише через обговорення з міжнародними партнерами, а й через низку резонансних кадрових рішень в стратегічних відомствах. Дотепер спосіб до призначень керівників держорганів лишається непослідовним: замість єдиного стандарту прозорості влада нерідко вдається до окремих “перезавантажень” певних структур, пише УНН.
Через військовий стан, оголошений у звʼязку з повномасштабним вторгненням рф в Україну, обовʼязковість проведення прозорих відборів на державні посади відсутня. Його анулювали на початку повномасштабної війни з міркувань безпеки. Однак можливість прозорих призначень залишається – відбори законодавчо не заборонені, і в кожному випадку приймається індивідуальне рішення.
Подібний підхід утворює небезпечний приклад, коли конкурс як механізм очищення та зміни існує, проте лише там, де вже трапився репутаційний або корупційний провал.
Одиничні рішення замість системної моделі
Як роз’яснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги стосовно обов’язкового проведення відборів немає, а зміни відбуваються частково.
Приміром, за словами народної депутатки, відбори призначають у випадках гучних інцидентів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівництва Державної митної служби. Також, за її словами, зараз обговорюється можливість оголошення відбору з обрання очільника Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, вимога здійснення відкритих відборів на керівні посади в держорганах лишається важливою.
Я думаю, що вона потрібною була, є та буде. І не варто було припиняти ці відбори, хоч я розумію, що відбори теж мають власні недоліки, і їх доволі багато. Ось як виявилось, що незначна кількість подалась на відбір голови митної служби, і не факт, що подаються ті, які заслуговують на цю посаду. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки ретельно кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– зазначила нардепка у коментарі УНН.
Повернення відборів – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове поновлення відборів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет наразі працює над проєктом закону № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення відборів та вдосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент мав можливість його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює точні строки для поновлення відборів на посади державної служби категорій “А/Б/В” та кінцеві строки перебування на таких посадах, на які призначення були здійснені без відбору під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого вибору на базі професійності.
Шуляк переконана, що поновлення публічних відборів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Тому що за подібної умови стає менше місця для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на вибір на топ посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує піднесення професійності комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні відбори.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення очільника через відбір
Як писав раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення прагнуть проштовхнути в ручному режимі без відбору, вочевидь розуміючи, що невдовзі прозорий відбір стане обовʼязковим.
Попереднього керівника Державіаслужби Олександра Більчука було звільнено восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець знехтував наявністю в Україні сертифікованих підприємств, спроможних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни рф проти України. Його вибір зупинився на офшорній структурі, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного та цілеспрямованого нищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх лишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти стверджують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль рф. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно запевнив у відсутності перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім вже за пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення рф на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як роз’яснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та наразі віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті відбори на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове полегшення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати тривалу практику ручних призначень. Якщо відбір застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення, яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професійності керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати відбори на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без відбору лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення приймається завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий відбір має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.