Війна в Україні 2024: ЗСУ чекає тяжкий рік в обороні – WSJ

WSJ: Україну чекає дуже важкий рік в обороні, але Росія не досягне великого прориву

© 17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка/facebook Експерти радять Києву витратити наступний рік на відновлення своєї виснаженої армії, інакше українське становище у війні може стати набагато гіршим.

Війна Росії проти України наближається до третього року, і Москва має перевагу на військовому, політичному та економічному фронтах.

Росія має набагато більше людей для поповнення своєї побитої армії, ніж Україна, якій не вистачає добре підготовленої піхоти. Владімір Путін мілітаризує російську економіку, використовуючи високі доходи від продажу нафти для оплати дедалі більшого виробництва зброї. Тим часом, політичний параліч у США і Європі загрожує постачанню зброї і грошей, від яких залежить виживання України.

«Розгубленість Заходу і все більше використання Росією своїх людських і промислових ресурсів у війні вказують на те, що Україну чекає важкий рік в обороні. Але обмеженість можливостей російської армії в наступальних діях, що підтвердили виснажливі бої за Авдіївку, говорить про те, що Москва, швидше за все, здобуде невеликі перемоги, але не досягне великого прориву», – пише Wall Street Journal.

Путіну ще дуже далеко до завоювання українських регіонів, на які претендує Росія, не кажучи вже про досягнення його головної мети: підкорення всієї України, існування якої як незалежної національної держави він назвав історичною аномалією.

«У 2024 році у Росії буде матеріальна перевага, але вона не здається досить вирішальною, щоб Москва могла досягти своїх політичний цілей», – сказав старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман.

«Було б неправильно стверджувати, що Росія виграє війну. Однак, якщо наступного року не буде правильних рішень щодо підходу до України і західних ресурсів, то перспективи України на успіх виглядають примарними», – додав він.

Економіки в стані війни

США, ЄС і Велика Британія мають сукупний річний ВВП на рівні 45 трильйонів доларів, що у 20 разів більше, ніж у Росії. Також в їхніх руках передові технології. На папері прихильники України набагато сильніші за агресора. Але Росія докладає набагато більше зусиль.

Бюджетний план російського уряду на 2024-26 роки, затверджений на початку цього місяця, доводить, що Москва виділяє дедалі більшу частку своїх ресурсів на війну. Наступного року військові витрати зростуть до понад 100 мільярдів доларів, і це найвищий рівень з радянських часів.

«Заводи переводять виробництво з цивільних товарів на танки і безпілотники. Цивільні сектори платять за це ціну: нестача потужностей і робітників призводить до зростання інфляції. Але масивні воєнні витрати підтримують російську економіку, нівелюючи вплив західних санкцій», – пише Wall Street Journal.

Москва використовує торгівлю з третіми країнами для імпорту необхідних для виробництва зброї технологій, які їй заборонено купувати через санкції. Вона також знайшла спосіб обійти обмеження на експорт нафти, створивши власний флот нафтових танкерів, на які не розповсюджуються західні правила.

Масове виробництво дозволило Росії наздогнати Україну у сфері малих бойових дронів. Тут Київ донедавна мав перевагу завдяки його інноваціям. Але залежність України від невеликих компаній і волонтерів накладає свої обмеження.

Захід здійснив лише невеликі кроки для збільшення військового виробництва. США збільшують випуск артилерійських снарядів, але країни ЄС не в змозі координувати розміщення замовлень і заохочувати інвестиції в нове оборонне виробництво.

«ЄС пообіцяв Україні мільйон артилерійських снарядів до березня наступного року, але чиновники кажуть, що блок не впорається з цим завданням. На противагу цьому, Північна Корея, за даними південнокорейської розвідки, надала Росії мільйон снарядів за дуже короткий час цієї осені», – підкреслює видання.

У європейських країнах закінчуються запаси зброї та боєприпасів, які вони можуть надати Україні. Політичні розбіжності у Вашингтоні вже сповільнили американські поставки. Снаряди з Південної Кореї допомогли українській артилерії досягти паритету з російськими військами на якийсь час. Але зараз українські військові кажуть, що вони знову опинилися в невигідному становищі.

Українська економіка витримала російський натиск краще, ніж очікувалося, і навіть дещо зросла цього року після глибокого падіння. Але Україна покладається на західні гроші для покриття цивільних бюджетних витрат, таких як освіта та охорона здоров’я, що дозволяє Києву використовувати свої податкові надходження для оплати війни.

«Військова та фінансова допомога мають вирішальне значення для успіху України, але ми також повинні стати більш самостійними у виробництві зброї та економічній стійкості», – сказав колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Політична плутанина

В червні режим Путіна пережив потрясіння, коли найманці з угруповання «Вагнер» влаштували заколот проти російського уряду. Але все закінчилося невдачею, а ватажки «Вагнера» загинули, коли їхній літак вибухнув. Відтоді ніхто не наважився кинути серйозний виклик владі Путіна.

