© depositphotos/hlor171717.gmail.com “НАТО не готове боротись з рашизмом як з новітнім нацизмом”. Голова Міжнародного центру досліджень України “Пряма Ініціатива” та юридичний експерт Роман Сон зявив, що між інтересами нашої держави та інтересами держав-членів НАТО існують розбіжності, які і формують політику цих країн по відношенню до повномасштабного російського вторгнення, про це він розповів під час дискусії на тему: “На шляху до членства в НАТО: Україна як безпековий гарантер Європи” в Медіацентрі Україна-Укрінформ. Очільники Заходу, за словами Сона, підкреслено наголошують різницю між захистом країн альянсу, і допомогою Україні. По суті, вони просто ховаються за блоком НАТО, як за ширмою виправдання, яке знімає з них відповідальність боротися з Росією. Тому замість рішучих дій, вони проголошують “рішучі засудження”. “Для НАТО поразка Росії – це неспроможність Путіна досягнути оголошені ним цілі. Захід вважає своєю перемогою вже те, що українську державність збережено. Все, що залишилось, – це знайти формулу, на яких умовах врегулювати конфлікт, аби він не становив загрози безпеці самого НАТО”, – зазначив експерт. За його словами, якщо б у політиці Заходу щодо війни в Україні відбувся би злам то на порядку денному, стояло б питання ультимативних вимог до Росії відмінити зміни до Конституції, якими анексувалися українські території. “Все ж очевидно – конфлікт триватиме так довго, як наші території залишатимуться в їх конституції, бо це означає, що Росія не відмовляється від територіальних претензій”, – додав він. Однак, каже Роман Сон, ми бачимо протилежне. Офіційна лінія Заходу – потрібно допомогти Україні сісти за стіл переговорів із сильною позицією. Ніхто публічно не каже про що домовлятися. Але всі ж бачать, що Росія не піде на поступки. Другого Хасав’юрта не планується. Захід знає, що Україна не має важелів домогтися від Москви змінити конституцію. Отже, мова або про поступки з боку України, або про досягнення воєнного перемир’я внаслідок виснаження обох сторін. “Тож, коли нас заспокоюють політичними заявами «безпрецедентної підтримки, як довго це буде потрібно», то я кажу: дякую, але краще дайте нам звичайну підтримку, яку отримали жертви незаконної агресії, — наприклад, Корея і Кувейт. Жодна з цих країн не була в НАТО, але їх захищали міжнародні військові сили, західна зброя і західні солдати”, – каже експерт. Для того, щоб отримати членство у НАТО, вважає він, нам потрібно “генерувати ініціативи, які ламають шаблони”. Як переконати нерішучий Альянс прийняти нашу країну до своїх лав до закінчення війни, раніше висловили свої ідеї керівники Міжнародного центру досліджень України “Пряма ініціатива” Аріяна Ґіць та Роман Сон у статті “Україні підміняють членство в НАТО. Ми повинні зробити сильні неочікувані кроки”. 
