© Getty Images Сергій Савченко пояснив, що означає нещодавній удар по Дніпру.
Зіштовхнувшись із потребою реагувати на рішення Заходу дозволити Україні бити по РФ їхніми ракетами у Москви виникла потреба показати готовність до чергової ескалації за допомогою посилення своїх ударів. Однак сил і засобів для цього в агресора не лишилося, і абсурдний з воєнного погляду удар по Дніпру, теж це доводить, пише керівник ГО «Аналітичний центр вивчення і протидії гібридним загрозам» генерал-майор Сергій Савченко у статті «Останній аргумент Путіна. В України з’явилися шанси переламати ситуацію на фронті».
«У Москві розуміють кінець безкарності. Реакція була традиційною і цілком відповідала російській стратегії ведення війни — блеф і ядерне залякування партнерів України. Уже 19 листопада були законодавчо внесені відомі зміни до ядерної доктрини РФ. А 21 листопада стався дещо дивний з військового погляду удар по Дніпру. Дивовижність полягає в тому, що блоки індивідуального наведення не несли в собі вибухової речовини», – пише Савченко.
Україна офіційно оголосила, що ракета, яка вдарила по Дніпру, мала характеристики міжконтинентальної балістичної ракети. Попри це ЗМІ все одно жваво обговорювали, якою ракетою вдарила РФ та інші пов’язані деталі. Голова Кремля Владімір Путін вирішив висловитись аж надвечір та заявив, що Росія завдала удару ракетою із серії «аналоговнет». Метою удару, за словами Савченка, було вчергове налякати партнерів України із вимогою до них припинити постачання нам зброї та погрозами на їхню адресу.
«Нас напряму не залякує. Розуміє, що безперспективно», – наголосив автор.
На думку Савченка, росіяни планували вдарити саме по «Південмашу». І хоч про ракету, яку запустили росіяни, зараз мало що відомо, з того, що вже всі знають, можна зробити кілька висновків.
1. Ракета такого класу, як би вона не називалась, призначена для завдання ударів ядерними боєприпасами. Адже аби донести 1,5 тонни звичайної вибухівки, безглуздо використовувати 50-тонну ракету. Зокрема, 2022 року ворог скидав з літака на захисників Маріуполя бомби вагою в три тонни. А в червні цього року російська керована авіабомба ФАБ-3000 М-5 зруйнувала житловий будинок у населеному пункті Липці, що на північ від Харкова. Такі бомби вагою 3000 кг несуть заряд у 1200 кг вибухової речовини, тобто стільки ж, скільки могла принести й ракета, якою вдарили по Дніпру. Але фінансова ціна такого удару для агресора не співмірна.
Для міжконтинентальної балістичної ракети, за словами автора, потрібен значно потужніший заряд — ядерна боєголовка. Однак у ракеті, якою ворог вдарив по Дніпру, у блоках індивідуального наведення взагалі не було вибухової речовини. Удару завдали, так би мовити, ваговим макетом.
«Демонстрація рішучості вийшла якась нерішуча. Цей «прояв гуманізму» відбувся на тлі завдання цього ж дня десятків ударів по житлових будинках населених пунктів у тому числі й Дніпропетровщини, які забрали життя наших мирних співгромадян. Справа не в гуманізмі, який раптово охопив терористів, а у відсутності суббоєприпасів у звичайному спорядженні для цього типу ракет. І зробити такі суббоєприпаси за короткий час навряд чи можливо», – пише автор.
Савченко пояснив, що ядерні заряди за великої потужності мають відносно невелику вагу. І замінити їх на боєзаряди у звичайному спорядженні, який був би відносно потужним, можна лише за допомогою збільшення маси боєголовки ракети.
«Чи розрахований ракетний носій під такі зміни? Для точної відповіді потрібна точна оцінка інженерів. Але, виходячи з того, що на «Південмаш» прилетів ваговий макет, зі створенням відповідної неядерної боєголовки в агресора великі проблеми», – пише автор.
2. Якщо ракета має ядерну боєголовку, то вимоги до її точності є низькими – задекларовано 150 метрів. У випадку з боєголовками зі звичайною вибуховою речовиною, навіть коли її 1,2-1,5 тонн, таке відхилення від точки прицілювання є неприпустимим. Однак у випадку із ядерними боєприпасами – це нормальна історія. Адже відхилення нівелюється радіусом дії факторів ураження ядерного вибуху.
3. Ракета, що летить 4-6 тисяч кілометрів не несе боєприпасів тактичної ядерної зброї (надмалої та малої потужності). У боєголовці ракети боєприпаси щонайменше середньої потужності, тротиловий еквівалент яких складає 10-100 кт.
4. Ядерні заряди мають значну потужність, тому суббоєприпаси точки прицілювання для кожного з них визначаються на значній відстані один від одного. Для цього враховують радіус дії вражаючих факторів кожного заряду. Ті відеофрагменти, які ілюстрували удар по Дніпру, показують зовсім іншу картину. Блоки індивідуального наведення розведені на незначну відстань, а їхні суббоєприпаси взагалі не розведені та б’ють майже одночасно в одну точку. Це може означати, що або нам продемонстрували відеофрагменти, пов’язані з іншими подіями, або система розведення блоків індивідуального наведення і суббоєприпасів на цій ракеті не опрацьована.
«Тобто удар по Дніпру з воєнного погляду був абсурдним. Він не ніс загрози ні заводу «Південмаш», ні будь-яким іншим військовим чи промисловим об’єктам. Зіштовхнувшись із потребою реагувати на рішення наших партнерів і ефективні удари України, розуміючи наслідки нарощування таких ударів з погляду впливу на перебіг війни в цілому, керівництво агресора постало перед необхідністю продемонструвати готовність до чергової ескалації конфлікту шляхом посилення своїх ударів. Однак сил, засобів і способів для цього у ворога не залишилось», – пише Савченко.
Він підкреслив, що РФ по Україні вже била всім, що мала. При чому робив агресор це практично безкарно, захищений власним кордоном від застосування по них високотехнологічної ефективної зброї.
Тому, додає Савченко, якби росіяни мали ще щось, що досі не застосували по нас, то використали б цю зброю без будь-яких додаткових умов. Однак за словами генерал-майор, у ворога із невикористаного лишилася тільки ядерна зброя. Її використання звісно не можна виключати повністю, але воно малоймовірне.
«Формат статті не передбачає висвітлення аспектів ведення війни із застосуванням ядерної зброї. Тому обмежимося, з військового погляду, наведеним вище висновком. Та не меншої уваги заслуговує оцінка ймовірності російських ядерних ударів із військово-політичного погляду. У разі їхнього нанесення агресор опиниться в ізоляції з боку практично всіх країн світу, включаючи лідерів Глобального Півдня, зокрема Китай і Індію. Така ізоляція — швидкий неминучий кінець для Росії в короткостроковій перспективі», – зазначив автор.
За словами Савченка, зняття обмежень щодо використання західної зброї по території РФ дозволяє Україні бити по важливих стратегічних цілях ворога. І всі разом узяті нові можливості створили передумови для докорінної зміни ситуації на фронті.
Генерал-майор наголосив, що такі можливості не можна реалізувати миттєво. Проте шанси зробити все вищесказане є реальними за умови постачання партнерами ракетного озброєння в необхідній оптимальній кількості і при знятті обмежень на його використання.
