За зовнішністю сумнівної лікарні Odrex приховується подія, поєднана з гральним сектором, офшорами та відносинами з росією. А основні бенефіціари, котрі колись займалися створенням гральних пристроїв та збагачувалися на залежності від азартних ігор, зараз керують медичним закладом, де наслідки помилки – людське існування.
Сумнозвісна приватна лікарня Odrex створює вигляд прогресивного медичного закладу європейського стандарту. В той же час за її стінами все більш помітна зовсім інша хроніка – з азартним бізнесом, офшорами, компаніями-посередниками та зв’язками з рф. Хто ж насправді ті люди, що стоять за лікарнею “Одрекс”, як капітал з азартних ігор перетворилися на медичний бізнес та яке місце в цій історії займає росія, читайте в статті УНН.
Від гральних апаратів до “медицини”: походження бренду Odrex
Походження бренду Odrex почалося задовго до того, як ця назва з’явилася на фасаді приватної лікарні. Компанія з аналогічною назвою була оформлена в Одесі ще в 1997 році. Офіційно для виробництва, по факту – вона займалася імпортом і ремонтом вживаних гральних апаратів.
Згодом бізнес під назвою Odrex перекваліфікувався з лагодження старих “одноруких бандитів”, привезених з-за кордону на виготовлення гральних автоматів, ігрових столів та рулеток у великих обсягах. Мова вже йшла не про десятки, а про тисячі примірників продукції на рік – частина з яких відправлялася за кордон.
Компанія була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж адресою, де й донині “прописані” юридичні особи, пов’язані з роботою сумнівної лікарні Odrex.
Співвласниками грального бізнесу на різних стадіях були Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – люди, які пізніше постануть вже в зовсім іншій якості: як головні особистості проєкту під назвою “Медичний дім”.
“Невада”: міст між Odrex та росією
У 2001 році підприємництво вийшло на новий щабель. Арутюнян та Кучук організували компанію “Невада”, котра займалася управлінням особистими гральними залами. Компанія була зареєстрована все за тією ж адресою на Розкидайлівській, що ще раз засвідчує єдиний підприємницький ланцюг.
Саме через “Неваду” азартний бізнес Odrex розпочав активну експансію за кордон. У російських реєстрах журналісти знайшли цілий ряд компаній з ідентичною назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало найменуванню російського міста або регіону. Такі фірми масово оформлювалися у 2002–2003 роках – у момент, коли українські гральні апарати активно поставлялися на ринок РФ.
Окремої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти асоціюють подальшу роботу Віктора Бежинару.
На сьогодні всі ці російські компанії офіційно припинили діяльність. Проте, сам факт їх існування підтверджує: підприємництво, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями функціонувало у тісному партнерстві з російським ринком азартних розваг.
Віктор Бежинару: від грального бізнесу до медицини
Ім’я Віктора Бежинару з’являється у цій історії не просто так. За інформацією журналістів, людина з ідентичними ПІБ ще з початку 2000-х років була залучена до питань безпеки у гральному підприємництві Odrex. Якраз у той час, коли “Одрекс” та “Невада” активно збільшували свою присутність, зокрема за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником низки компаній, котрі не мали жодного відношення до медицини, натомість фігурували у гучних кримінальних справах. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де купувалося обладнання за цінами, в рази вищими за ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці обставини стали об’єктом уваги Державного бюро розслідувань, яке оголошувало про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання мережі пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через мережу компаній з ознаками фіктивності, після чого “зникали” на рахунках інших юридичних осіб.
В той же час Бежинару не був звичайним спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали безпосередній контроль над компанією, що забезпечувала роботу лікарні Odrex. Це сталося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та зацікавленість правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою фігурою з гральним минулим, а людиною, яка безпосередньо увійшла до структури Odrex у складний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex, Бежинару зберіг інтерес до гральної галузі. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно значиться організація азартних ігор. А його партнер у цьому бізнесі володіє торговими марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам грального бізнесу довелося перейти в медицину?
У 2009 році ситуація для грального бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії у гральному залі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність гральних апаратів і залів. Для компаній, які роками працювали у цій галузі, це означало необхідність термінової реорганізації бізнесу.
Саме в цей період структури, пов’язані з брендом Odrex та компанією “Невада”, почали змінювати напрямок діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на сумнозвісну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів грального бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Таким чином, змінилася назва та сфера діяльності, однак ключові фігури і бізнес-відносини, сформовані ще у гральному бізнесі, нікуди не зникли.
Російський слід в бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів підтверджує: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками у середовищі грального бізнесу з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські відносини, які згодом трансформувалися у “медичний” проєкт.
На тлі численних інцидентів навколо лікарні, смертей хворих та свідчень їхніх рідних про фінансовий тиск, виникають логічні питання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку будь-якою ціною – у сферу, де наслідки помилки вимірюються людським життям? Та чи мають право люди, які наживалися на лудоманії зараз займатися “лікуванням” українців?