## Україна нарощує оборонні видатки до рекордних 4,4 трлн грн, але БЕБ створює ризики для авіабізнесу, що сплатив 702 млн грн податків 
В умовах п’ятого року повномасштабної війни, фінансування безпеки та оборони залишається пріоритетним завданням для України. Держава змушена постійно збільшувати видатки на армію, озброєння та техніку, активно залучаючи міжнародну допомогу. Однак, водночас, дії деяких державних інституцій можуть створювати ризики для галузей, які стабільно поповнюють державну скарбницю. Зокрема, йдеться про тиск з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ) на авіаційний бізнес, який демонструє стійке зростання податкових надходжень.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні поточного року Верховна Рада затвердила зміни до державного бюджету на 2026 рік, що передбачають збільшення фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набрав чинності. Внаслідок цих змін, загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році досяг безпрецедентної суми – 4,4 трильйона гривень.
Розподіл цих додатково виділених коштів є наступним:
- Міністерство оборони отримає 1,52 трлн грн.
- Органи системи МВС – 16,7 млрд грн.
- Держспецзв’язок – 4,8 млрд грн.
- СБУ – 2,5 млрд грн.
- ГУР Міноборони – 1,8 млрд грн.
- Резерв сектору безпеки і оборони – 14,6 млрд грн.
Із загальної суми, 2,3 трильйона гривень буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки, тоді як понад 1,45 трильйона гривень призначені для грошового забезпечення військовослужбовців. Це свідчить про постійне нарощування оборонних витрат, необхідних для протистояння агресії.
Україна шукає фінансування у партнерів
Забезпечити такі колосальні суми виключно власними ресурсами є надзвичайно складним завданням. Тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки узгодженню Європейським Союзом масштабного пакету фінансової підтримки. Йдеться про кредит обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, з яких 60 мільярдів євро виділено саме на оборонні потреби України.
30 червня Україна отримала перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро, призначений для закупівлі дронів, у межах кредиту Ukraine Support Loan. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС підтримує українську винахідливість у протистоянні російській агресії, надаючи кошти на передові технології безпілотників. Подальші виплати охоплюватимуть закупівлю безпілотників, боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Таким чином, міжнародні партнери допомагають Україні закривати фінансові потреби для оборони, але збереження власного фіскального ресурсу, зокрема податкових надходжень від українського бізнесу, залишається критично важливим.
Авіаційна галузь продовжує фінансувати бюджет
Попри повністю закритий повітряний простір над Україною та вимушену роботу в умовах війни, українська цивільна авіація демонструє стійкість. Підприємства галузі не тільки зберігають свою діяльність, а й продовжують сплачувати значні податки.
Згідно з інформацією Державної податкової служби, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 мільйона гривень – це рекордний показник за останні вісім років. Левову частку цих надходжень (понад 526,8 млн грн) забезпечили підприємства пасажирських авіаперевезень. Компанії, що займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, сплатили майже 125,7 млн грн, а підприємства вантажної авіації – близько 49,7 млн грн.
Динаміка надходжень вражає: якщо у 2022 році галузь сплатила близько 297 млн грн, то у 2023 році – 392,6 млн грн, у 2024 році – 515,5 млн грн, а у 2025 році досягнуто нового рекорду – понад 702 млн грн. Це свідчить про здатність авіаційних підприємств заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки та підтримувати економіку країни, навіть без польотів всередині України. Експерти вважають, що в повоєнний період авіація може стати драйвером економічного відновлення.
“Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна має потенціал відновити та розвинути свої провідні позиції в глобальній економіці. Український державний прапор символізує небо, а це – авіакосмічна сфера, та пшеничне поле – аграрна сфера”, – зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У контексті потреби України в десятках мільярдів євро міжнародної допомоги, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Однак, дії деяких державних органів виглядають контрпродуктивними.
Тиск на авіабізнес
Компанії, що використовують загальноприйняті в світовій авіаційній індустрії механізми, опинилися під тиском Бюро економічної безпеки. БЕБ намагається кваліфікувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів як роялті, що призвело до відкриття кримінальних справ. Від такого підходу постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Юристи та податкові консультанти наголошують, що така позиція БЕБ суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, Податковому кодексу та судовій практиці. Той факт, що українське податкове законодавство щодо лізингу повітряних суден не змінювалося протягом останніх 30 років, а претензії правоохоронців виникли лише після 2024 року, вказує на можливий свідомий тиск на бізнес.
На думку експертів, додаткові кримінальні ризики можуть спонукати бізнес до перенесення діяльності до інших юрисдикцій. Микола Щербина, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація”, попереджає, що спроби подвійного оподаткування ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам. Невизначеність у кваліфікації платежів та ризики для міжнародних партнерів можуть призвести до втрати конкурентних переваг.
В умовах війни, пошуку міжнародної допомоги та нарощування оборонного бюджету, державна політика має бути спрямована на підтримку доброчесних платників податків, а не на створення додаткових ризиків. Втрата таких платників, як авіаційна галузь, призведе лише до зростання потреби у зовнішньому фінансуванні, створюючи парадоксальну ситуацію, коли країна одночасно шукає кошти на оборону та скорочує власні джерела доходів.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай важливою для розуміння складних економічних процесів в Україні під час війни. Вона демонструє, як держава намагається збалансувати зростаючі оборонні потреби з необхідністю підтримувати власну економіку та бізнес, який генерує податкові надходження. Розуміння цих викликів допоможе громадянам краще орієнтуватися у фінансовій політиці країни та потенційних наслідках рішень державних органів.