Натомість, політичні потрясіння на Заході та в Україні зараз більші серйозні. Двопартійний консенсус у Вашингтоні щодо підтримки України поступово руйнується з наближенням президентських виборів у США, а серед республіканців у Палаті представників зростає кількість тих, хто виступає проти продовження надання американської допомоги.

ЄС також важко домовитися про виділення коштів. Організація пообіцяла надати Києву 50 мільярдів євро впродовж наступних років, але ця обіцянка зараз під сумнівом. Фіскальні кайдани, які Німеччина наклала сама собі, внесли плутанину в плани витрат ЄС. А лідер Угорщини Віктор Орбан, який давно має теплі стосунки з Росією, погрожує накласти вето на допомогу Україні.

«Це змушує весь ЄС здаватися. Це велика проблема для нас, але також і для ЄС», – сказав Клімкін. За його словами, блок ризикує продемонструвати «елементарну нездатність виконувати свої зобов’язання».

У Києві невдача контрнаступу влітку цього року з метою відвоювання окупованих Росією регіонів загострив протиріччя між військовим і політичним керівництвом. Оцінка головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного про те, що війна перебуває у фазі патової ситуації, спровокувала критику з боку президента Володимира Зеленського, який прагне продемонструвати громадській думці та західним союзникам, що Україна може рухатися вперед.

«Військова мета Зеленського, а саме повне відновлення міжнародних кордонів України, розглядається Заходом як нереалістична», – пише Wall Street Journal.

Військовий глухий кут зміцнює думку в Німеччині, що припинення вогню і переговори з Москвою були б в інтересах України. Однак Берлін не хоче тиснути на Зеленського. У сподівань на припинення вогню є досить вагома проблема: у Путіна є мало причин зупиняти своє вторгнення в той час, коли єдність Заходу слабшає. Навіть якщо Путін погодиться на перемир’я, Київ побоюється, що він скористається ним для посилення своїх сил і знову нападе. Російський автократ неодноразово порушував свої зобов’язання.

Багато західних чиновників вважають, що Путін вичікує, хто переможе на президентських виборах у США через рік. Покоління політиків ЄС, які роками недооцінювали загрозу з боку Путіна, намагається адаптуватися до повернення широкомасштабної війни на континент.

«Я боюся, що ми ще не оцінили супротивника правильно: він не настільки стратегічний, не настільки розумний, але він дуже, дуже рішучий», – сказала Констанце Штельценмюллер, директор Інституту Брукінгса у Вашингтоні.

Баланс на полі бою

Деякі європейські чиновники навіть побоюються, що позиція України на полі бою може змінитися цієї зими. Українській армії не вистачає піхоти після того, як вона зазнала великих втрат у літньому контрнаступі та під час кривавої оборони міста Бахмут минулої зими.

«Через недієздатну систему призову, пронизану корупцією, багато хто з тих, хто приходить на заміну, – це чоловіки за 40 років, яких часто відправляють в окопи з недостатньою підготовкою. Нестача боєприпасів також означає, що Україна навряд чи зможе провести ще один великий наступ протягом деякого часу. Створення українськими військами плацдарму на східному березі Дніпра в Херсонській області – це рідкісна світла пляма, хоча і невелика за масштабами», – пише видання.

Але армії Росії теж не вдається досягти будь-яких помітних проривів, незважаючи на свою чисельну перевагу у військах і техніці. Її піхота і зброя часто старіші і гіршої якості, ніж все те, з чим вона починала вторгнення.

Обом сторонам важко просуватися відкритою, сильно замінованою місцевістю під небом, яке гуде від безпілотників, що можуть атакувати війська і техніку або корегувати артилерійський вогонь.

Росія зосередила свої наявні резерви на сході України, де вона намагається прорватися в кількох точках, але без особливого успіху. Навіть під Авдіївкою її війська просуваються вперед ціною величезних людських і матеріальних втрат.

На думку українських офіцерів і західних експертів, виснажені українські війська все ще можуть організувати ефективну оборону вздовж фронту протяжністю 1000 кілометрів, якщо мобілізують свої ресурси, обмеживши Росію лише локальними здобутками. Міністерство оборони в Києві планує побудувати нові оборонні укріплення, побачивши, наскільки ефективними були російські укріплення на півдні України цього літа.

«Наступний рік може бути використаний з користю як рік відновлення української армії», – сказав Кофман.

За його словами, Києву необхідно поліпшити мобілізацію і підготовку військ, відмовитися від великих наступальних операцій і укріпити свої лінії.

«Якщо цього не станеться, то наступний рік може стати переломним, після чого Україна опиниться у все більш несприятливому становищі», – застеріг експерт.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *