Позики, видані під час повномасштабної війни, майже не мають прострочок, – Сергій Наумов, Ощадбанк

• 

  Руслан Кисляк

  кореспондент

Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку. Фото: пресслужба банку

Війна в Україні почалася не в 2022-му, а в далекому 2014 році. Але саме повномасштабне вторгнення Росії стало “ідеальним штормом” для всіх підприємців в Україні. Хтось втратив бізнес, хтось витримав удар, зміг відновитися і розширити горизонти. Як три роки великої війни змінили компанії, які рішення їх власників та менеджменту виявились вдалими, а які, на жаль, помилковими, як змінилися клієнти українського бізнесу? Про все це ми запитали представників вітчизняних компаній та пропонуємо нашим читачам серію бліцінтерв’ю.

Цього разу – інтерв’ю з головою правління державного Ощадбанку Сергієм Наумовим.

Пригадайте кілька важливих управлінських рішень, ухвалених вами напередодні російського вторгнення та під час перших місяців великої війни. Що, можливо, ви зробили б інакше? Чому саме?

– Напередодні великої війни після DDOS-атаки 15 лютого ми суттєво посилили кібербезпеку. У тому числі завдяки цьому період після 24 лютого є періодом найбільш стабільної роботи наших ІТ-систем за весь час існування Ощадбанку.

Ще один крок, який ми зробили напередодні повномасштабного вторгнення, – убезпечення наших даних. Наразі ми маємо два фізичні дата-центри, а також опцію хмарного зберігання даних.

Починаючи з лютого 2022 року ми оперативно переглянули свої політики ризик-менеджменту і суттєво лібералізували їх. Це дозволило не лише підтримувати, але й нарощувати обсяги кредитної підтримки населення та бізнесу під час війни. При цьому наші клієнти віддячили нам сумлінним обслуговуванням кредитних договорів – позики, що видані після початку повномасштабного вторгнення, фактично не мають прострочок.

Відділення на вул. Щербаківського в Києві, де поруч розірвався снаряд. Фото: пресслужба Ощадбанку

За час великої війни ми суттєво лібералізували підхід до дистанційної роботи, надали працівникам допомогу в сумі двох місячних зарплат, запровадили медичне страхування.

Як і багато інших, до кінця ми не вірили в можливість повномасштабної війни. Швидке просування ворога на певних ділянках призвело до того, що в декількох випадках ми не встигли вивезти все, що хотіли, не наражаючи наших людей на небезпеку. Те, що я би зробив по-іншому, – напевно розробив би механізм більш оперативної евакуації.

Ще один досвід – під час евакуації людей ми покладалися на зовнішніх провайдерів транспортних послуг, проте коли ворог наближався до певних територій, фактично вони не функціонували. Ми зробили висновки і ухвалили рішення мати власний евакуаційний транспорт. Врешті решт, це спрацювало.

Чим відрізняється Ощадбанк напередодні вторгнення від банку перших місяців великої війни та від банку зараз, на початку 2025-го? Що ви втратили з лютого 2022-го – в грошах чи активах? І що набули за цей час? Де вдалося заробити чи запустити нові проекти? В яких регіонах? В які сегменти ринку банк зайшов чи вийшов від початку війни?

– Збитки Ощадбанку складаються не лише з вартості основних фондів, які наразі перебувають на тимчасово окупованих територіях. У цій сумі також враховується вартість резервів, сформованих внаслідок погіршення кредитного портфеля, недоотримані процентні та комісійні доходи (спричинені в тому числі кредитними канікулами для позичальників), додаткові втрати від девальвації гривні, капітальні інвестиції в забезпечення безперебійної діяльності, поточний ремонт пошкодженого майна, придбання генераторів тощо.

Ощадбанк напередодні вторгнення і Ощадбанк початку 2025 року радикально відрізняється по багатьох напрямах.

За останні роки ми зробили централізацію, оновлення систем, суттєво просунулися на шляху діджиталізації. Спростили внутрішні процеси та документообіг – ми стали швидшими у прийнятті рішень.

Які найбільші уроки Ощадбанк отримав за останні три роки? 

– Основний урок: люди – це головне. Людиноцентричність – одна з ключових цінностей банку, визначених новою стратегічною програмою.

Ще один урок, який ми винесли протягом останніх років, полягає в тому, що програми сталого розвитку, особливо в напрямі інклюзивності, під час великої війни відіграють дедалі більш важливу роль.

Харків. Світломаскування в дії. Фото: пресслужба Ощадбанку

Також важливий висновок за останні три роки полягає в тому, що незважаючи на всі виклики ми не маємо здаватися і маємо продовжувати надавати фінансові сервіси. Також критично – не припиняти кредитну підтримку громадян та бізнесу.

Як змінився клієнт Ощадбанку від початку повномасштабної війни?

– Клієнти стали більше цінувати стабільність. Під час воєнного стану на перше місце виходять базові потреби: українцям потрібна фінансова точка опори. В чому це має виявлятись? Потрібно, щоб усі банківські сервіси працювали як годинник, без збоїв. Банк має продовжувати кредитувати, хоча класична стратегія банків під час війни – згортання бізнесу. Банк має бути інклюзивним.

Що далі? Як ви бачите перспективи ринку, на якому працює Ощадбанк?

– Фінансовий ринок – висококонкурентний і на ньому стає все більше гравців. Нині це не лише банківські установи, але й поштові оператори, фінтехкомпанії тощо. У змаганні переможе той, хто буде більш сучасним, зручним, цифровим. Щоб відповідати цим вимогам, Ощад запланував у своїй стратегічній програмі подальшу автоматизацію та оптимізацію процесів та продуктів.

Після завершення війни очікується попит на банківське обслуговування великих проєктів відбудови України. Відповідні контракти отримають банки, які добре знають міжнародних партнерів, запровадили ESG-політики, напрацювали досвід реалізації великих проєктів, а також мають фаховий персонал у цьому напрямі.

Джерело