© unsplash.com/reinf Вже зараз здається, що Кремль перемагає у гонці виробництва артилерійських боєприпасів.
Джо Байден прийшов до влади, проголосивши, що Америка повернулася. Зараз, зіштовхнувшись з гарячими війнами на Близькому Сході і в Україні, а також з тліючою холодною війною з Китаєм, США починають здаватися перевантаженими.
Оборонна промисловість США – «арсенал демократії» Байдена – намагається виробити достатню кількість артилерійських снарядів, щоб Україна могла продовжувати обстрілювати ними війська Росії. Пентагон бомбардує цілі в Сирії, перекидаючи туди засоби ППО, щоб захистити війська, якщо війна Ізраїлю проти ХАМАСу спровокує нові атаки з боку ворогів. Тайвань – ще один американський союзник – збільшив замовлення на американську зброю, оскільки Китай намагається позбавити його доступу до стратегічних морських шляхів, – пише Bloomberg.
«У столицях Європи і Азії чиновники дедалі більше занепокоєні тим, що деякі партнери можуть залишитися обділеними, оскільки зростання кількості одночасних викликів підриває здатність США реагувати на них, а американській оборонній промисловості важко виготовити зброю для всіх цих конфліктів», – пише Bloomberg, додаючи, що суперники в Пекіні, Москві і Тегерані навряд чи упустять можливості, які з’являються через перевантаження Америки.
Тривогу посилюють президентські вибори, які відбудуться трохи більше ніж через рік і можуть повернути в Білий дім Дональда Трампа з його розмовами про вихід з альянсів, укладання угод з Росією і відкриту конфронтацію з Іраном і Китаєм. Вже зараз бюджетний запит Байдена на 106 мільярдів доларів на допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню зіштовхнувся з опором республіканців у Конгресі. Байден поспішає запевнити лідерів у всьому світі, що США зможуть протистояти всім загрозам одночасно і виконати свої обіцянки про підтримку.
«Однак у приватних розмовах представники адміністрації визнають, що криза на Близькому Сході перекреслила те, що було ключовим принципом їхнього глобального підходу: що цей з давна неспокійний регіон нарешті вступає в період, коли він не потребуватиме великих зобов’язань з боку США. І це мало б дозволити Вашингтону більше зосередитися на загрозі з боку Китаю», – йдеться в статті.
Радник з національної безпеки Джейк Салліван був змушений поспіхом переробити онлайн-версію свого есе на 7000 слів для Foreign Affairs на тему «Джерела американської могутності» цього тижня, щоб видалити згадку про Близький Схід як про регіон, де встановився «найбільший спокій за останні десятиліття».
США виводили ресурси з регіону, щоб направити їх на протистояння Китаю і Росії, будучи впевненими, що Ізраїль, досягнувши історичного зближення з ключовими арабськими країнами, зможе подбати про свою безпеку без такої ж великої присутності свого головного союзника. Зараз все це під питанням, і США змусили Ізраїль відкласти наземний наступ проти ХАМАСу в Секторі Гази, оскільки вони зміцнюють оборону в регіоні. За словами американських чиновників, нездатність Ізраїлю передбачити атаку ХАМАСу і захиститися після її початку також поставила під сумнів хвалену могутність ізраїльської армії.
Після нападу ХАМАСу 7 жовтня США намагаються швидко повернути війська на Близький Схід. Байден направив до регіону дві авіаносні групи і системи протиповітряної оборони, а також привів тисячі військовослужбовців у стан підвищеної бойової готовності, що офіційні особи називають сигналом Ірану та іншим суперникам у регіоні не вступати у війну, коли Ізраїль почне очікуване наземне вторгнення в Газу.
Але цей сигнал стримування, схоже, не дійшов до адресата. Цього тижня США відправили військові літаки для нанесення ударів по цілях в Сирії після того, як в результаті низки нападів бойовиків, яких підтримує Іран, було поранено більше десятка військовослужбовців на американських базах на сирійській території і в Іраку.
Представники адміністрації підкреслюють, що наразі немає жодних планів щодо участі американських військ у бойових діях на Близькому Сході. Але Байден повністю усвідомлює ризики, що американські війська можуть бути втягнуті, якщо зусилля зі стримування конфлікту зазнають невдачі.
В Україні США ще до вторгнення Росії в лютому 2022 року твердо заявили, що не братимуть безпосередньої участі в бойових діях, натомість мобілізували союзників і надали військову та фінансову підтримку, яка була необхідною для того, щоб Київ зміг відтіснити російські війська.
За словами одного з американських чиновників, ці зусилля не лише завадили Росії захопити сусідню країну, але й надіслали глобальний сигнал, який допоміг розвіяти будь-які ілюзії Китаю щодо того, що могутність США занепадає після таких помітних невдач, як хаотичне виведення військ з Афганістану в 2021 році. Але зараз на тлі повільного контрнаступу України і сумнівів у Конгресі щодо подальшої підтримки Києва цей сигнал здається менш чітким. Кремль, зі свого боку, робить ставку на те, що він зможе вистояти довше, ніж США і їхні союзники.
«Вже зараз здається, що Москва виграє в перегонах з виробництва артилерійських снарядів, які стали ключовою зброєю в конфлікті. Україна вичерпала обмежені запаси США і союзників, а зусилля з нарощування виробництва, особливо в Європі, зазнали невдачі», – пише Bloomberg.
Конфлікт в Україні «викрив крихкість» американського ланцюга оборонного постачання, – зауважила минулого місяця Наукова рада армії США, додавши, що Америка «намагається нарощувати виробництво боєприпасів». Нещодавні військові навчання, деякі з яких були засекречені, показали, що запаси ключових високоточних і протитанкових озброєнь США можуть бути вичерпані всього за кілька днів у разі китайського вторгнення на Тайвань.
Зараз Ізраїлю для війни проти ХАМАС потрібні деякі з тих же типів боєприпасів, що і Україні. І в цей же час Тайвань замовив деякі з тих самих засобів ППО, які використовують Ізраїль і Україна.
«Наша промислова база не була готова до того, що доведеться поповнювати запаси такої кількості різних видів озброєнь для кількох різних партнерів одночасно. В усіх трьох випадках наша здатність забезпечувати, тренувати і підтримувати цих партнерів стали головним засобом, за допомогою якого ми можемо захистити наші власні інтереси», – сказала Мішель Флурнуа, колишня заступниця міністра оборони Франції з питань політики.
Зважаючи на те, що на військові витрати були найменшою статею витрат впродовж останні 20 років, оборонна промисловість не готова до раптового нарощування. Зараз у США є лише 5 так званих головних підрядників. У 1993 році, одразу після закінчення Холодної війни, їх було 51. Навіть якщо зірки зійдуться у Вашингтоні для значного збільшення видатків на оборону, державні фінанси США вже зараз перебувають під сильним тиском через зростання вартості запозичень.
«США ризикують перегнути палицю в небезпечно складний і невизначений час у світі, коли ми бачимо історичну американську дисфункцію, некомпетентність і розкол у нашій здатності бути лідером», – сказав колишній міністр оборони Чак Хейгел.
